Василь Нечепа чарку з рук нардепа Олега Ляшка не випив

Крути – це і село в Ніжинському районі, і станція на залізниці, на території Борзнянського району.

І місце бою 29 січня 1918 року. Бою, після якого вперше була проголошена незалежність української держави. Незалежність України і відстоювали в Кругах. За це і полягли. На щастя, не всі.


Владика Євстратій, Валерій Куліч, Арсен Дідур, Володимир В’ятрович. Гімн України. Фото ОДА

З того часу Крути — місце, куди приїздять політики всіх мастей, начальство, і — патріоти. Губернатор Валерій Куліч оглядав музейну виставку разом з владикою Євстратієм (Київський патріархат). Зупинили його на виході з вагона (у Крутах музей — у вагонах часів Першої світової).

— Валерію Петровичу, ви вперше в Крутах? Як, відчули щось особливе?

— Так, вперше. Вражає, особливо історія бою. Ми дуже знаємо історію 1917-1918 років з точки зору радянської пропаганди, а з точки зору української держави — фактично мало хто володіє інформацією. Тому треба їздити в Крути.

— Ви в цьому році на Хрещення, 19 січня, сміливо пірнули в ополонку з Київським патріархатом, а не з Московським.

— Я вінчався у П’ятницькій церкві Чернігова, дітей хрестив настоятель П’ятницької отець Мирон. Я давно з Київським патріархатом.

— Чи їв Куліч куліш у палатках Борзнянського чи Ніжинського районів? (Палатки для обігріву, де всіх бажаючих годують кулішем, бутербродами з салом, наливають гарячий чай).

— Ні, ще ні.

— Останнє на сьогодні запитання — чому ви без шапки?

— Не так і холодно.

Справді, 29 січня у Крутах холодно не було. Але вітряно. «На місці бою під Крутами завжди дуже вітряно. Ніби спеціально, щоб гордо майоріли прапори під небом», — так висловився Володимир В’ятрович, директор Українського інституту національної пам’яті, який теж приїздив у Крути.

Цього року у Крутах компанію губернатору склав Арсен Дідур, заступник голови облради. Ігор Вдовенко, голова облради, не приїхав. Дідур теж був без шапки, а коли заспівали гімн, приклав руку до грудей.


Василь Нечепа

Загалом відчувалося в атмосфері щось не те. Важко передати. Хтось грубо відповів, хтось був недоброзичливим, хтось незрозумілим. Кобзар-лірник Василь Нечепа відмовився випити чарку з рук народного депутата Олега Ляшка. Заглянув у палатку Радикальної партії. «Налийте ж кобзареві!» — помітив гостя Ляшко. Нечепа без слів повернувся і вийшов з палатки.

— Було таке, — говорить Василь Нечепа. — Це не пов’язано з політичними чи особистісними уподобаннями. Коли запрошує депутат, коли виявляє гостинність будь-яка людина, нечемно відмовлятися... Наливали чарку і прилуцькі хлопці, не пив. Я погано ставлюся до горілки у Крутах. Зовсім не п’ю з часу першого Майдану, 21 листопада 2004 року. Я по роду і по духу козак. Я весь час у походах. А козаки у походах не п’ють.

— А на Різдво, на Великдень?

— Жодної краплі.

— А, наприклад, валокордин чи інші ліки, у складі яких є спирт?

— Я не вживаю жодних ліків. Я здорова і щаслива людина, — відповів 65-річний кобзар.

Аліна Сіренко, Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №5 (1552)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: