Рись, яку застрелив дільничний інспектор, таки була скаженою

Другого червня рись зайшла в село Петрова Слобода Корюківського району. Це за п'ять кілометрів від Корюківки. Підкараулила та й напала на місцевого жителя, 56-річного Василя Дзюбу біля власного двору. Добре погризла, але чоловік зумів відбитися. Потім у Корюківській ЦРЛ йому проводили антирабічне лікування (кололи уколи від сказу, імуноглобулін).

У селі казали, Василь з того часу спиртного в рот не брав, ходив, мов закодований.

А рись ще встигла пом'яти сусідського собаку, налякати людей на вулиці, відірвати голову котові на іншому кутку села. Врешті її застрелив дільничний інспектор Корюківського РВ УМВС, молодший лейтенант міліції Павло Мазко, до того ж мисливець з 15-річним стажем. Потім мозок тварини дослідили в обласній санепідстанції, рись була таки скажена.

22 грудня Павло Валерійович відпочивав після добового чергування. З дев'ятирічним сином Вадимом щось майстрував у дворі. Мазко-молодший також цікавиться полюванням, влітку ходив з батьком на качку.
— Ні, рись мені після того випадку не попадалася і ночами не снилася, — відповідає на моє запитання Павло Мазко. — Але довго було не по собі. Адже тварина гарна, в наших краях рідкісна. Жалко.

А жителі сіл, де я дільничним, ще довго згадували той випадок, просили розказати, як воно було. І досі питають, що ще вполював. А я в цьому році, як ніколи — після рисі тільки одну лисицю застрелив.
Звідки взялася та рись, досі невідомо. Схиляються до версії, що прийшла з брянських лісів. Але місцеві жителі з Маховиків, Соснівки — це поряд з Петровою Слободою — розказували, що бачили кішку рисі з малим кошеням. Наприкінці літа чи восени переходили дорогу. А раз є кошеня, значить, є десь і тато.

Ні премії, ні іншої відзнаки за убиту скажену рись молодшому лейтенанту так і не дали, хоч будянський сільський голова (на території якої полювала рись) писав міліцейському начальству подання про це.
А собака Бурко, той, що обгавкав рись і за це трохи отримав від неї стусанів (поки хазяїн не відігнав скажену тварину вилами), вижив.

Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» №52 (1338)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.