Любов, ревнощі, помста. Чи суперечка через манатки? або Похоронний вінок до дверей суперниці

27 грудня обласний апеляційний суд (головуючий на засіданні суддя Геннадій Салай) засудив Валентину Сеньок за хуліганство. Апеляційний суд змінив попередній вирок Деснянського суду Чернігова від 9 жовтня 2012 року. Деснянський суд присудив Сеньок два роки умовно і 10 тисяч гривень за моральну шкоду. Апеляційний суд замість двох років присудив 10 тисяч гривень штрафу. Що ж утнула ця 46-річна жінка? Суд хуліганством визнав доволі незвичні вчинки. Втім, засуджена каже, що таких дурниць не робила і збирається оскаржувати вирок далі. Тож про що мова?

37-річний Сергій Гайдей, чернігівець, на вхідних дверях зйомної квартири своєї коханки одного недоброго дня у 2010 році побачив... похоронний вінок. Раніше уже були клей та віск у замковій шпарині, запалені свічки на сходовому майданчику. Чоловік запідозрив, то вінки, свічки і т.д. — справа рук його дружини Валентини Сеньок. На той час вони ще не були розлучені.
Далі — більше. Хтось розклеїв у Чернігові, на стовпах у районі вулиці Бойової, листівки з розведеними ногами. Обличчя цієї жінки було схоже на лице коханки Сергія Гайдея.
Потім з'явилася листівка ще гіршого змісту, з написом: «Сексуальні послуги, недорого».
В ній були реальна адреса та номери телефону, домашній і мобільний. Такі ж листівки були розклеєні на дверях під'їзду будинку, де вона проживала, у ліфті, їх повкидали у поштові скриньки мешканців будинку. По вказаних телефонах почали дзвонити, а за адресою — приходити зацікавлені чоловіки.
Це відбувалося наприкінці червня 2011 року.
Ще раніше, навесні, листівки сексуального характеру були також розклеєні у селі Анисів Чернігівського району та розкидані на кладовищі цього села:
«Грязная проститутка, которая хочет замуж и лезет в семьи. Она проклята и будет гнить при жизни и смерти просить. Рак будет съедать ее медленно и мучительно».

Валентина Сеньок: «Він сказав — пошкодуєш»

— Я цього не робила! — наполягає 46-річна Валентина Сеньок. — Мені мстяться. За те, що добиваюся справедливого розподілу майна.
— Мені пропонував суддя Апеляційного суду: «Визнай вину і попадеш під амністію». Я відмовилась, — говорить Валентина про перебіг судового процесу. — Свого часу я їздила до Москви, Польщі, Туреччини, привозила товари, заробляла. До зустрічі з Сергієм назбирала 300 тисяч доларів. За ці гроші придбала в Чернігові трикімнатну квартиру. Ще й залишилося. Гроші лежали у банку.
З Гайдеєм ми почали жити разом у 1997 році. У 1998-ому народилася донька. У 2003 році ми нарешті одружилися, — розповідає Валентина Андріївна. — Жили у моїй квартирі. Заможно. У нас був бізнес. Я вкладала і свої гроші також. Було кілька магазинів. Нерухомість, яку ми здавали в оренду.
Чоловік гуляв. З'явилися борги. Ці борги гасила я. У 2009 році виставила його. Минув час. Одного разу він сказав: «Приїдь до нотаріуса. У нас неправильно оформлена «Ремпобуттехніка» (нерухомість, яку ми здавали в оренду). Треба у документах змінити букву».
Я приїхала. Чоловік запропонував мені поставити підпис і дав папери. Вистачило розуму спочатку їх прочитати. Там ішлося про передачу нерухомості батькові Сергія Олексію Олексійовичу. Я відмовилася ; ставити підпис. Він сказав, що пошкодую.

Після цього я подала на розподіл майна, ще перебуваючи в шлюбі. Тоді він пригрозив, що має впливових знайомих в УБОЗі (управління міліції по боротьбі з організованою злочинністю, підрозділ, що бореться з бандитами). І що проти мене порушать кримінальну справу Так і сталося. На мене поскаржилась коханка чоловіка. Мовляв, і листівки, і вінки, і свічки, і погрози — це все я.
Міліція порушила проти мене справу за двома статтями: «Погроза вбивством» і «Хуліганство». Одного разу приїхали два автобуси з міліціонерами в масках, з автоматами. У квартирі зробили обшук. Адвоката не ; пустили. Вилучили комп'ютер. І кудись зникло все золото: обручки, ланцюжки. Я написала про це заяву у відділ внутрішньої безпеки. Потім у мене вимагали 20 тисяч доларів, за це обіцяли закрити справу. Я платити відмовилась.
Через сімейні негаразди мені було образливо, — продовжує Валентина Андріївна. — Чоловік на дев'ять років молодший. Живе з іншою. Прислав мені електронною поштою фото своєї Клеопатри.

Вона мені дзвонила, чому не відпускаю. «Він обіцяв одружитися, а через тебе не одружується!» Я теж телефонувала. На емоціях багато чого одна одній наговорили. Я її посилала, вона мене. В офісах Сергія його коханка наставила своїх фотографій.
Я ходила, зривала, розбивала їх. Що було, те було, а чого я не робила — не треба мені приписувати. Листівок у мене не знайшли, їх міліції надала коханка. Чи не сама вона їх виготовляла? У неї ж комп'ютер не вилучали.
Сергій стверджував, що я їздила до Анисова на червоній «Тойоті», а люди кажуть, що бачили чорний "джип", з якого жінка викидала листівки. У квітні 2011 року мені зробили складну операцію на стопі правої ноги, що підтверджується витягом з амбулаторної карти. Після операції на стопу наклали гіпс, я не могла взутися. Гіпс зняли лише 18 липня 2011 року. По статті «Погроза вбивством» суд мене виправдав. Сподіваюся, розберуться і з хуліганством.
Зрештою, коханка з Сергієм розсталася. Розлучення зі мною він оформив у 2012 році. Майно ми розділили у 2010-ому. Він сплатив мені 25 тисяч доларів. І сказав, щоб на більше я не розраховувала. А чому так? Усе, що нажите у шлюбі, ділиться порівну. Те, що фірма записана на нього і його маму, ще нічого не означає.

Сергій Гайдей: «Я стомився від усіх їх»

Сергій Гайдей має свою версію того, що відбувається. Він сказав:
— Я людина не бідна. У мене чотири офісні приміщення, виробництво на вулиці Толстого в Чернігові. Валентина Андріївна — жінка неадекватна. У мене є офіційні звернення до міліції про те, що вона перешкоджала роботі офісів. Я був змушений найняти охорону. У рамках кримінальної справи я був свідком, давав правдиві покази.
Ініціатором нашого розриву була Валентина. Ми спочатку розділили майно, а потім розлучилися у суді. Як тільки я дізнався про її вимогу розділити майно, відразу пішов від неї. Навіть речей не забирав. Пішов з одним пакетом.
Пропонував їй не судитися, а переписати її частину на дочку. Розійтися мирно. Щодо приміщення у колишній «Ремпобуттехніці» я пропонував: «Давай не судитись, давай на дитину перепишу усі 400 квадратів, і твою, і свою частку». Вона відмовилась. Я продав приміщення, Валентина отримала по безготівковому перерахунку 25 тисяч доларів.
Вважаю, цього цілком достатньо. Вона ж думає інакше. Але вона не вклала у справу ні копійки. А майно вимагає. 4-5 років ми з нею уже вороги. Дочка останні два роки проживає зі мною та моїми батьками. Бачитися з мамою ми їй не забороняємо.

— Сергію Олексійовичу, можливо, треба було запропонувати Валентині утримання? І перераховувати певні суми?
— Що? Про це не може бути й мови! Вона своє вже отримала. І все ніяк не заспокоїться.

— Ви збираєтеся одружуватися знову?
— Я стомився від усіх їх.

P.S. На 11 січня 2013 року призначене слухання у справі по розподілу їхнього майна.

Валентина Остерська, Ольга Макуха, тижневик «Вісник Ч» №1 (1391)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.