Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Місто і регіон » Замість одного мільйону – сім: першопрохідці в південних селах рахують доходи

Радио
Радио

Замість одного мільйону – сім: першопрохідці в південних селах рахують доходи

Бути чи не бути? – ледь не шекспірівський вибір постав зараз перед багатьма селами. Реформа децентралізації, яка невдовзі об’єднає населені пункти, дає багато відповідей про об’єднання і вигоди від децентралізації, але і запитань у людей до цього часу залишилося чимало. Залишається невизначеними до кінця медична та освітня реформи. Створені об’єднані громади бідкаються на відсутність багатьох роз’яснень по своїй роботі, не внесених до цього часу змін у Конституцію України, тощо.

То хто ж ці першопрохідці, що ризикнули об’єднатися, і відійти від адміністративно-територіального устрою, який залишився в Україні ще з радянських часів? У листопаді 2015 року в рамках польсько-канадського проекту «Схід і Захід разом», кореспондент сайту gorod.cn.ua вивчала реформу децентралізації в Одеській області, та проводила паралелі реформи між Чернігівською і Одеською областями. Пропонуємо останній матеріал із циклу про реформу децентралізації на півдні нашої країни.



Зупинка Маразліївка

Треба або працювати, або тікати

Село Маразліївка – населений пункт в Білгород-Дністровському районі Одеської області. Тут проживає трохи більше 3000 чоловік. Частина людей працює у місті, невелика кількість працевлаштована у селі, інші - займаються виключно городництвом, з чого і живуть. Через властиві для півдня кліматичні умови, селяни тут збирають врожаї двічі на рік. Наприклад, на місце зібраної картоплі у червні висаджують капусту. Білокачанна повністю достигає до середини листопада.

Капуста на приватному городі, вирощена після картоплі

Капуста на приватному городі, вирощена після картоплі

У Білгород-Дністровському районі розвинене сільське господарство. Тільки на території Маразліївської сільської ради знаходиться дев’ять потужних сільськогосподарських виробників. Вирощують здебільшого зернові та овочі. Тут чимало виноградників і фруктових садів. У селі працюють винний завод, на якому виготовляють виноматеріали – сировину для вина, та комбікормовий.

Виноградники на території Маразліївської об

Маразліївський сільський голова Олександр Чумак навесні вирішив взяти на себе відповідальність, і виступив ініціатором об’єднання громад з центром у селі Маразліївка. Об’єднана громада у жовтні пройшла вибори, на яких Чумака обрали головою об’єднаної громади.

Маразліївський сільський голова Олександр Чумак

Маразліївський сільський голова Олександр Чумак 

- Те що вже було – ми 25 років бачили, і наситилися. Тепер ми свідомо від цього відходимо, бо хочеться якихось змін на краще – говорить Олександр Чумак, голова об’єднаної громади.

Об’єднання проходило добровільно без всяких ексцесів, щоправда декілька сіл надало відмову. Громада об’єднала три сільські ради, і вісім населених пунктів, Маразліївка серед них найбільша. Відмови від об’єднання Олександр Чумак не вважає невдачею:

- Люди були не готові морально, і матеріально. Хтось боявся віддати свої повноваження, хтось - втратити роботу. Дебатів було багато. Ми мали більше 10 зустрічей це точно.

Перспектива обіцяних доходів від держави поки що додає оптимізму очільнику громади:
- Ми побачимо на протязі року. Якщо нам дадуть 50% від обіцяного - будемо задоволені, якщо 100% – щасливі! У нас немає часу зволікати зі змінами. Ці вибори проміжні, всього на два роки. Треба або працювати, або тікати. Часу на розкачування немає. Якщо інші побачать результат об’єднання, вони прибіжать, не треба буде нікого вговорювати – впевнений голова об’єднаної громади.

Якщо говорити про дохідну частину громади, то у Маразліївці прорахували, що за рік отримають 7 млн. доходів, при тому, що раніше доходи всіх сіл, що увійшли у громаду не перевищували і одного мільйону.

Транспортне сполучення відносно непогане – міжміські автобуси до Білгород-Дністровського проходять через Маразліївку. Є декілька сіл, звідки немає рейсових автобусів, що проїздять через Маразліївку, але в сільській раді говорять, що будуть змінювати деякі автобусні маршрути.

Спонсори ремонтують дороги відновлюють будинок культури

Дороги обласного значення в Одеській області - дуже болюче питання. Зазвичай багато з них проходить через села, і навіть якщо громади об’єднаються, і будуть незалежними у фінансових питання, відремонтувати їх за рахунок доходів громади не матимуть права. Це буде рахуватися як нецільове використання коштів. Дороги обласного значення – прерогатива області, а не сіл. Як приклад, у с. Красносілка, Комінтернівського району Одеської області, люди втомилися чекати милостині з області у вигляді відремонтованих доріг, і перекрили автошляхи, через село таким чином, щоб не міг проїжджати вантажний транспорт, що найбільше розбиває покриття.

Перекрита дорога обласного значення в с. Красносілка

Перекрита дорога обласного значення в с. Красносілка


Олександр Чумак каже, що у Маразліївці до такої ситуації не дійде. Дороги обласного значення, що проходять через громаду обіцяє відремонтувати, але не з бюджету громади, бо це не дозволяє законодавство, а за рахунок залучення спонсорів. Щоправда, на питання про те, яким чином йому вдається вмовляти благодійників, сільський голова тільки посміхнувся.

