Чернігівські рибалки та рибінспектори рятують рибу і випускають у Десну

Четвер, 1 серпня 2013 19:28 | Переглядів: 6867

Чернігівщина - одна зі найбагатших в Україні на водні ресурси областей. Одних тільки річок у нас 1570, а інших водойм - більше трьох тисяч. Це робить наш край надзвичайно сприятливим для риболовлі і відпочинку на воді. Рибалка на Десні та Дніпрі, менших річках та озерах приваблює тисячі місцевих жителів, постояти з вудкою чи спінінгом на Десні полюбляє багато киян, приїздять до нас і з інших областей.
За всім цим господарством зобов’язане слідкувати Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області, або по-простому, Рибохорона. Останнім часом вона помітно збільшила свою активність у відтворенні у водоймах риби, знищуваної у попередні роки браконьєрством. А прийняття нормативних актів, що значно посилили відповідальність за незаконний вилов риби, за словами інспекторів, багато у кого відбили бажання виїздити на водойми із сіткою чи електровудками.

Ми стоїмо на околиці Чернігова, біля Новоселівки, чекаючи, поки під’їде ще один рибінспектор та представник річкової міліції. Зі мною головний інспектор Чернігіврибохорони Павло Кізім. У його забрьоханій брудом червоній дев’ятці - мул та залишки трави. Павло щойно приїхав із нічного рейду, але, замість відпочинку та сну, має приймати участь у іншій акції. Вчора до Рибохорони звернулися представники громадськості і повідомили, що у каналах побіля Десни в районі с. Новоселівка залишилося багато риби, яка скоро загине внаслідок висихання водойм. Щоб цього не сталося, рибу необхідно виловити і випустити до річки. Ловити, щоб швидко, будуть сіткою, знаряддям забороненим, але під наглядом рибінспектора можна.

Сама громадськість - четверо молодих хлопців на бувалій в бувальцях "дев’яносто дев’ятій". На причепі авто - чималенька пластикова посудина, нею будуть перевозити рибу. Там же бочки, відра та інший інвентар для роботи. Лідер та організатор компанії, Максим, затягується цигаркою і розказує, як знайшов рибу у каналах минулої неділі. Вода зараз там пересихає дуже швидко, і рятувати рибу потрібно терміново.

- Я сам - рибалка-любитель. Сітки і всі ці незаконні речі зневажаю. Помітив озеро, де короп на вудку клює, і домовився із рибінспекцією, щоб можна було витягнути рибу і випустити в Десну. Я готовий на це тратити свої зусилля і свій час, адже якщо нічого не робити, то нічого й не буде. Завжди виловлюю рибу і випускаю назад у річку. Мабуть, таким мене виховали. Раніше, коли мені було років сімнадцять-вісімнадцять, міг сіткою половити рибу. А потім зрозумів - не треба такого робити.

Поки їдемо по полям, зустрічаємо пару канав, у яких люди ловлять рибу вудками, а в одному місці - навіть руками. "Може, зараз і браконьєрів якихось жимонемо десь тут", - каже річковий міліціонер, проводжаючи поглядом рибалок. "Протоколи у мене в машині", - сміється рибінспектор Олег. - "Можемо рейд організувати заодно без проблем".
Біля примітної порослої осокою канави - два мужички з "топтухою". "Стояти!" - вискакують із машини рибінспектори. "Та ми ж і не тікаємо..." Пенсіонер у високих рибальських чоботях приречено зітхає і тягнеться за цигаркою. - "Уже ж не діти". У чорному поліетиленовому пакеті поряд - невелика купка риби, коропи, карасі, навіть кілька малесеньких щучок. "Ми ж ловимо її, щоб випустити у річку", - робить недолугу спробу виправдатися інший пенсіонер, лисуватий чолов’яга у темно-синій футболці. "Якби ви її хотіли випустити, то отак у пакеті, де вона задихнеться, не тримали б", - парирує Павло. - "Проходьте до машини, будемо офорляти протокол".
На траві біля забороненого знаряддя лову рибка настільки малесенька, що, здавалося б, і коти її не їли. "Ну куди вони її? Нащо таке ловить? Ех, ну хто ж її смажити буде! Свиням віддати? На кримінальну відповідальність по вазі не затягне. Але тут порахуй штраф, так хоч хату продавай".

Інспектори рахують рибу. Дев’яносто сім щук, тринадцять коропів, тринадцять карасів звичайних, і один золотий карась, занесений до Червоної книги. Вага однієї рибки - від 20 до 35 грамів. Після опису і підрахунку суми нанесений збиток згідно таксації становить майже 34 тисячі гривень. Мужики просто прибиті. "Я пенсіонер, у мене пенсія тисяча гривень, і немає більш нічого", - каже той, що у високих чоботях. -"Де в мене такі гроші".
- А ніхто не думає, що воно і сто тисяч може коштувати! А було б більше десяти кілограм - взагалі, кримінальна справа. Зате такі штрафи відбивають бажання займатися браконьєрством назавжди. Ні за що ж тепер заплатить, - вказує Павло на жалюгідну купку риби, яка стала причиною величезних неприємностей для двох сільських дядьків, і пояснює, що ж відбувається тут, недалечко за Черніговом.

- Зараз наш інспектор Олег Крутько складає адміністративний протокол на громадян, які займалися виловом риби незаконним знаряддям лову. Воно було конфісковане, і після підписання протоколу громадяни відпущені. Тепер їх чекає повістка до суду, який їм призначить штраф. Крім того, вони зобов’язані будуть відшкодувати нанесену державі шкоду у розмірі тридцять чотири тисячі гривень. А риба, яку ми конфіскували, піде у наше чернігівське СІЗО. Відпустити ми її не маємо права, вона вже описана. Та і після зберігання у пакеті вона все-одно не вижила б уже.
От так - їхали за одним, а знайшли ще й інше. А щодо того, що ми тут робимо на болоті біля с. Новоселівка. Цього року був дуже сильний розлив, і риба зайшла у канави в полях. Тепер її треба рятувати, і разом із небайдужими представниками громадськості ми займаємося її виловом і перевезенням до річки Десна для подальшого росту і розмноження. Нещодавно подібні заходи проводили у Куликівському районі біля с. Салтиківка, де ми врятували близько двох тисяч мальків щуки. Тут у нас мальок коропа.
Рибінспектор - робота дуже важка. І не висипаєшся, і вдома не буваєш. Але у мене є син. І я хочу, щоб оця природа, ця краса навколо нас, була доступна і йому. І щоб рибу він знав не тільки по картинках у книжці, а міг сам піймати у річці.

Хлопці, що приїхали рятувати рибу, тим часом займаються своєю справою. Вони набрали води у велику посудину на причепі, розгорнули сітку, роздягнулися і методично тягають її у водоймі, шукаючи рибу. Улов виливається до великої бочки, а потім ця бочка везеться до річки, де перекидається у воду. Випущена риба крутиться біля берега, збиваючись у зграйки і виблискуючи спинами прямо на поверхні річки. Щучки, випущені разом з усіма, тут же починають обідати своїми товаришками по полону.
"Коли ось так із канави рибу випустити у річку, їй треба деякий час на адаптацію. Тому вона і буде тут попід берегом крутитися" - пояснює Павло. - "В цей час у неї всі шанси бути з’їденою щуками. Але - це вже природа. Дуже добре, що є у нас такі небайдужі люди, які розуміють, що вона у нас одна, і дуже скоро може закінчитися, якщо її не берегти. "

Через якийсь час біля нас з’являється дядько з вудкою, який теж починає тягати один за одним мініатюрних карасиків та коропів. Сам із Чернігова, представляється Іваном Пилиповичем: "Прийшов половити карасів сюди, дивлюся, а воно ж таке маленьке. Ну що з ним робити? Пропаде ж тут. Відро наловив і в Десну відніс.."

Рибалка Іван Пилипович

За кілька годин роботи врятовано близько півтора тисяч особин риби. Інспектори повертаються до міста, жваво обговорюючи наступний рейд, у якому було б добре ще й заїхати за грибами. А я збираюся взяти коментарі про роботу Чернігіврибохорони у її керівника, Сови Івана Михайловича.

- З 2009 року я працюю на даній посаді, і за останній рік у нашому Управлінні сталися важливі зніми. По-перше, внаслідок реорганізації наш штат виріс із п’ятдесяти до шістдесяти працівників. По-друге, ми стали державними службовцями. Це додало відповідальності у роботі.
Поповнення штату іде і по цей час. Скажу чесно, людей підбирати нам важко. Були випадки, коли працівники проходили конкурс, а через місяць-другий писали заяви на звільнення. Заробітна плата інспектора - тисячу двісті п’ятдесят гривень. Якщо додати премії - тисячу шістсот. Тому комплектація кадрами у нас ще іде. Інспектором треба родитися. Матеріальне забезпечення погане. В кущах, буває, по півдоби сидіти треба у засаді, браконьєрів чекати. Холод, комарі, мошки. Робота специфічна, і піде туди той, у кого це в крові.
У минулому році ми зарибили водойми області більш ніж мільйоном мальків різних видів. Однієї тільки стерляді у Десну було випущено 138 тисяч екземплярів! Такого не було ні разу за десять років існування нашого Управління. Щоб ви розуміли, ціна кілограму малька товстолоба – 15 грн., білого амура - 28 грн., коропа - 25 грн., вага одного малька - 20-80 грамів.
Що стосується браконьєрства на воді, кількість правопорушників у нас зменшується. Не в останню чергу через нові великі штрафи. Одна рибина тепер може коштувати і триста гривень і більше, незалежно від ваги. Я вам скажу так: більшість браконьєрів займаються цим не через те, що без шматка хліба вдома сидять, а тому, що працювати не хочуть. У них є і машини, є плавзасоби, і на хліб із маслом вистачає. Ловлять рибу, продають, на цьому і наживаються.
Не вірте тим, хто каже, що риба у нас закінчилася. Поговоріть із рибалками, стільки, як у цьому році, у Десні риби я особисто давно не бачив.

Богдан Гуляй