Чернігівська цитадель розсекречена!

Відтепер мешканці міста та туристи зможуть побачити, як виглядало колись головне укріплення Чернігівської фортеці на Дитинці. Наразі це ціла серія цікавих віртуальних зображень Верхнього замку кінця XVII—початку XVIII ст. у форматі 3D фото, відтворені за допомогою карт, описових джерел та креслень.

Такий незвичайний подарунок до Дня міста зробили науковці Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Презентація об’ємно-просторової віртуальної реконструкції цитаделі відбулася 19 вересня в Борисоглібському соборі.
Нагадаємо, що фортеця, оточена глибоким ровом, високим земляним валом з дерев’яними стінами та вежами, була розташована на місці нинішнього пам’ятника Т.Г. Шевченку та старовинних гармат.

Ідея проекту об’ємно-просторової віртуальної реконструкції належить директору заповідника Андрію Курданову і була озвучена навесні цього року. Над її втіленням працювали науковий співробітник заповідника Сергій Сергєєв, екс-гендиректор установи Ігор Ігнатенко та фахівець комп’ютерної графіки Андрій Дєдов.
Для реалізації задуму довелося провести копітку роботу: вивчити письмові, картографічні джерела, результати археологічних розкопок та, часом, навіть вдатися до аналогій з іншими містами Росії та України щодо того, як споруджувались елементи фортець тих часів. «Наприклад, гармати, що тут представлені в 3D, дійсно існують у Німеччині та Швеції. Ескізи їх ми взяли з Інтернету, а ось оригінал зображення самої фортеці (датований 1776 роком) — це цифрова копія з московського архіву», — пояснює науковий співробітник заповідника Сергій Сергєєв.

Цитадель, останнє оборонне укріплення Чернігова тих років, мала вигляд невеликої колоподібної за планом фортеці розмірами 120х63 м, де розташовувався гарнізон урядових військ. Вона налічувала сім башт із дубового зрубу, а також важливі стратегічні об’єкти: артилерійський двір, льохи для запасів харчів та озброєння, казарми, в яких мешкали солдати місцевого гарнізону. Окрім цього, на території цитаделі знаходилася так звана «приказная изба» для адміністрації гарнізону. Був і невеличкий храм, під яким, до речі, зберігалося чимало пороху.

Верхній замок був найбільш закритою та добре захищеною частиною фортеці — лише з одним входом крізь головну браму. Стіни цитаделі будувалися з дубових колод невеликого діаметру і мали подвійну конструкцію. Їх простінок завширшки в один аршин був наповнений ґрунтом, щоб укріплення могло витримати попадання з гармати. Інколи військові інженери того часу залишали у стіні таки собі «порожнини» зі спеціально обладнаними бійницями, де під час бою розташовувалися стрільці. Проте здебільшого вогонь по супротивнику вівся на традиційній для тих часів галереї, що надбудовувалася на самому верху стіни. Як розповідають автори проекту, такий різнобій в історичних даних стався через те, що деякі з башт Високого замку були подвійними. Яскравим прикладом такої конструкції була так звана надбрамна вежа. Мова йде про могутню башту, що розташовувалася безпосередньо над брамою — найбільш укріплене місце в цитаделі. Адже у давні часи мешканцям Чернігова часто доводилося стикатися з набігами татарської кінноти, яка, спираючись на свою унікальну мобільність, практикувала тактику взяття міст «з ходу», зненацька захоплюючи головну браму, а отже, й оборонців фортеці. Щоб запобігти цьому, інженери-будівельники зводили на в’їзді до замку додаткові укріплення. У випадку з цитаделлю Чернігівської фортеці, ним стала невеличка башта-сторожка, що була прибудована безпосередньо до надбрамної вежі. Ця невеличка фортифікація надала можливість захисникам замку добре контролювати ситуацію на підході до головної брами.
Науковці не претендують на 100% точність, адже й масштаб карт, якими вони користувалися, не відповідає сучасним вимогам.

За словами Андрія Курданова, процес реконструкції вийшов не тільки наукоємним, але й матеріально витратним. Адже поїздки до архівів Москви та Петербурга коштують не копійки. І все ж науковці, які люблять свою справу, сподіваються на подальшу перспективу реконструкції всієї Чернігівської фортеці. Якщо пощастить із фінансуванням, то можна буде зробити й відеореконструкцію. Проте візуалізувати в реальних розмірах комплекс споруд (наприклад, як у Батурині) неможливо фізично: чверть території колишньої фортеці з часом зсунулася вниз. Окрім того, вся вона тоді мала б займати аж 16 га! Найкращим би варіантом могли б стати мініатюрні копії цитаделі, хоча це, знов-таки, за наявності коштів.

Інга Вітковська, тижневик «Чернігівські відомості» №39, 26 вересня 2012 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.