Зелена сцена під кронами каштанів: розслабленість, фотографії та кантрі

Субота, 24 травня 2014 12:03 | Переглядів: 3660

Фестиваль "Зелена сцена", фірмова візитка літнього Чернігова, не дає жителям міста звикнути до гарного. Хоча б тому, що кожного року невтомні організатори знаходять способи запропонувати нам з вами ще краще.
І хоча передвиборча катавасії вимусила Зелену сцену переїхати зі звичного місця на алеї героїв на майданчик перед художнім музеєм, здається, це тільки пішло на користь. Тут, під спокійними кронами каштанів, у тиші Валу, і відбулася вчора, 23 травня, друга цього року Зелена сцена.

Атмосфера Валу сприяє мрійливій задумливості. Навіть таке гамірне і веселе місце, яким є Зелена сцена, Вал якось непомітно зміг не те щоб заспокоїти. Просто цей гамір з веселощами стали такими розважливими, плавними, і дещо філософськими. Навіть народ, що почав збиратися перед музеєм із п’ятої вечора, поки майстри розкладали свої столики а організатори налаштовували обладнання майданчика та апаратуру, пересувався серед всього цього розмірено, проводячи час у неквапливих бесідах.
Звісно, крім дітей. Тим скраю відведено окреме місце, і Арт-студія "Колібрі", озброївшись фломастерами та фарбами, перетворює всіх, хто наважувався на експерименти із обличчями, у розфарбованих представників невідомого племені. Дітям подобається, отримавши порцію фарби на інтерфейс, вони розлітаються по всій площі бойовими вертольотами, вриваючись дзвінким сміхом у світ розважливих дорослих.

Загальний настрій місця під кронами каштанів впливає навіть на найактивніших серед присутніх - організаторів. Ось і Олександра Федоренко, куратор Зеленої сцени, нікуди не поспішаючи, замислено розглядає, як музиканти налаштовують звук перед концертом. Слушний момент поцікавитися, що ж за сюрпризи очікують нас на фестивалі цього року.

- У 2014 році ми запланували 20 подій, сьогодні відбувається друга із них. Нам вдалося зберегти основні наші зони фестивалю: арт-зона, дитячий майданчик, музичну зону та зону рукоділля. А, крім того, цього року ми додали ряд нових ініціатив до кожної зони, а також ввели нові. Наприклад, кожної сцени, якщо погода не заважатиме, у зоні хендмейду буде проходити якийсь майстер-клас, різний кожного разу. Цього року у фан-лавці ми значно розширили брендовану продукцію Зеленої сцени.
Ще одна наша ініціатива - буккросінг. Невелика бібліотека під відкритим небом буде присутня тут кожного разу. Можна принести свої книги, взяти щось почитати на місці, взяти додому. Лозунг простий: дайте книзі друге, третє, та інші життя.
Чим далі, тим більше ми помічаємо, що проект Зелена сцена буде дуже важко реалізовувати без громадського фінансування. Тому ми намагаємося залучати більше коштів від громадян. Нещодавно був проведений благодійний аукціон з продажу робіт чернігівських фотографів, кошти якого ми використали, щоб частково оплатити покупку проектора. Дякуючи цьому тепер ми маємо можливість показувати під відкритим небом кіно.
Також хочемо обновити стенди нашої виставки. Сьогодні подали заявку на Спільнокошт, і якщо у нас все вдасться, ми обновимо наше виставочне обладнання як тільки зберемо кошти.

Тим часом майданчик все більше заповнюється людьми. Мої невеличкі побоювання, що до Валу іти далі, ніж до Алеї героїв, та і випадкових перехожих тут гуляє не так багато, тому подія може перетворитися на такий собі міжсобойчик "для своїх", розвіюються, як дим на вітрі. Половина сьомої вечора, ще навіть не починався концерт, а між столиками, лавками, наметом та сценою пересувається як мінімум півтори-дві сотні чоловік, і ця кількість прибуває.

А ось і обіцяний майстер-клас для тих хто любить попрацювати руками. Олександра Стародуб вчить дівчат робити вироби зі стрічок. Жіночки та дівчатка плетуть віночки, прикраси у волосся та інші вироби, назви яких я не наважуюся ідентифікувати, та активно прикрашають ними себе одразу після виготовлення.

- Це чудове заняття для жінок, тому що тільки рукоділля дає можливість відчути себе берегинею, жінкою, поєднатися із собою Коли ти працюєш руками, у тебе є прекрасна можливість побути з собою наодинці, прислухатися до власних думок.
Я не знаю, як навивається техніка, в якій ми працюємо. Просто вироби зі стрічок. Якщо хочеш отримати яскравий аксесуар, наприклад, дуже популярні зараз віночки, в тому числі і традиційні українські, це чудовий швидкий спосіб.

Між безпосередньо сценою і майданчиком майстрів розміщено все знайомі нам стенди арт-простору. Сьогодні тут експонується фотовиставка на актуальну тему 70-річчя депортації кримськотатарського народу ""There is no other home"" кримськотатарської репортажниці Еміне Зіятдінової. Кольорові фото - звичайні люди, простий побут кримських татар, їхні невибагливі справи. В кадрі практично відсутні ознаки епохи, дивлячись на них, можна припустити, що фото - ровесники тих трагічних для древнього народу Криму подій.
Знаходжу куратора фотонапрямку Христину Шестак, прикрашену коміром зі тополиного пуху, та питаю, що цього року буде нового у даному напрямку.

- Фотоконтент у новому сезоні ми намагалися зробити більш різноманітним. Минулий рік був орієнтований на репортажний жанр, цього ж року доповнимо наші виставки вуличною фотографією, зокрема, у нас буде виставлятися і сам приїде на фестиваль переможець "Фотографу року-2013" Михайло Палінчак.
До дня фотографії планую зробити великий фотофестиваль, запросивши багатьох авторів, провести фотосушку, а також, раз у нас уже є гарний проектор, гріх цим не скористатися, я підібрала ряд відомих міжнародних фотографів для презентації їх мультимедіа. Із актуальних тем буде виставка,щ вже презентувалася у Києві та Тбілісі, присвячена Євромайдану.

Новинка, невеличка поличка для обміну книжками, явно користується популярністю, біля неї постійно хтось знаходиться, перебираючи книги. Вибір літератури тут поки невеликий, але, сподіваємося, ініціатива чернігівців зацікавить, і вони активно звільнятимуть домашні полиці для того, щоб їх книги жили у руках інших. Книги не просто пролистують, а і активно розбирають. Залишена мною збірочка сучасної жіночої української поезії зникає за кілька хвилин.

У розмовах та прогулянках між рядами час потроху минає, і ось на сцену нарешті підіймаються музиканти. Сьогодні для Чернігова грають веселі хлопці із "Boroda Band", які з місця в кар’єр запальними композиціями кантрі, рокабілі, рок-н-ролу стягують публіку навколо сцени. Людей дуже багато, але, схоже, на початку сезону Чернігів іще не позбавився від відголосків зимової сплячки, і не готовий одразу іти у нестримний танок. Дзвенять банджо з гітарою, бамкає контрабас, співає скрипка, але публіка, аплодуючи з місць, танцювати так і не починає, за виключенням кількох дівчаток та дітей, які бігають перед сценою. Що ж, будемо сподіватися, що ця розслабленість, навіяна Валом - явище тимчасове, і наша публіка нарешті зрозуміє, що раз музика грає, і є місце - танцювати можна, чого ж його сидіти на лавках.

Завершився вечір, після деякої паузи, викликаної необхідністю дочекатися темряви, кінопоказом на новенькому екрані фільму Домініку Абель та Фіони Гордон "Фея".

Наступного разу Зелену сцену обіцяють повернути на алею героїв. Але, чесно кажучи, особисто мені значно більше сподобався Вал. Та і публіка у розмовах підтверджувала теж саме. Може тут місце і більш розслаблене. Але, по перше, це ж відпочинок, не соцзмагання, нікуди поспішати. А, по друге, тут є набагато більше місця присісти, та і холодок від кронами каштанів у спеку - зовсім не зайвий.
Зустрінемося через тиждень.

Богдан Гуляй