Комунальна територія. Частина 4, або Куди дінуться гроші, які ми заплатимо ЖРЕДам, якщо за півроку їх не стане? (відео)

Що нам дістанеться у спадок від комунальної території» і головне — комунальна територія – спільна, а значить, нічия? Чи моя, твоя і наша? І чому ми не зможемо управляти своєю державою, поки не навчимось управляти будинком – попри всі складнощі і перепони. Заключний сюжет циклу «Комунальна територія»

ЖРЕД — має вивозити сміття і ремонтувати міжбудинкові проїзди. Сміття вивозить – але сміттєві баки по півдня стоять під вікнами першого поверху і смердять його мешканцям. І проїзди ремонтує – хоч і кривенько. Якщо ЖРЕД щось робить неякісно – жителям треба писати заяву, щоб ЖРЕД робив якісно. Віктор Онищенко, начальник ЖРЕДу №13: «Заяви не було. Ви сказали – зробимо!»

А чому не можна зробити одразу якісно? Нема грошей – старий тариф за нинішніми цінами покриває лише собівартість обслуговування будинку; у прибиральниці зарплата 1300…Так. НІ. Просто комунальна територія – нічия. І наш із вами спільний будинок, виходить, нічий – тому хтось його затоптав, заплював, обмалював і загидив. Неріюс Матайтіс, член ініціативної групи по створенню ОСББ: «Вы ведь если в собственном доме живете, вы все делаете к лучшему? Так и здесь – надо только людям поменять свое отношение к общему. Общее – это не значит ничье, общее – это тоже наше».



«Двір Райдуга» — так цей литовець, який уже давно живе в Україні, пропонує назвати ОСББ на три будинки. Райдуга – бо будинки з різнокольоровими балконами. А проблеми у них – спільні. Комунальні. І, напевно, досить серйозні, якщо вигнали людей на збори під зливу при +2. Тетяна Альфредівна: «От цей «Альп» — де лічильники, двері відкривались, я пішла, кажуть – це ваші проблеми, ще й посміявся наді мною».

Роботі ЖРЕДу «Альп» присвячені цілі окремі сторінки на місцевих інтернет-форумах. Користувачі пишуть – не пощастило. Не пощастило і нам отримати коментар, на що люди платять квартплату

Люди хочуть прозорості і порядку у будинках. Але є ще дещо. Це новий Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Євгеній Дейнеко, начальник відділу управління ЖКГ Чернігівської міськради: «До першого липня повинні бути створені ОСББ, якщо мешканці не захочуть або не зможуть, то на орган місцевого самоврядування законодавцем покладається функція визначення управителя».

Дивіться також: Комунальна територія. Частина 1 (відео)

Управителем цілком може стати і ваш старий ЖРЕД – українські законотворці ще не вирішили, розформувати їх чи «переробити». Максим Конашевич: «Вони планували все це передати ЖРЕДам, але в ЖРЕДи мали зайти приватні інвестори».

Начальник 13-го ЖРЕДу, поки Верховна Рада не доробила уже діючий закон, висуває свою версію: а мо’ із ЖРЕДів сформують державні підприємства, які будуть надавати ОСББ окремі послуги. Віктор Онищенко: «ОСББ не зможе тримати слюсаря чи електрика, на один будинок дорого».

Зможе чи не зможе, вирішують і мешканці цих трьох будинків. Наймати електрика на ставку чи платити за виконану роботу? Скільки платити управителю? Бухгалтера і прибиральницю треба брати на повну ставку. Як скласти тариф, щоб на все вистачило, і вийшло не більше, ніж платили ЖРЕДу? Хоча ЖРЕду зовсім скоро однаково доведеться платити більше – десь удвічі. Олена Богданець: «Ми маємо на меті зробити новий тариф, бо багато чого змінилося в законодавстві, і зросла значно заробітна плата, дуже зросла індексація». Віктор Онищенко: «Зараз 1.20-1.40, ми доведемо до 2.40».

Дивіться також: Комунальна територія. Частина 2, або Що повинні робити ЖРЕДи (відео)

У новий підвищений тариф закладуть витрати на поточний ремонт, якого досі не було у його структурі. А тепер – увага, найцікавіше. Із нового закону Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» вилучено норму про те, що колишній балансоутримувач (тобто ЖРЕД) повинен провести ремонт у будинку, який він передає ОСББ. А у новий тариф закладають ремонти. Сподіваються провести їх за півроку, що залишились?

На зборах ОСББ з’ясовують – ця вилучена норма не стосується приватних ЖРЕДів. Підтверджують це і в управлінні ЖКГ – кажуть, треба домовлятись, хоча навряд-чи вийде.

Скоріше за все, передбачають люди, доведеться «потягатися» по судах. Але у будь-якому разі мешканці цих будинків-новобудов у більш вигідному становищі, ніж інші чернігівці. Максим Конашевич: «Є проблема – більшість будинків занедбані, в критичному стані, тому у держави проблема – як спустити це на гальмах, щоб менше було позовів до держави щодо неналежного утримання житлового фонду. 1770 будинків – це 300 мільйонів гривень оборотних коштів. Ви самі думайте, кому вигідно, щоб люди не мали інформації, як управляти».

Дивіться також: Комунальна територія. Частина 3, або Чому спільне – це все-таки моє і твоє, а не нічиє (відео)

ОСББ не отримуватиме жодних дотацій з бюджету. Ніби мінус. Але бюджет сам по собі річ непрозора. І в цьому головна перевага ОСББ – ви знаєте, куди ідуть ваші гроші, бо спільно вирішуєте це. Ніби плюс. Створення ОСББ – справа непроста і головне, що може багатьом не сподобатись — відповідальна. Тетяна Альфредівна: «Багато чого незрозуміло ще, але сама ідея – бажаю, щоб все получилось. А то сидять люди по своїх норах».

І поки люди не знайомі навіть зі своїми сусідами, прямо під вікнами їх будинку виростає мобільна вежа. І вічно тліє сміттєзвалище, на якому перед кожними виборами піарились кандидати. І обіцяний (також перед виборами) дитсадок виглядає отак. А поремонтована дорога – отак. Максим Конашевич: «Вони навчаться використовувати спільне майно на рівні будинку, вулиці, міста, то тільки тоді ми зможемо розмовляти, що ця нація готова до покращення своєї держави».

По великому рахунку, і держава – це комунальна територія. Тобто спільна. А спільне може бути нічиїм, а може бути твоїм, моїм і нашим.

«Сівер-центр»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: