Лосицю Єву годують березовими віниками, а диких коней підгодовують сіном

Олег Білик та п’ятирічна лосиця Єва

У туристичній частині парку природи «Беремицьке», котрий розташований в Остерській громаді на Чернігівщині, мешкає п’ятирічна лосиця Єва. Утримують тварину в спеціальному вольєрі. Годують сіном та віниками з гілок молодих дерев. Попри прекрасні умови утримання, Єва все ж іноді депресує, оскільки, за словами працівників парку, лось є дикою твариною і потребує простору. А от табун диких коней зимує просто посеред снігів та морозів.

Єва жила з Асланом, а зараз сама

«У неї поведінка, як у домашньої корови, – описує «утриманку» керуючий парку природи «Беремицьке» Олег Білик. – Людей вона не боїться, до відвідувачів іде радо. Та все ж це – дика тварина, щоб там не говорили про лося. Ми не знаємо, чого можна від неї очікувати, хоча вона є дуже спокійною».

Лосиці Єві п’ять років. У «Беремицькому» мешкає з лосеняти. І хоча тварина ніколи не бачила свободи, та все ж іноді впадає в депресію.

«Найбільша проблема лосів полягає у тому, що вони не хочуть жити в загородці, – пояснює Олег Білик. – Через це у них депресія. Їм потрібні простори».

Аби розрадити тварину, Єву підгодовують смаколиками. Найбільше їй смакують березові віники, які ще з літа заготовлюють працівники парку.

Роками раніше поруч із Євою у вольєрі жив лось Аслан. Зараз вона сама.

«Ця лосиця порівняно невелика, – каже керуючий парку. – Як би ми її не годували, що б їй не давали, вона все одно хоче в дику природу».

Однак випустити тварину на волю означатиме приректи її на загибель, оскільки Єва не навчена самостійно виживати в дикій природі і зовсім не боїться людей. Одним словом, домашня корова, яка може стати легким трофеєм для браконьєрів.

Єва – не єдиний представник цього виду дикої фауни, які мешкають на території парку. Площа «Беремицького» займає понад 520 гектарів, з яких лише 50 гектарів відведені під туристичну частину, решта – дика природа.

У цій дикій природі єгері «Беремицького» нарахували ще дві лосиці і одного лося, котрий забігає в туристичну частину під час гону.

«Стримати його неможливо, – посміхається Олег Білик. – Він просто проламує сітку і потім спокійно повертається, звідки прийшов».



Самці благородного оленя під час гону

У стаді благородних оленів – чітка ієрархія

А ось благородні олені, яких тримають у великому вольєрі, почуваються як удома. Їх історія в «Беремицькому» розпочиналась з одного самця та самки. Зараз олені розплодились до кількох десятків. Деякі з тварин абсолютно не бояться людей, вони з радістю приймають із рук відвідувачів парку смаколики. Та все ж це дикі тварини, і заходити до них у вольєр небезпечно.

На одній території з оленями живе муфлон, якого благородні тварини сприймають за свого. А за головного тут великий вожак.

«Коли у оленів був гін, вожак не підпускав інших самців до самок. Всі п’ятеро стояли навколо олениць, жодного не підпустив», – говорить Олег Білик.



Через сувору зиму диких коней доводиться підгодовувати

Ще одна родзинка природного парку – дикі польські коні. Деякі дослідники стверджують, що предки цих коней були гібридами диких і робочих порід. Проте сучасні генетичні дослідження суперечать припущенню, що коник (так називають дикого польського коня, – Авт.) є формою східноєвропейського дикого коня (тарпана), або тісно з ним пов'язаний.

Коник поділяє мітохондріальну ДНК з багатьма іншими одомашненими породами коней, а їхня Y-хромосома майже ідентична.

У «Беремицькому» цих коней нараховується 50 особин. Вони вільно гуляють територією парку і є абсолютно дикими. Щоправда, через сувору зиму єгерям природного парку доводиться підгодовувати цих тварин, доставляючи сінаж до спеціальних годівниць. Дикі коні є надзвичайно обережними і до себе близько не підпускають. Як і в будь-якому стаді, в табуні панує ієрархія.

Дику природу підтримують за рахунок туризму

Парк природи «Беремицьке» вміло поєднав природу та туризм. 50 гектарів парку відведено під туристичну зону, куди приїздять відвідувачі. На території розташована конюшня, мінізоопарк, вольєр для благородних оленів та вольєр для коней.

Багато з відвідувачів парку залишаються тут на вікенд. Переночувати можна в котеджах. Ціна двомісного – від 1600 гривень за добу.

За словами керівника парку Олега Білика, до них найчастіше приїздять екскурсійні групи з Чернігівщини та Київщини.

«Беремицьке» – це не лише про туризм та збереження природи, але й про роботу та податки. Парк дає роботу 102 працівникам, більшість з яких – це селяни з навколишніх сіл. Податки ж від діяльності підприємства, а це мільйони гривень, надходять до Остерської громади.

Джерело: сайт газети "Чернігівщина", Віталій Назаренко, фото Миколи Тищенка

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: