Еротика у Качанівці — до судового позову про наклеп чи до відставки?
Еротика у Качанівці — до судового позову про наклеп чи до відставки?
Володимир Буренко, директор заповідника, розповідає:
— 7 квітня зранку на територію заповідника приїхали чотири авто. Вийшли хлопці у камуфляжі, бронежилетах, балаклавах (чорних масках, що закривають обличчя. — Авт.). Кажу їм: «Я директор. А ви хто?» «Ми з самооборони». Пред'являли мені претензії. Мовляв, украдені дві скульптури левів. А то ж були муляжі з оргскла вагою 25 кілограмів. У нас їх і на обліку не було. Замість украдених встановили оригінальних мармурових левів, як було при панах Тарновських.
Дорікали, що не так проводилася відмостка центральної алеї, без проекту. Так ось же він, проект, дивіться. Відмостку робили Іван Куровський, Валерій Дубіль за підтримки фонду «Рідна країна» Миколи Томенка. Прокуратура нас перевіряла, СБУ. Уже чотири роки трусять, як грушу. Нема жодної контролюючої організації, яка б не перевірила заповідник. Не знаходять порушень.
— А відео?
— Починається воно кадрами, знятими на другий день весілля мого сина... у 2004 році. Потім 2006 рік. Сидимо ми з дружиною і фотограф з Києва. У 2006 році мені присвоїли звання заслуженого працівника культури. Був під час цього і той фотограф, знімав. Я запрошував тоді у заповідник усіх. Він приїхав, у 2006 році.
— З дівчатами? (роздягається для фото одна, а загалом їх там дві. —Авт.)
— Я що, бачив тих дівчат? Я був з дружиною. Після дівчат на відео другий день весілля, гості спускаються до Майорського ставка. Еротичні сцени і весілля змонтували разом. А це ж неправда.
— Я не бачив, як робили знімки, — говорить Олег Мороз, завідуючий відділом охорони заповідника, колишній працівник міліції. — То було у відсутність людей. До восьмої ранку або після 17-ої.
— Листівки роздають у Ічні, Парафіївці, — обурюється Володимир Буренко. — Раптом онучка побачить, скаже: «Діду, ти у 56 років сутенером став?» У мене двоє синів і троє онуків.
— Кому це треба — кампанія проти вас?
— Це Микола Череп. Він спить і йому сниться, що він директор заповідника, — вважає Олег Мороз.
— Мої митарства почалися у 2010 році, — пояснює Володимир Буренко. — У районі сказали, що мене треба мінять, бо я тут організував офіс партії «Батьківщина». Тому що приїздили і допомагали Куровський, Дубіль, Томенко. У 2012-ому мене змусили взяти на роботу Миколу Черепа. Він став четвертим заступником — по маркетингу. Дивлюся, Микола робить візитівки — з одного боку «Качанівка», з іншого — його приватна власність Соколиний хутір. Розвинути своє приватне за рахунок держави — хіба це правильно? Багато є бажаючих так робити, але чи суспільство повинно схвалювати такі підходи? Намагалися відсторонити мене від посади, призначити Черепа. Був тиждень, коли всі думали, що директор він. Це коли мені не продовжили контракт, але й прізвища нового директора не назвали.
З 1 жовтня 2013 року ми скоротили посаду Черепа. Були суди. 16 січня 2014 року йому відмовив у задоволенні позову Апеляційний суд. Микола тоді сказав, що так це не залишить. Тому вважаю, що авто з самооборонівцями з'явились не просто. Ми вирішили усім колективом подати позов за наклеп. Скільки можна терпіти і плечі піджимать?
Коля побачив тут гроші. У нас 30 тисяч людей перевертається за рік. А в нього, на хуторі? А якщо спрямувати до Петрушівки потік з Качанівки?
Отак і виходить: усе впирається в гроші та посаду, а зовсім не в еротику? Зрештою, хто бачив відео, підтвердить — еротика там простенька, елементів порно нема.
— Чому ви, чоловік, проти еротики? — запитала Миколу Черепа. — Бджола проти меду?
— Це святе місце! А вона там мила статевий орган!
— Але ж такого нема на відео! Чи правда те, що вам потрібна посада директора?
— Я не борюся за крісло. Я за те, щоб вора прибрали. То відео з Інтернету. Оригінал. Він — сутенер! Де леви? Де картини з палацу? Багет за сто метрів лежав від його дому.
Оскільки Буренко і Череп добре знають один одного, звинувачень не бракувало. Не буду переповідати їх, бо основні ви вже знаєте. Буренко був досить спокійний, приніс безліч документів, показав заповідник. Було враження, що йому хочеться поділитись. Микола Череп реагував інакше:
— Чому ви запитуєте, чи був я судимий? Яке значення має моє особисте?
Загалом, спокійної розмови не вийшло.
Качанівка — це колишній панський палац у Ічнянському районі і величезний парк зі ставками, павільйонами, статуями, площа більше 500 гектарів.
Половину палацу відремонтували німці з Баварії, «бо Штернберг — наш предок». «Українська» половина і досі в запустінні. Гроші на ремонт держава обіцяла, та так і не виділила.
Тим не менше, це прекрасне місце для романтичних прогулянок, піших і кінних. Тобто грошовий струмочок до цього місця тече, хоч він і не досить повноводний. Соколиний хутір пропонує послуги зеленого туризму. Це значить жити в простій сільській хаті, споживати просту їжу. «Якщо комусь хочеться дуже дорогої екзотики без комфорту, то тут це отримаєте сповна», — ділиться враженнями в Інтернеті ЭПУЧЭб після перебування на хуторі. Та грошовий струмочок тече і в Петрушівку. І теж не дуже повноводний. Туристи, які приїздять на Соколиний хутір, потрапляють і до Качанівського заповідника. Взимку катаються на санях.
Можливо, одного чудового дня виникла думка: а що як об'єднати два грошові струмочки в один? Щоб доходи від Качанівки і Петрушівки йшли до однієї кишені? Причому кишені приватної. І Буренко — заважає? Та це лише версія.
Ольга Макуха, тижневик «Вісник Ч» №17 (1459)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Качанівка, еротичні фото, «Вісник Ч», Ольга Макуха




