Село врятують кооперація та самоорганізація

П'ятниця, 3 липня 2015 13:24 | Переглядів: 1952

Сільськогосподарські кооперативи можуть витягнути українське село з болота бідності та безробіття. Там, де вони вже існують, селяни дійсно відчули вигоди від такої самоорганізації.

Незважаючи на це, порівняно із західними областями України, де кооперація набуває все більшої популярності, Чернігівщина все ще пасе задніх. В області зареєстровано всього 24 кооперативи. Приміром, на Житомирщині таких об’єднань учетверо більше. Слабкість потуг до кооперації експерти пов’язують з недостатньою поінформованістю населення. Між тим, самі члени кооперативів кажуть, що починати не важко, і рекомендують селянам об’єднуватися.

Кооперативи - не колгоспи

Із 24 сільськогосподарських кооперативів на Чернігівщині п’ять було зареєстровано впродовж останніх семи місяців. На черзі реєстрація ще одного кооперативу в Сосницькому районі. За словами начальника відділу розвитку сільських територій, функціонування аграрного ринку та інвестицій департаменту агропромислового комплексу Чернігівської ОДА Олени Ячної, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи є перспективнішими за, скажімо, виробничі. Та й створити їх не складно.

- Для реєстрації потрібно знайти не менше трьох осіб (фізичних, юридичних). Потім оформити протокол загальних зборів про своє рішення щодо об’єднання у кооператив, дати йому назву, визначити напрямок діяльності, затвердити Статут, - пояснює аграрна чиновниця. - Процедура державної реєстрації кооперативу спрощена. Потрібно лишень віднести Статут та рішення загальних зборів державному реєстратору, який самостійно передасть інформацію про реєстрацію іншим державним органам. Далі справа за малим: виготовлення печатки, отримання довідки з податкової, відкриття рахунку у банку.

Вигоди від таких об’єднань очевидні. Зокрема, для членів кооперативів збільшується можливість реалізації продукції за справедливими цінами та виходу на великі ринки, придбання техніки та оформлення кредитів.

За словами Олени Ячної, кооперативи не мають нічого спільного з радянським колгоспами.

- Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи (скорочено СОК) не є формою колективного господарства. Вони надають своїм членам послуги, спрямовані на збільшення їх доходів та зменшення витрат, - пояснює представниця агропромислового Департаменту. - Таким чином, члени СОКу не працюють в кооперативі на умовах найму. Кожен з них веде власне господарство та отримує кооперативні послуги. При цьому вироблена продукція залишається у власності члена кооперативу, а реалізується за його дорученням.

Вигідна ціна та захист селян

Яскравим прикладом успішної кооперації є обслуговуючий сільгоспкооператив «Волинківська молочарська спілка», який діє в селі Волинка Сосницького району.

Голова об’єднання Сергій Потапенко є ініціатором загалом кооперативного руху на Сосниччині. Свою-діяльність його кооператив розпочав із молочарського напрямку. За короткий час селяни відчули власний зиск від самоорганізації.

Як зазначає Сергій Потапенко, створення кооперативу не потребувало значних коштів. Фактично це самоорганізація його членів, яка допомогла людям в подальшому отримувати справедливу закупівельну ціну на молоко.

- Наш кооператив молодий, де-юре ми існуємо з грудня 2014 року, - розповідає Сергій Потапенко. - Спочатку селяни ставилися до моєї ініціативи з певною пересторогою і плутали кооператив із колгоспом. Довелося довго пояснювати, що при кооперації селяни самі є власниками виробленої ними продукції. Спершу приймальниця молока два тижні стояла лише з власним молоком у бідоні. Потім люди почали приходити до нас, приносити молоко та отримувати вищу ціну за молоко. Так і закрутилося...

Вигіднішу оплату за молоко селяни отримують завдяки кооперації та укладенню договорів про збір і постачання молока від імені СОК як юридичної особи, з молокозаводом, який сплачує членам кооперативу справедливу ціну за молоко залежно від його якісних показників. Молокозаводи, в свою чергу, доплачують СОКам за збір молока. А це 20-30 копійок на кожному літрі, що для бюджету селянської родини ніколи не будуть зайвим.

- В нашій ситуації ми організація неприбуткова, тому після виплат усіх видатків (оренда приміщення, електроенергія, зарплата), залишається певна сума, - каже Сергій Потапенко. - Ми справедливо розподіляємо її поміж людьми.

Про вигоди від кооперації почули і селяни з сусідніх населених пунктів. До кооперативу підтягнулися селяни з Полісся, Матвіївки, Вільшаного, Кудрівки. В селі Полісся виникло аналогічне об’єднання - обслуговуючий кооператив «Поліська молочарська спілка».

Фактично за півроку існування СОК «Волинківська молочарська спілка» поповнився 63-ма членами кооперативу. Нині тільки в одній Волинці селяни щодня збирають більше 600 літрів молока. До того ж кооперативні об’єднання - це ще й захист їхніх членів.

Власна переробка і сімейні ферми

Не є таємницею, що, приміром, молокозаводи ведуть далеко не добросовісну конкуренцію (у попередні роки, бувало, факти такої змови фіксувало Чернігівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України). Нині у кожному районі молокозаводи встановлюють свої регіональні ціни. Так, скажімо, на Борзнянщині ціна за літр молока може бути на 20-30 копійок нижчою, аніж на тій самій Сосниччині. В літній період, коли молока в надлишку, молокозаводи можуть не забирати його чи занижувати ціну.

У випадку з кооперативами такі речі не проходять. Адже кооператив є юридичною особою і може подати до суду на підприємство за невиконання умов договору. До того ж у договорі можна поставити умову, наприклад, надання холодильного обладнання для зберігання молока.

Чи надасть молокозавод холодильник звичайному селянинові? Звісно, ні! А ось з кооперативом це можливо.

- Те, що кооперативи в сільських населених пунктах потрібні, немає сумніву, - наголошує Олена Ячна, - Важливість функціонування обслуговуючих кооперативів полягає не тільки у забезпеченні економічного зиску у вигляді додаткового доходу або зменшення витрат, а й у забезпеченні соціального комфорту для людей через одержання ними необхідних послуг. Департамент всебічно сприяє створенню малих форм господарювання на селі. Наприклад, залученням донорської фінансової та технічної допомоги, наданням консультацій, вирішенням організаційних питань виробництва та реалізації продукції сільгосппризначення. Зокрема, Департамент працює над проектом обласної програми фінансової підтримки СОКів в області на 2016-2020 роки. Її втілення сприятиме самоорганізації сільського населення і пожвавленню кооперативного руху.

Сосницькі ж СОКи не стоять на місці - розвиваються. За словами Сергія Потапенка, він активно обмінюється досвідом з дніпропетровськими колегами, вивчає досвід львівського обласного кооперативного об’єднання. Та й плани на майбутнє у кооператорів колосальні. Отриманий досвід Сергій Потапенко невдовзі планує перенести на інші види діяльності, зокрема на заготівлю продукції рослинництва. У молочарстві кооператив планує створити власну переробку.

Мрія ж сосницьких кооператорів - створення сімейних ферм молочного типу, де б утримувалося від десяти до двадцяти п’яти корів. На переконання Сергія Потапенка, це реально. Було б бажання.

Віталій Назаренко, "Чернігівшина" №27 (531) від 2 липня 2015