Новий стандарт освіти - в чернігівській школі

З 1 вересня у сотні шкіл країни буде запроваджений пілотний проект державного стандарту початкової загальної освіти. Нова українська школа має стати закладом, де діти будуть не лише отримувати знання, а й уміти застосовувати їх на практиці. У Міністерстві освіти запевняють, що концепція нової української школи є унікальною, бо ж, з одного боку, у ній збережені українські традиції освіти, а з іншого – запозичений досвід інших держав, зокрема Канади, Фінляндії та Польщі. На Чернігівщині у цьому пілотному проекті візьмуть участь чотири школи з Ніжина, Чернігова, Прилук та Ріпок. Для педагогів шкіл, де буде створена «нова початкова школа», вже проводять тренінги, де їх вчать, як запроваджувати концепції нової української освіти.



Новий освітній проект Кабмін ухвалив у середині грудня 2016 року. «Концепція нової української школи» – це свого роду програма нововведень до середньої освіти у державі, яка має на меті змінити підхід вчителів до навчання учнів, а з самих дітей зробити не стільки «знаючих», скільки «думаючих» громадян. Адже нині знання можна отримати не лише від вчителя, вони зараз усюди – питання тільки у тому, чи можеш ти їх взяти, обробити і використати. Саме цьому в першу чергу повинні вчити в новій школі.

Єдина в Чернігові

Чернігівська загальноосвітня школа №25 стала однією з тих ста щасливців, хто бере участь у пілотному проекті в запроваджені державного стандарту початкової освіти. Це єдина школа Чернігова, яка пройшла відбір.



«Коли ми дізналися про цей пілотний проект, то одними з перших у Чернігові подали свою заявку на сайт Міністерства освіти, – згадує директор Чернігівської загальноосвітньої школи №25 Наталія Кириленко. – Для цього потрібно було лишень заповнити аплікаційну форму та написати стисло резюме про свою школу, про директора та вчителів, котрі хочуть взяти участь у проекті. І так сталося, що за конкурсним відбором нашій школі надали перевагу. Які критерії відбору? Думаю, це мала бути сучасна школа з креативним педагогічним колективом, здатним до інновацій та позитивних змін З нашої області ми та ще Ніжинська, Прилуцька і Ріпкинська школи братимуть участь у проекті. В кожній школі по два перших класи. Планується, що вже з вересня 2018 року всі школи перейдуть на новий державний стандарт, але перед тим, як масштабно започаткувати концепцію нової української школи, звичайно, треба десь це випробувати, тому й було прийняте рішення в Міносвіти відібрати 100 шкіл, по 4 школи у кожній області та місті Києві».

Суть нової освіти



«Нова школа» передбачає, що учень буде не тільки накопичувати знання, а й застосовувати їх на практиці, а оцінки слугуватимуть радше інструментом аналізу здібностей учня, вони носитимуть рекомендаційний характер.

«Якщо раніше в нашій школі учень був об’єктом для накопичення знань з математики, природознавства і т.д., то тепер буде робитися акцент на вмінні учня застосовувати набуті знання у повсякденному житті, – продовжує Наталія Миколаївна. – Друга відмінність – це інтегроване навчання. Воно передбачає вивчення стандартних основних предметів: письмо, читання, математика, англійська мова, які будуть окремими предметами, а всі інші – інтегровані курси. Наприклад, якщо тема дня – «космос», то читання, природознавство, мистецтво, математика мають крутитися навколо цієї теми. Це сприяє розвитку інтегрованого сприйняття світу у дитини. Завдяки такому підходу зменшиться і кількість предметів у початковій школі від 13 до 8. Також щоранку буде проводитися ранкова зустріч, яка триватиме 15-20 хвилин. І тут по-новому, по-західному, діти будуть цікаво вітатися. Це даватиме змогу діткам вчитися спілкуванню, не боятися виражати свої емоції».

Навчання через ігри



Директорка наголошує на тому, що учнів залучатимуть до різного роду ігор, реалізації дослідницьких і соціальних проектів, групових занять тощо. Задля цього освітнє середовище буде організоване таким чином, щоб кожна дитина почувала себе у класі затишно і безпечно, а кожен клас відображав ту спільноту дітей, яка там навчається. Навіть будуть переобладнувати класи, розподіляючи їх на осередки. Зміниться і підхід до оцінювання. Замість ранжування учнів оцінювання слугуватиме одним з інструментів для аналізу їх індивідуального поступу. Учителі застосовуватимуть палітру засобів для збору інформації: поточне оцінювання досягнень, спостереження, портфоліо учнівських робіт. Діти, що навчаються у пілотних класах, перебуватимуть у школі стільки ж років, скільки їх друзі зі «звичайних» класів.

