Скільки можна прожити без зарплати?

18 мільйонів гривень — така сума заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах, в організаціях та установах Чернігівської області значилась на 1 жовтня, повідомляє головне управління статистики. І це не враховуючи боргів по зарплаті працівникам бюджетних установ: медикам, освітянам, культурникам. 1 листопада вони отримали ще тільки аванс за жовтень. Борги працівникам економічно активних підприємств — 8 мільйонів гривень, а решту з року в рік винні підприємства-примари, що давно збанкрутували. Невиплачену заробітну плату зафіксовано на економічно активних підприємствах міст Чернігова (80,4 відсотка від загальної суми) та Ніжина (18,7 відсотка), Ріпкинського (0,7 відсотка) та Ічнянського (0,2 відсотка) районів, уточнює управління статистики.
Чи виплатять колись ці гроші?
Бюджетникам точно виплатять, не в грудні, так у січні. Але як дотерпіти до тієї виплати? Скільки можна прожити без зарплати?

Григорій Стеченко, начальник управління Державного казначейства в Чернігівському районі:
— У Чернігівському районі простроченої заборгованості по заробітній платі працівникам бюджетних установ на даний час немає. Все, що належить за жовтень, люди отримали. Щодо листопадових виплат — місяць ще триває. Затримка авансу в кінці року, на жаль, звична справа. Скільки можна прожити без зарплати? Дивлячись, яка людина. Народний депутат може зарплати взагалі не отримувати. А колгоспнику треба щомісяця платити, інакше біда.

Тетяна Богдан, безробітна, село Талалаївка Ніжинського району:
— Дуже важко було у 1996-1997 роках. У мене якраз тоді дочка студенткою була, а я працювала дояркою в нашому колгоспі «Обрій». Зарплату не платили, давали тільки зовсім трохи молока. Доводилося ще й красти молоко на продаж.

Павло Ковальов, охоронець, Чернігів
— Якщо холодильник повний, то можна прожити місяців два, це з умовою, якщо нікуди не виходити з дому. На крупах, гречці, без делікатесів протягну. Для дівчат це добре для фігури, талія стрункіша буде. Ну а якщо ' і холодильник порожній, і нічого немає з їжі, то на воді витримаєш максимум тиждень.

Оксана Плюта, тимчасово виконує обов'язки голови Талалаївської райдержадміністрації:
— Якщо людина працює, то має законне право на заробітну платню. У нас же не натуральне господарство. Треба харчуватися, одягатися, платити за комунальні послуги. Проте наші люди вміють якось пристосовуватись. Особисто мені теж певний час не виплачували зарплати грошима. Було це наприкінці дев'яностих.
Працювала тоді у районному відділі освіти методистом. Зарплату віддавали маслом, зерном, учителі отримували згущенкою. У чоловіка така ж ситуація була. Не жили, а виживали.

Сергій Портной, домогосподар, м. Чернігів:
— Я уже більше двадцяти років без зарплати живу, як Союз розвалився. Працюю сам на себе. Що у теплиці виросло, продав, — те й моє. Ніяких тобі відпусток, лікарняних ніхто не оплатить. Безперервний процес. Звик уже. Хочеш їсти, працюй.

Ганна Лавренко, пенсіонерка, хутір Шевченка, Бахмацький район:
— Був такий час, при радянській владі, що пенсії не платили. А за роботу в колгоспі ставили трудодні. Грошей сільські люди майже не мали. Пам'ятаю, солі не було за що купить. Ото натру картоплі на крохмаль, пшона надеру і несу 30 кілометрів з хутора на базар у Бахмач. А звідти бутиль чотирилітровий води солоної і ще дещо. Хоча не дай Бог немічному без пенсії жити. Взимку можна померти від холоду. Нині машина дров тисячу гривень коштує, а пенсія — менша.

Володимир Колейко, заступник головного лікаря з медичної частини Прилуцької районної лікарні:
— Дивне запитання. Якщо й бувають певні затримки, приблизно з півмісяця, то на кінець року зазвичай заборгованості нема. Розраховуються повністю. Аби не було таких затримок із виплатою, як у кінці дев'яностих. Я тоді не робив на керівній посаді, був рядовим анестезіологом. Тоді затримували та й донька була маленька. А що ми могли зробити?.. Позичали, обмежували себе, господарство було на дачі. Зараз теж є дача. Економимо. Але хліб самі не печемо. Саму хлібопічку купити — теж треба кошти (вартість хлібопічки — 500-1500 гривень. — Авт.). От і порахуйте — економія це чи ні? (Лікарі в ординаторській жартують: якщо зашити рот і ж.., час, який можна жити без зарплати, не обмежений. — Авт.)

Катерина Вихор, завідувачка фельдшерсько-акушерського пункту села Невкля Городнянського району:
— Живемо без зарплати вже місяць. 19 жовтня, перед виборами, був аванс за жовтень, і все. Ні заробітної плати за жовтень, ні авансу за листопад ще не було. Живемо за рахунок господарства. Моя сім'я тримає корову, порося, є кролі, індики, кури. Люди у селі, хто молоко здає, — «молочні» отримує. Хто віники березові для підмітання в'яже, заготівельники беруть по вісімдесят копійок за віник. Самі хліб печемо, у печі. Якщо на ніч замішу, до роботи встигаю спекти. Коли вчилася донька у 1996-2005 роках, було таке, що десять місяців не платили зарплати. То ми і в магазин не ходили. Берегли кожну копієчку. Ліс тоді виручав. Лисички та чорниці збирали, здавали.

Ольга Макуха, Вікторія Товстоног, Юлія Семенець, Марина Забіян, Валентина Остерська, Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №47 (1385)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.