Чому Чернігів не запрошує Євробачення?

Не встигла співачка Джамала 14 травня перемогти на міжнародному пісенному конкурсі Євробачення, як мери українських міст наввипередки почали пропонувати свої варіанти, де провести конкурс: Віталій Кличко запрошує в столицю, Борис Філатов — у Дніпро (не в річку, це тепер таку назву має місто Дніпропетровськ), Геннадій Труханов — в Одесу, Андрій Садовий — у Львів. І навіть мер Херсона Володимир Миколаєнко запрошує на міжнародний конкурс до свого міста.



Одні нахвалюють, що вони біля моря, інші — що вони міста зі славною історією. А між тим, Чернігів входить у десятку найстаріших міст України. Ось де історія!

Чого ж так чубляться міські голови за проведення Євробачення? А вигода проста: капітальний «ремонт» міста і надходження грошей від самого конкурсу. Аналітики кажуть, що тільки на вартості квитків на Євробачення можна відбити дві третини затрат.

Щоб провести конкурс, треба врахувати декілька моментів.

По-перше, проведення конкурсу неможливе без покращення інфраструктури міста. Потрібні нові тролейбуси, автобуси середньої місткості замість маленьких і незручних маршруток. Якщо раптом у мера поки щось із цим питанням не виходить, то Євробачення — прекрасна можливість підвести витрати на ці потреби під підготовку до конкурсу. Треба попідлатувати дороги, щоб гості зуби не повибивали, проїхавши по ямках, навести лад у парках і скверах, ще чогось потроху підробити — ось і виконали один пункт.

По-друге, для проведення Євробачення потрібен великий зал і добротна сцена. Драмтеатр навряд чи вмістить усіх охочих побачити конкурс на власні очі. Та й у Літньому театрі в Центральному парку культури та відпочинку усього 2080 місць. Малувато. Значить — треба нове приміщення. Конкурс проведуть, а воно нам залишиться. Там можна буде атестати і дипломи випускникам вручати, проводити дешеві концерти (щоб багато людей білети змогли купити і не була половина залу вільною).

По-третє, готелі та хостели. Їх має бути багато, бо туристів наїде, скільки місто зроду-віку не бачило. А чи захочуть вони винаймати кімнату в квартирі з совдепівським ремонтом у чернігівської пенсіонерки? Навряд. Готелі також після конкурсу нам залишаться, можливо, правда, без потреби... То в офіси переробимо.

Міністр культури Євген Нищук планує, що місто, де проходитиме Євробачення, можна облагородити навіть не за гроші з держбюджету, а за рахунок європейських інвесторів. Взагалі, це крутенна штука. Ні копійки не витратив, а місто довів до ладу, як і обіцяв перед виборами. Ще й за великого бажання нових бізнес-партнерів можна знайти.

Та Чернігів Євробачення не запрошував. Не тягатися нам з містами-мільйонниками.

Так, а Херсон тоді яким боком серед претендентів на проведення міжнародного пісенного конкурсу? Населення — близько трьохсот тисяч, як і в Чернігові. Вони біля моря, а ми з історією. З такою, з котрою мало хто знайомий. Приїхали б порахувати кількість церков, послухати легенди про князя Чорного. Ото Чернігів заживе. А то ми якось кволенько робимо-робимо його містом, куди б тягнулися екскурсії, а самих екскурсій можна зустріти дві-три, та й то у вихідний. І часто ці «туристи» — звичайні чернігівські школярі, рідше — жителі райцентрів.

А то приїдуть смагляві, з вузькими очима, різні-різні. І, хочеться вірити, з повними гаманцями доларів. Може, і в банках наших «зелені» в достатній кількості заведуться.

Та й одне місто-мільйонник можна з претендентів посунути — у 2005 році після перемоги Руслани Київ уже приймав Євробачення. Хорошого потрошку. Та й Одеса з Херсоном якось ненадійно виглядають для прийому гостей з усього світу — зона АТО не так і далеко, в Одесі повсякчас якісь провокації. Залишаються Львів, Дніпро і Чернігів. Хоча й Дніпро можна зі списку викреслити. Де це бачено, щоб місто Ігоря Коломойського, Геннадія Корбана і Бориса Філатова усю країну представляло, гостей приймало і гроші заробляло? Обійдуться.

От і все. Ми і Львів. А тут уже як карта ляже. Порівняно зі Львовом наш пріоритет — безпосередня близькість до столиці. Іноземці можуть погуляти по Чернігову, а як набридло — рвонути до Києва. У Львова є свій плюс — наявність аеропорту. Та що той аеропорт, як можна у двох українських містах побути, замість одного.

А з організацією конкурсу в Чернігові наша міська влада точно впорається. Владиславе Анатолійовичу, пишіть на своїй сторінці у «Фейсбуці» (як робили інші мери), що ми готові прийняти Євробачення в Чернігові, поки не пізно. Потягаємося ще зі Львовом! А навіть, якщо і оберуть інше місто для проведення конкурсу, так хоч Чернігів зазвучить, можливо, жителі інших областей плутати перестануть його з Чернівцями та Черкасами — хоч маленька, але користь.

Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №21 (1568)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: