Про бюджет Чернігова на 2009 рік

Про бюджет Чернігова на 2009 рік

Підтримка освіти та медицини, а також незахищених категорій населення... Ремонт дахів, доріг, ліфтів... Рівень життя міста та його мешканців... Всі ці питання напряму залежать від того, скільки грошей буде у міському бюджеті. Сьогодні у нас в гостях - депутати міської ради та представники виконавчої влади Чернігова.

Віктор Бистров, начальник фінансовою управління міської ради:
— Відразу зазначу, що міський бюджет формується в першу чергу на основі державного бюджету. І поділяється він на ті повноваження, які делегує держава, згідно з Конституцією та Бюджетним кодексом. Головні напрямки фінансування — освіта, культура, охорона здоров'я, фізкультура та спорт. На жаль, щороку держава делегує ці доходи на дуже обмеженому рівні В той же час місто повинно займатись розвитком житлово-комунального господарства. Тобто депутати міської ради, представники виконкому, мер та його заступники розробляють і приймають програми, спрямовані на покращення життя всіх мешканців Чернігова. І саме на ці цілі ми маємо виділяти гроші, які заробляємо самі Але в умовах, коли держава доводить до нас обсяг доходів під освіту і охорону здоров'я не на достатньому рівні, ми вимушені половину коштів, які повинні вкладати в ЖКГ, будівництво, у розвиток міських програм, виділяти на повноваження держави. І такий підхід триває роками.

У 2007-2008 роках у Чернігові спостерігалася гарна динаміка надходжень (доходів ми отримували на 20-30% більше) і за цей рахунок ми нормально розвивали медицину та освіту. І все одно житлово-комунальне господарство залишалося на другому плані. На жаль, у цьому році держава довела лише нулі у зв'язку зі світовою економічною кризою. Тому ми вже не можемо виділяти стільки коштів на ці галузі. Через це і бюджет-2009 буде кризовим, тобто дуже обмеженим.

В'ячеслав Лебідь, голова бюджетної комісії міської ради:
— Ті суми, які нам надаються згідно із законом про держбюджет, розраховуються з конкретних цифр. Якщо це, наприклад, освіта, то розрахунок ведеться від того, скільки грошей потрібно на одного школяра. Тому відповідно до зменшення кількості учнів зменшується і фінансування освіти. Але ж є і умовно-постійні витрати, які залежать від кількості шкіл, вчителів, які йдуть на опалення, освітлення тощо. Така ж ситуація і з медичною галуззю.

Цьогорічний бюджет Чернігова досить складний, він чітко прогнозує ситуацію, що складатиметься в економіці країни. Нині ми спостерігаємо падіння обсягів виробництва металу, хімічної промисловості. Отже говорити про якесь зростання бюджету при спаді економіки — це безперечно все одно що займатися самообманом. У нинішній бюджет закладені реальні цифри. І наше завдання їх реалізувати, кожному подумати, яким чином відшукати ресурси для економії.

Віктор Бистров:
— Я згоден: бюджет розраховувався на основі реальних показників. Навіть з прогнозом на зменшення. Цифра, яка доведена Чернігову по податках з доходів фізичних осіб, менша ніж минулого року. Адже держава розуміє, що ми всі живемо в кризі. В той же час вона прописує двадцятивідсоткове скорочення споживання енергоносіїв та комунальних послуг, і це за умови тогорічних тарифів на газ. Якщо ж ціна на газ збільшиться, то ми просто не зможемо досягти такого скорочення. Щоб це зробити, місту потрібні сотні мільйонів гривень для переобладнання всіх бюджетних закладів на індивідуальні котельні, які, можливо, працюватимуть на альтернативному паливі. Таких ресурсів немає навіть на рівні держави.

Невтішна ситуація склалася і щодо прийнятого у першому читанні закону "Про місцеві податки і збори". В доходну частину цьогорічного бюджету від нього було закладено 20 мільйонів гривень. Але ж закон ще змінитися. А де нам тоді брати ці 20 мільйонів, чим покривати дефіцит? Таких доходів у міста немає. Тепер щодо освіти та охорони здоров'я. Держава нам довела такі показники, яких не вистачить навіть на зарплату та енергоносії. А ми повинні ще фінансувати медикаменти, харчування, ремонти. Ми хочемо, щоб нормально працювала "швидка допомога". На це коштів вже немає. Тому місто повинно докладати свої. Тільки на харчування дітей у школах та дитячих садках минулого року з міського бюджету ми витратили 10 мільйонів гривень. Де їх взяти тепер? Будемо шукати, але ситуація критична.

У законі про держбюджет прописано, що необхідно позбутися всіх необов'язкових виплат, дещо зменшити порівняно з 2008 роком зарплату держслужбовців. Хоча це і є певним обмеженням прав громадян.

На 70% бюджет нам "спускається" зверху. Він розраховується пропорційно до чисельності населення та інших показників. Хоча ми можемо і змушені доходи, які отримуємо на розвиток житлово-комунального господарства та на реалізацію міських цільових програм, знімати і хоча б мінімально спрямовувати на освіту та охорону здоров'я.

Анатолій Роговий, депутат міської ради:
— Минуло року на домобудівний комбінат виплатив у бюджети всіх рівнів 30 мільйонів гривень. У середньому це 2,5 мільйона на місяць. У січні ж нинішнього року ми сплатимо не більше 400 тисяч. Тобто спостерігається шестиразове падіння. Чому так? Відповім: хто з будівельників, і не лише будівельників, сьогодні може нормально працювати? Ніхто. А що ми будемо робити у лютому, де братимемо кошти? Тому давайте в першу чергу поговоримо про доходи, про те, як нам запустити виробництво на місцевому рівні і яку допомогу в цьому може надати місцева влада. Нам необхідно завантажити людей, адже міський бюджет в першу чергу поповнюється податками від заробітної плати. У нас же нині 6 тисяч чоловік стоять на обліку в службі зайнятості. А від цього Чернігів щомісяця втрачає більш ніж два мільйони гривень лише від прибуткового податку. Тому давайте допоможемо керівникам підприємств завантажити людей, забезпечити їх роботою. Це головне завдання.

Олександр Шкінь, депутат міської ради:
— Так, бюджет складається з двох частин — доходної та витратної. Найбільша проблема з доходною. Тим паче, що вона упродовж останніх місяців лише погіршується. Якщо минулого року ми могли дозволити собі витрати в місті 28 мільйонів гривень, то на 2009-й запланували лише 10. І ще невідомо, чи будуть І джерела доходів для цієї суми Хоча держава намагається робити деякі заходи, щоб пом'якшити кризу. Так, у гру-дні-січні була стабілізована ціна на електроенергію. Уряд обіцяє її не піднімати де середини року. Також існують державні програми з енергетики, допомоги комунальним підприємствам, якими потрібно скористатися. Законом про держбюджет теоретично передбачено закрити різницю в тарифах на послуги ЖКГ за рахунок сплати податків та за рахунок енергетики. Наскільки це вдасться, не знаю, адже у енергетиків теж чимало своїх проблем.

Минулого року "Чернігівводоканал" зміг отримати 16 мільйонів гривень державних коштів, які були витрачені на реконструкцію наших споруд. Це теж пішло в міську скарбничку. Для нашого міста одним із важливих джерел доходів залишаються кредити міжнародних інституцій В 2009-му ми плануємо за рахунок кредитів засвоїти близько 2 мільйонів гривень. І це те плюс.

Олександр Сердюк, заступник міського голови:
— Нині часто можна почути що в умовах кризи зможуть вижити лише найкращі. Я хоч сказати, що нам потрібно створити такі умови, щоб не лише вижити, а максимально розвиватися могли всі наші підприємства. Але тут є дилема. Ми можемо збільшити податки, щоб наповнити бюджет. Але, з іншого боку, якщо ми нині почнемо, наприклад продавати вільні земельні ділянки під будівництво житла, це, можливо, трохи збільшить надходження до бюджету. Але при цьому ми можемо втратити набагато більше. Тут необхідно підходити дуже зважено. Нині держава намагається допомогти будівельній галузі, щоб зменшити на неї навантаження. Тому і ми повинні сприяти розвитку інфраструктури, виділяти земельні ділянки за спрощеними процедурами. І ми цим нині займаємося. Необхідно також думати про джерела поповнення, наприклад, за рахунок викупу земельних ділянок під нерухомістю Вже створено спільну комісію з представників виконавчої влади та депутатів міськради. Тому є надія, що це джерело наповнення бюджету ми зможемо реалізувати. Звичайно, якщо будуть відповідні заявки і знайдуться бажаючі.

В'ячеслав Лебідь:
— Держава доводить нам контрольні цифри — витрати, які ми повинні виконати згідно із законодавством. У той же час місцева влада може розпоряджатися деякою частиною податків, які вона збиратиме. А суму, якої не вистачить, держава даватиме у вигляді дотації вирівнювання. Таку дотацію отримує більшість суб'єктів бюджетного процесу. Це говорить про те, що формування місцевих бюджетів побудоване кардинально неправильно. Як виходить — ми збираємо податки, передаємо їх державі, а потім ті кошти, яких не вистачає, отримуємо від держави у вигляді субсидій. Найсмішніше (чи найсумніше) те, що чим менше заробляє Місцевий бюджет, тим краще. Адже держава дасть більшу субсидію вирівнювання. Тобто така система формування місцевих бюджетів зовсім не стимулює місцевий бюджет на отримання доходів. Необхідно органам місцевого самоврядування надати відповідні повноваження. І не лише на словах, а й фінансово.

Віктор Бистров:
— Стимулювати місцеві бюджети вкрай потрібно, але відповідного механізму для цього, на жаль, немає. Як формувався наш бюджет в минулому році? Зверху вниз. Фахівці ж стверджують, що повинно бути навпаки.

Надія ШАТУН, щотижневик „Місто”, № 4(123)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: