А ви відкриваєте двері колядникам, щедрувальникам, засівальникам?

У нас колядують перед Різдвом, у вечері шостого січня (або на Різдво, вдень), щедрують – на Меланки, 13 січня, і засівають – на Василя, 14 січня, на старий Новий рік.
Вважається, краще, щоб першим після Нового року у хату зайшов колядник – чоловік або хлопчик. Зазвичай колядують і засівають чоловіки, а щедрують жінки, дівчата.
Чи відкривати двері колядникам, щедрувальникам, засівальникам? Чи ви відкриваєте? А скільки і що даєте? З такими питаннями ми звернулися нинішнього тижня.

Микола Марченко, директор школи, село Охіньки Прилуцького району:
— Традиція колядувати-щедрувати-засівати в Охіньках відродилася у 1990 році. Тоді в наш двір завітали перші колядники. Навіть фото є. Двері відкриваємо. Ми з дружиною дуже раді, коли діти приходять до нас. Хвіртка постійно відчинена. Всі знають, що наш собачка, чорненький одноокий Джек, не кусається, нікого не чіпає. Тому його прозвали кращим собакою району. Колядникам вручаємо цукерки, цитрусові. Якщо компанія невелика, три-чотири чоловіки, даємо 20 гривень. Якщо завітали до десятка привітальників — їм 50 гривень.

Василь Грищенко, керуючий справами виконавчого апарату Козелецької районної ради:
— Двері мого дому завжди відкриті для колядників, щедрувальників, засівальників. Ще коли я працював головою колгоспу в Олбині, після вечірнього доїння доярки гуртом приходили до мене додому щедрувати. Дружина накривала стіл. Нині теж готуємося. Залежно від віку того, хто прийде, даємо кому цукерки, кому гроші, а кому й 100 грамів.

Наталія Губко, пенсіонерка, м. Мена:
— Моя мама роздавала бублички і цукерки. І я цієї традиції дотримуюся. Пам'ятаю, малою принесу додому торбу з нащедрованим, а там такі цукерки, що я не те що не їла, а й не бачила. Ото як роздам усі цукерки, а діти йдуть, даю по гривні, дві, п'ять. Сусідським і по десять не шкода. А вже як усе роздам, не відчиняю. Проте таке рідко буває. З кожним роком усе менше колядників ходить.

Валентина Єрченко, пенсіонерка, с. Салтикова Дівиця Куликівського району:
— Як уночі приходять, не відкриваю. Стара, сама живу, боюся. Один раз у мене щедрувальники потягли антену з телевізора. Коли діти йдуть колядувати, ще нічого. Як не пізно йдуть, печиво даю, по рублю. А як дорослі йдуть, та ще й безробітні? Добре, якщо просто візьме те, що погано лежить. А може ж і вбити чи покалічити. Зараз більшість замкнуті дома сидять, не відкривають нікому. Та й щедрувальники і колядники зараз не ті, що раніше. Не знають старих щедрівок і колядок.

Микола Гурченко, пенсіонер, село Гусавка Менського району:
— Завжди відкриваємо. Даємо цукерки. Йду якраз за ними в магазин (тримає під пахвою велику картату сумку. — Авт.). Крім цукерок, даємо гроші — по 50 копійок, по гривні. А своїм – по 5-10 гривень.

Віталій Семенець, перший заступник голови Ічнянської райдержадміністрації:
— Відкривав, відкриваю і відкривати буду. Адже пам'ятаю ще своє дитинство. Не так колядування і щедрування, як засівання.
Потрапити до нашого двору нескладно. У мене навіть собаки немає. А14 січня, на Старий новий рік, я спеціально встаю удосвіта. Відчиняю хвіртку, вмикаю світло у дворі, у кімнаті, аби засівальники бачили, що ми не спимо. І не оминали нашої оселі. Мій син 24-річний Андріан вже виріс з того віку, а онуків поки що не маю. Тому приймав сусідських дітей. Цього року у нас було четверо колядників. Небагато. Адже ми з дружиною ходили вітати з Різдвом батьків. Розраховуюся з дітьми готівкою (усміхається). А вони уже хай вирішують, що їм купувати: цукерки, фрукти чи інші подарунки

Володимир Кулик, пенсіонер, Чернігів:
— Пускаю вибірково. Бо декілька років тому сталася неприємна історія. Подзвонили в двері. Я, як завжди, прихопив пакет з цукерками і пішов відчинять. Думав щедрівок послухать. Коли відкрив, побачив нетверезих молодиків. Вони нахабно вимагали пляшку або грошей на неї. Добре, що в гостях були діти, то незваних гостей швидко виправили. Проте з тих пір двічі подумаю, кого пускати, а кого ні. Зараз відчиняю двері тільки малим дітям. Навіть підліткам уже побоююсь — а раптом наркомани? Хто їх знає, що в них на думці.

Ольга Макуха, Валентина Остерська, Аліна Сіренко, Тамара Кравченко, Марина Забіян, Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №2 (1392)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.