«Діду, мене лисиця загризає!»

84-літня Марія Атрошенко із села Форостовичі Новгород-Сіверського району сиділа на лавочці біля літньої кухні й чистила цибулю, коли на неї напала скажена лисиця. Облізла тварина боляче вкусила бабусю за коліно. Почала тягати за одяг. Марія Єгорівна стала відбиватися, та впоратися не змогла.

— Діду, мене лисиця загризає! — закричала.

Чоловік Марії Єгорівни 86-річний Василь Бунак був у кухні. Вискочив із лопатою, спробував наздогнати лисицю. Та куди там! Звір чкурнув на вулицю. До двору на велосипеді якраз під'їжджала соцпрацівниця Ніна Сидоренко. Везла стареньким хліб.

— Облізла тварина на мене навіть уваги не звернула, побігла в ліс, — говорить Ніна Вікторівна. — Я почала дзвонити у сільраду, на ФАП.

— Мерщій обмийте місце укусу й навколо нього господарським милом, — порадив фельдшер Сергій Рубан, — і їдьте в районну лікарню.

Найняли таксі. Від Форостовичів до Новгорода-Сіверського 12 кілометрів, тільки в один бік заплатили 60 гривень.

У Новгород-Сіверській районній лікарні зробили щеплення від сказу. Воно проводиться у шість прийомів — у нульовий день (коли людина звернулася) та на 3,7,14,28 і 90 день.

Викликали єгерів із району. Та вони лисицю не знайшли. Хворого звіра помітили місцеві жителі. Вбили, спалили, закопали. Вила, якими піднімали труп хворої тварини, добряче прожарили в полум'ї.

Хата, де мешкає подружжя, на самому краю села. Лисиця прибігла в город, а потім до хати з лісу.

— Це вже другий випадок, коли моїх підопічних кусають скажені лисиці, — говорить Ніна Сидоренко. — Попередній був років вісім тому.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №31 (1473)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.