І хоч громада щойно утворилася, робота у її центрі почала кипіти ще до об’єднання. Біля будинку культури працює бригада робітників, що майже перетворили радянську споруду у культурний центр. Зелені газони, металеве огородження, новенький фасад і жовто-блакитний прапор над будівлею помітно вирізняються на фоні простого села.

Будинок культури

Будинок культури

Ремонтується будинок культури знову ж таки на кошти спонсорів - підприємців, які працюють на території громади. На другому поверсі тут запланували розмістити адміністративний центр, перший - використовуватимуть за призначенням як будинок культури. Тут намагатимуться працевлаштувати частину працівників, які втратили роботу у сільських радах через об’єднання населених пунктів, хоча це повністю не вирішить питання з кадрами. Як і у всіх об’єднаних громадах, існує необхідність у вузькопрофільних спеціалістах для центру надання адміністративних послуг.

Деякі жителі прилеглих сіл, що увійшли в громаду, бідкаються, що за довідками треба буде їздити в Маразліївку. Але розширений перелік послуг, за якими вже не треба буде їхати до району, трохи заспокоює селян.

Олександр Чумак вважає, що об’єднання сіл дозволить знизити комунальні платежі:

- Коли ми ще не були об’єднані, ми створювали для себе якусь інфраструктуру. У нас на території працює комунальне підприємство, яке забезпечує жителів водою і каналізацією. Маразліївка у себе замінила повністю весь водопровід. Підприємство тепер живе з доходу, які люди їм заплатили. Тариф по країні дуже високий. Ми теж могли б йти по цьому шляху і піднімати тариф, робити його економічно вигідним. А друга сторона – якщо об’єднувати села, збільшиться кількість споживачів, і тариф можна буде навпаки знизити.

Після об’єднання кількість шкіл у громаді не зменшилась. За словами Олександра Чумака, зменшення шкіл можливе тільки у тому випадку, якщо це буде не тільки економічно вигідно, а й будуть переваги з боку якості навчання.

Поки що тут розраховують на підтримку держави, і сподіваються на покращення від реформи децентралізації. Громада показала готовність взяти на себе відповідальність і самостійно розпоряджатися своїми бюджетами.

Окрема думка

Оксана Бутук, директор ІА «Репортер»

Оксана Бутук, директор ІА «Репортер»:

- Реформу децентралізації у нас часто гальмують сільські голови. Особливо в тих селах, де живе небагато людей. Бо єдина авторитетна людина на селі – сільський голова, і всі його слухають. З іншого боку, законодавство по децентралізації розроблене не до кінця. Не прийняті зміни до конституції. Громади повинні створювати перспективні плани. Але для того щоб почати працювати над перспективним планом, людям потрібно було пояснити про реформу. Сільським головам треба було почитати існуюче законодавство про децентралізацію. Але вони не хочуть цього робити: бояться змін, бояться нового, не хочуть брати на себе відповідальність.

Марина Архірій, заступник сільського голови Красносільської об’єднаної громади (Одеська область)

Марина Архірій, заступник сільського голови Красносільської об’єднаної громади (Одеська область):

- Оставаться на сегодня в том состоянии, на котором мы остаемся, бесперспективно. Объединение далось нам тяжело. Сказать, что у нас была война после общественных слушаний, ничего не сказать. На уровне районов у нас приняли все в такие штыки, что до сих пор есть отголоски. Против нас, мягко говоря, было воинственное настроение. В районе прозвучала фраза: «Мы идем туда, не знаем куда, мы развалим район». Район говорил нам, что много вопросов на уровне объединенных громад еще не урегулированы законодательством, и что мы делаем плохо. Озлобление было из-за того, что мы показали пример. За нами следом начали объединяться и другие громады. Было тяжело отстаивать свою точку зрения, постоянные встречи в ОГА, постоянные дебаты. Но нам очень помогла область

Олена Грищенко – заступник директора Департаменту Фінансів Одеської ОДА

Олена Грищенко – заступник директора Департаменту Фінансів Одеської ОДА:

- Об’єднання громад проходить з певними труднощами, і ми як Департамент Фінансів, працюємо з усіма громадами. Намагаємося пояснити наочно що дасть об’єднання ті чи іншій громаді. Попередні результати говорять про те, що якщо громади об’єднуються, то доходи на одного жителя збільшуються приблизно у два рази. Тобто це суттєво, і є заради чого об’єднуватися.

Михайло Шмушкович - колишній голова Одеської обласної ради

Михайло Шмушкович - колишній голова Одеської обласної ради:

- Реформа у нас стартовала плохо. Было сделано много грубых ошибок, нормальной разъяснительной работы не было проведено нигде. Отдельный вопрос по селам, прилегающим, к большим городам. Они категорически не хотят объединяться с городами и пытаются сопротивляться. Это не только позиция голов сельских, такая позиция местных жителей. Тотально. Если взять Одессу, у нас есть много городских окраин. К примеру, в Одессе есть Ленпоселок. Когда-то он был обычным поселком, но в конце советского времени его присоединили к Одессе. Через дорогу есть поселок Авангард, он так и остался поселком. Если посетить Авангард и Ленпоселок – две большие разницы: освещение, благоустройство. Мэры городов не будут заниматься своими окраинами. У них избиратели и основная часть жителей – это спальные районы. И центральная часть города. Деньги в окраины никто не будет влаживать.

Ольга Кунтиш

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: децентралізація, південь, Кунтиш

Добавить в:


Центр Комплект