Ті, хто в атомному пеклі побував

В Бобровицькому районі залишилися серед живих близько 170 ліквідаторів чорнобильської катастрофи. Майже стільки їх передчасно пішли на той світ, І покійних, і живих вшанували біля пам’ятника на пагорбі Слави, що в місті Бобровиця.

Не всі чорнобильці змогли прийти на цей урочисто-жалобний мітинг. Один з них, Григорій Іванович Пославський. навіть за нагородою не прибув особисто: медаль захисника Вітчизни одержала його дружина. Сам ліквідатор за «допомоги» радіації втратив зір.

Такою ж медаллю держава нагородила й Андрія Павловича Ященка. З дня вибуху на атомній станції минуло 28 років, та він і досі не може забути те страхіття. До «призову» в Чорнобиль він працював водієм у колгоспі. А на руїнах реактора довелося брати в руки відбійного молотка.

- Не знаю, що за пекло в потойбіччі. А в пеклі на цьому світі я вже там побував, - пригадує ліквідатор. - Молотком «добував» графіт з бетонних розвалин. Трьох хвилин вистачало, щоб задихнутися в радіаційній куряві, ще й за 80-градусної спеки. Потім - півгодинний перепочинок і знову туди з молотком на три хвилини. І так за зміну - 4-5 разів.

Чорнобильська вахта сільського водія тривала 95 днів у 1988 році. Скільки він одержав опромінення - не знає. Ніхто правди не казав. Забруднений одяг забирали після кожної зміни. Наслідки перебування в радіаційному пеклі почав відчувати, коли повернувся в рідне село Нова Басань. Певні пільги від держави має, але втрачене здоров’я не повернеш. Та він ще в кращому становищі - живий, а з кожним роком все менше збирається чорнобильців 26 квітня біля пам’ятника.

Про це говорив на мітингу і голова ветеранської Чорнобильської районної організації Петро Омеляшко. Також звернувся до органів влади з проханням, щоб не скорочували виплати хоча б на поховання ліквідаторів аварії на АЕС.

Більше ніякого зауваження, тим більше - рюмсання не почули від тих, хто своїм здоров’ям і життям захистив Європу від радіаційного лиха. Ветерани Чорнобиля раді й від того, що їх хоча б вшановують у цей трагічний весняний день. Сердечні слова чули від ведучої мітингу й керівників району. Живі квіти до підніжжя пам’ятника -від представників трудових колективів міста. А настоятель Свято-Успенського храму УПЦ КП отець Тарас відправив панахиду за упокій чорнобильців, і за живих помолився, разом з церковною півчою і всіма присутніми.



Григорій Загребля, "Чернігівщина" №18 (470) від 1 травня 2014

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.