«Одним із важливих моментів є переобладнання класів, де будуть навчатися діти за пілотним проектом, – пояснює пані Наталія. – Адже навчання відбуватиметься за особливим планом, переважно в ігровій формі, щоб була зміна освітнього середовища. Відповідно, для цієї зміни потрібно обладнати класи різними секторами. В ігровому секторі будуть подушечки і килими та обов’язково - мобільні (одномісні пересувні) парти. Впродовж уроку діти і за партами посидять, і в ігровій формі матеріал закріплять. Адже для дітей, особливо такого віку, природною є ігрова діяльність, так вони краще засвоюють матеріал. Обов’язковою умовою є наявність у такому класі комп’ютера, телевізора або мультимедійної дошки, принтера і доступу до швидкісного Інтернету. В одному з двох класів у нас є вже апаратура, придбана ще в 2014 році, а обладнати інший пообіцяли допомогти в міському управлінні освіти. І парти також пообіцяли».

Діти готові до цього



Школи радянського типу вже залишилися лише в Україні, Білорусі та Росії. В усіх європейських країнах вже давно змінили концепцію навчання Та й самі методи навчання кардинально відрізняються від наших.

«Зможуть діти навчатися за новим стандартом чи ні, потрібен він чи ні – це зайві питання, які ставлять собі самі дорослі, – переконана Наталія Миколаївна. – Нашим дітям вже давно необхідний кардинально новий підхід в освіті. Ми це обговорюємо, пишемо плани, складаємо методичні посібники, а діти до цього готові вже давно, бо вони зараз дуже розвинуті. Як сьогодні виглядає перший клас, де сидять шестирічні діти? Вони повинні просидіти за партою, склавши руки, як мінімум чотири уроки, що абсолютно не відповідає природним властивостям психіки дітей цього віку і починає їх психологічно ламати. У дітей, навпаки, треба розвивати інтерес до цього світу, дати їм радість пізнання. Це можна зробити лише через діяльнісне навчання».

Дорогу молодим!



«Коли ми дізналися про цей проект, то я особисто довго думала, кому з вчителів доручити і кому запропонувати взяти в ньому участь, – ділиться думками Наталія Кириленко. – . Можна було взяти досвідченого педагога, але я обрала молодих вчителів Катерину Сергіївну Романенко та Аліну Алібеківну Коломійченко. Їм обом по 25 років, працювати дівчата до нашої школи прийшли лише два роки тому, після університету. Коли я була на тренінгу разом із ними, то переконалася, що це правильний вибір, бо в них ще немає ніяких штампів і шаблонів. Вони ще ніколи не навчали дітей писати і читати. А на цих тренінгах їх навчать, як же треба викладати в новій українській школі сучасному учню. І при всій моїй повазі до досвідчених вчителів вважаю, що вибір повинен бути на користь молодих. Вони більш мобільні, сучасні, легше оволодівають новими технологіями. Та й діткам з ними цікавіше спілкуватися. Глибоко переконана, що новій школі потрібні нові вчителі – вимогливі, успішні та креативні».

Майже всі батьки погодилися

У класі, де будуть впроваджувати новий стандарт державної освіти, має бути не більше 30 учнів. Враховуючи нинішню переповненість перших класів, це важкувате завдання для деяких шкіл. Та 25-й школі в цьому плані пощастило, питання вирішилося саме собою.

«Ще перед поданням заявки були проведені педрада та батьківські збори, адже необхідна була згода і вчителів, і батьків на участь у цьому пілотному проекті, – згадує директорка. – Батькам розповіли про всі інновації і умови пілотного проекту. Головна умова – батьки нічого не будуть купувати. Кожен учень, який потрапив до пілотного класу, отримає кейс, в якому будуть усі необхідні зошити та підручники. Ми набрали п’ять перших класів ще на початку року, і вже в січні вчителі проводили підготовчі уроки з майбутніми першачками. Тож коли вирішили взяти участь у проекті, у кожного вчителя був набраний свій клас. Єдине – в тих вчителів, яким запропоновано взяти участь у проекті, були переповнені класи: в одному 32 учні, а в іншому 34. Треба було когось «відсіяти». Коли я провела повторні батьківські збори і спитала, хто не хоче брати участь, відмовилося дві сім’ї, які перевели дітей до іншого вчителя. Були й такі, що просто переїхали в інший район жити і забрали документи. Тому в кожному з цих пілотних класів залишилось чітко по 30 учнів».

Приживеться нова система освіти по-українськи в наших школах чи ні – покаже час. Та одне можна сказати точно: змінювати її необхідно саме зараз.

Марія Пучинець, "Чернігівщина" №30 (639) від 27 липня 2017

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: