У селах на Чернігівщині люди радіють морозам, бо можна переїздити через Десну на авто

Морози вже дістали — усі чекають весни. А в селах Пекарівського старостинського округу на Сосниччині їм раді. Так, не хочеться без потреби виходити з хати і дров на опалення треба більше, але Десна замерзла і з’явилася дорога навпрошки.

— Пів години — і ти в Сосниці, кажуть ті, в кого є свої автівки. Крига на річці надійна (товщина льоду — до 20 сантиметрів і більше), дорога і до переправи, і по селах розчищена, — не перестають дякувати люди місцевому сільгоспвиробнику Миколі Шведу.

У кого транспорту немає, винаймають. З’їздити в Сосницю й назад коштує в середньому 600 грн, до Коропа — 800 грн. Приблизно така ж сама вартість і тоді, коли курсує пором. Але ж іще треба підлаштовуватися під його графік. А тепер у лікарні можна затримуватися скільки треба, не поспішаючи (бо слизько) походити крамницями, купити ліків в аптеці.

Пішки через Десну зазвичай не переходять, бо з протилежного берега до центру громади нема чим доїхати. По теплу переправлялися поромом із велосипедами і — хто молодший — крутили педалі 10 км (це тільки в один бік). Зараз не ризикують.

Пором нині на приколі — затиснутий кригою. Найбільш невдалий для поїздок період — коли він ще не курсує, а лід уже не тримає. Або коли через аномальне потепління буває зимовий розлив. Адже в об’їзд до Сосниці майже 100 км.

— Хліб у села, де немає магазинів, привозять підприємці. У Костирів — із Глухова (на Сумщині). У Синютин — із Мени. Медичне обслуговування забезпечує фельдшерка Лідія Горбач — їздить власним автомобілем із Коропщини. Люди дуже їй вдячні, — розказує староста Тамара Степаненко. — А поштову машину в малих селах чекають на вулиці. Чіткого графіка немає. Це зрозуміло — у кожному селі в поштовиків багато роботи. Та люди мерзнуть, нервують…

Джерело: газета "Гарт", Марія Ісаченко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: