На Чернігівщині попрощалися із сімома захисниками
На Чернігівщині 11 листопада поховали сімох захисників України — Олега Мельникова, Олексія Преображенського, Сергія Роєнка, Олександра Крицького, Андрія Бусела та Станіслава Лосину.
Про це повідомили в Менській, Бобровицькій, Плисківській, Дмитрівській, Ічнянській, Михайло-Коцюбинській та Бахмацькій громадах. Також інформацію надав старший науковий співробітник Чернігівського військово-історичного музею, заслужений працівник культури України Сергій Лаєвський.

Олег Мельников
Олег Мельников народився 19 лютого 1994 року в селищі Макошине.
Навчався у місцевій школі. Після цього здобув будівельну професію у Сновському професійно-технічному училищі.
Працював у різних сферах, здебільшого в Києві.
Восени 2022 року чоловіка призвали на захист Батьківщини. Воював під Харковом, ніс службу в підрозділах протиповітряної оборони в Полтаві, а згодом військового перевели на Донеччину. Захищав Україну на посаді кулеметника механізованого батальйону 31-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького.
23 березня 2025 року поблизу села Рівнопіль Донецької області воїн виконував бойове завдання і зник після виходу на позицію.
Згодом експертиза ДНК підтвердила, що він загинув внаслідок атаки БпЛА. У березні 2026 року під час обміну тілами героя ідентифікували.
Поховали бійця у Макошиному.
У нього залишилися мама, брат, сестра та племінники.

Олексій Преображенський
Олексій Преображенський народився 10 березня 1988 року в Бобровиці.
У 2005 році закінчив Бобровицьку загальноосвітню школу № 1. У Шосткинському навчальному центрі здобув освіту верстатника деревообробних верстатів.
Працював у деревообробному цеху в селі Кобижча, потім — на Київській меблевій фабриці. У 2021 році став приватним підприємцем, а у 2022 році вступив на навчання до Міжрегіональної академії управління персоналом.
6 січня 2025 року Олексія Львовича мобілізували до лав ЗСУ.
4 квітня 2025 року боєць загинув під час виконання бойового завдання в Курській області РФ.
Поховали воїна у рідному місті.
У нього залишилися мати та два брати.

Олександр Сулейманов
Олександр Сулейманов народився 14 червня 1976 року.
У 1993 році закінчив Плисківську загальноосвітню школу, після чого навчався в автошколі в Бахмачі. У 1996–1998 роках проходив строкову військову службу.
Працював у Києві в органах Державної кримінально-виконавчої служби.
У вересні 2024 року чоловіка призвали на військову службу за мобілізацією.
З 12 листопада 2024 року вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання поблизу Торецька на Донеччині.
Результат ДНК-експертизи підтвердив загибель військового.
Поховали бійця на кладовищі в селі Плиски.
У нього залишилися мама та сестра.

Сергій Роєнко
Сергій Роєнко народився 16 липня 1980 року.
У 1997 році закінчив Дмитрівську середню школу, після чого вступив до Київської академії Міністерства внутрішніх справ України. У 2001 році завершив навчання та отримав звання лейтенанта органів внутрішніх справ.
У 2015 році став на захист України в зоні проведення антитерористичної операції.
Упродовж 2017–2022 років працював у фінансових органах Рахункової палати.
З перших днів повномасштабного вторгнення Сергій Роєнко знову взяв до рук зброю та став на захист держави.
Загинув 13 жовтня під час виконання бойового завдання.
Поховали захисника у Києві.

Олександр Крицький
Олександр Крицький народився 27 липня 1980 року в селі Шевченкове Черкаської області.
На Черкащині минули його дитинство та юність. Після закінчення школи здобув професію тракториста-машиніста та водія автомобіля.
У 1999 році його призвали на строкову військову службу.
У 2004 році у чоловіка народився син. Працював будівельником у Києві, а згодом — різноробочим у селі Гмирянка.
17 грудня 2024 року Олександра Крицького призвали на військову службу за мобілізацією. Він став до лав ЗСУ, служив на посаді стрільця-снайпера, мав військове звання головного сержанта.
Загинув воїн 3 березня 2025 року на Курщині. Відтоді Олександр вважався зниклим безвісти, але 5 листопада 2026 року, після репатріації тіл та проведення процедури ідентифікації, загибель воїна офіційно підтвердили.
Поховали військового у селі Гмирянка Ічнянської громади.

Андрій Бусел
Андрій Бусел народився 7 квітня 1973 року в селі Ведильці.
Закінчив Ведильцівську середню школу, здобув спеціальність машиніста холодильного устаткування в Куликівському професійно-технічному училищі.
Після проходження строкової військової служби працював на підприємствах у Славутичі.
Навесні 2025 року чоловік долучився до лав ЗСУ. Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку та Сумщині.
Загинув 2 листопада 2026 року на Сумщині.
Поховали військового у рідному селі.

Станіслав Лосина
Станіслав Лосина народився 7 червня 1984 року в Ічні.
Після закінчення школи навчався в автошколі, де опанував професію водія.
Проживав у селі Новий Поділ Ічнянської громади. Тривалий час працював у місцевому сільськогосподарському підприємстві.
Долучився до лав ЗСУ 22 липня 2024 року. Служив стрільцем-помічником гранатометника.
Загинув у бою 5 вересня 2024 року на території Курської області РФ.
Рідні чоловіка проживають у Бахмачі, тому поховали захисника на місцевому кладовищі.
Джерело: "Суспільне Чернігів"
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: війна, військовослужбовці, попрощалися




