В області зареєстровано 1759 осіб, які мають діагноз «наркозалежний» (відео)

Епідемія наркоманії на Чернігівщині протягом останніх десяти років знаходиться у стані хиткої стабільності: регіон посідає 12-14 місце серед областей України за рівнем поширення цього явища. Святкувати перемогу над цим захворюванням зарано, каже головний лікар обласного наркодиспенсеру Петро Седень, адже у таких питаннях медики спираються на сухі статистичні дані, а вони далеко не в повній мірі відповідають дійсності. Отже, далі про суспільні явища, яких не фіксує статистика.



За статистикою, яку ведуть наркологи, у Чернігівській області зареєстровано 1759 осіб, які мають діагноз «наркозалежний», але насправді цю цифру необхідно було б помножити на три чи чотири, впевнений головний лікар наркологічного диспансеру Петро Седень. Переважна більшість із них — 1315 чоловік — споживачі ін’єкційних опіатів, які просто не в змозі приховати свою залежність і звернулися по допомогу до медиків. Друга, статистично менша, група — споживачі канабіоїдних і стимулюючих речовин. І от їх виявляти набагато важче.

Петро Седень, головний лікар обласного наркологічного диспансеру: «Выявить их гораздо тяжелее — это первое. Второе, прием идет не инъекционным путем, а курением, вдыханием или в таблетированной форме. И третье, при приеме таких не так проявляется абстинентный синдром – «ломка». Поэтому они практически не обращаются за помощью в лечебные учреждения».

За словами медиків, до певного часу оточуючі навіть не помічають змін, що відбуваються з людиною. Але коли тривожні симптоми таки виходять назовні, залежність, як правило, вже сформувалася. Причому новомодні хімічні сурогати, на кшталт амфетамінів, зазвичай призводять до тяжких наслідків, як-то енцифалопатія та психічні розлади.

Одна з причин популярності таких препаратів, на думку медиків, — умовне ділення наркотичних препаратів на легкі і важкі.

Петро Седень, головний лікар обласного наркологічного диспансеру: «Никогда не надо делить наркотики на легкие и тяжелые. 17,25-17,42 Есть слово наркотики. Да, у одного проявляется психологическая зависимость сильнее, у другого — физическая. Но последствия — медико-социальные — иногда бывают тяжелее, чем при приеме опиатов».

І лікуванню така залежність піддається важче. Так, за статистикою, яку сам для себе веде Петро Седень, лише від одного до трьох відсотків його пацієнтів сьогодні перебувають у стані стійкої ремісії, решта повертається до згубних звичок.

Із родинами наркоманів проводиться реабілітаційна робота.

Сергій Ордан, служитель реабілітаційного центру «Перемога»: «Мы проводим консультации и с семьями. Почему? Потому что существуют как наркозависимые, так и созависимые — это родители, семья, в которой они находятся. Помогать нужно целой семье, не одному человеку, который имеет проблему наркотиков».

Та головне, кажуть фахівці, наркозалежність — це лише наслідок, причину ж потрібно шукати в оточенні наркомана.

Світлана Бубенчикова,представник обласного відділення Всеукраїнської мережі ЛЖВ: «Любая зависимость, в том числе и наркозависимость, — это следствие тех травм, у каждого наркопотребителя они разные, которые в свое время человек не пережить не смог и у него сформировалась зависимость. К сожалению людей, детей, в школе учат алгебре, геометрии, но не учат жизни».

А тому для суспільства, де не модно і не престижно вести здоровий спосіб життя буде нормою і поширення захворювань, що передаються, в тому числі, через кров, як-то ВІЛ-інфекція чи гепатити А, В, С. До речі, за останні роки кількість наркозалежних з гепатитами різних форм, їх 310 чоловік, майже зрівнялася з кількістю ВІЛ-інфікованих споживачів ін’єкційних наркотиків.

«Сівер-центр»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: