Білоруське дежавю

Після запрошення білоруського посла в Україні Валентина Величка, що прозвучало під час зустрічі в медіа-клубі «На власний погляд» Українського журналістського фонду, кореспондент побувала у наших сусідів у Білорусі.

Візитом до сусідів зараз пересічного чернігівця не здивуєш. Втім, візити ці обмежуються, як правило, маршрутом «базар-вокзал». Тож якісь інші реалії з життя таких же пересічних гомельців, як правило, залишаються поза увагою. Виправити цю прикру помилку і взялася Інга Вітковська.
Як відомо, чернігівців і гомельців розділяють якихось 110 км, а досить доступна, як для закордонної поїздки, ціна в 40 гривень автобусом є вагомим засобом переконання для візиту до північного сусіда. Незважаючи ні на «границу» з їхнього боку, ні на «кордон» з нашого, як і раніше, тут можна розраховувати на білоруську щирість та гостинність.

«Большая разница» по-білоруськи

Попри те, що новини про економічну кризу країни нагадують фронтові зведення, білоруси не відають, що таке безробіття, так само, як сільські жителі не уявляють зяючих порожніх віконниць господарств. Втім, це тільки одна з причин, чому ті, хто бував у країнах СНД, дивляться на Білорусь, притамувавши подих. Відзвичаєне від порядку око вражає все: загальний рівень культури, рум’яні від свіжості нові й пофарбовані фасади, взірцеві дороги і тролейбуси, що ходять ледь не кожні п’ять хвилин. Гомелець Олександр, з яким познайомились у ході ознайомчого туру містом, зауважує, що чистота хоч і є нормою, але не існує сама по собі: це результат системної роботи як двірників, так і підприємств, де досі активно проводиться ідеологічна робота.
У місті, щоправда, дещо бентежить погляд віконна реклама шоп-турів до Києва вартістю трохи більше, ніж сто тисяч «білок» (1 тисяча BYR дорівнює одній гривні), а також попередження на державних об’єктах: «Ведеться відеоспостереження», а в касах автовокзалу ще й «Ведеться запис розмов». Кількість міліціонерів око не мозолить, мабуть тому, що цим же порядком і виправдана. Олександр каже, що довірливе ставлення до людей у погонах, як і присутність у останніх на формі беджів із фото й прізвищем, тут є нормою. А ще білоруси економлять свій час і нерви, оформлюючи будь-які документи, не знаючи чиновницького формалізму, чванства й тяганини, що сталося завдяки реалізації принципу «одне вікно», котрий діє чи не в усіх сферах діяльності.

Однорукі бандити та професійні жокеї

Доброго корчма не зіпсує, а лихого й церква не виправить, каже прислів’я. На відміну від України, в Білорусі гральний бізнес не заборонений. І президент Олександр Лукашенко наголошує, що й забороняти нічого не треба. Держава просто взяла під контроль цей вид діяльності й отримала вигоду у вигляді суттєвих відрахувань, що йдуть на різні потреби. Наприклад, розвиток фізичної культури й спорту, що є одним із пріоритетів державної політики і на що спрямовуються значні кошти. Так, спортивний Гомель сьогодні — це ціла індустрія зі своєю базою, науковим потенціалом і професіоналами.
Снігу ще немає, а лід двох арен — «Гомельскіх лядовых палаців спорту», до послуг містян, які можуть насолоджуватися грою в хокей чи ганяти на ковзанах всі чотири сезони на рік. За 15 хвилин їзди від центру — обласний центр олімпійського резерву з кінного спорту і п’ятиборства, що розкинувся на 32 гектарах (територія колишньої літньої садиби Паскевича). Після введення в експлуатацію зимового манежу, комплекс вважається одним із кращих у країні. За словами керівництва, від дітей, які бажають (безкоштовно!) займатися цим видом спорту, відбою немає. Вражає і прейскурант такої витратної для будь-якої країни справи. Як приклад, скажімо, «зальотному» чернігівцю заняття з верхової їзди обійдеться в 26 грн., а виїзд на конях — у 18 грн., (абонемент — від 64 грн.).

Також місто може похвалитися й кращою в республіці гребною базою школи вищої спортивної майстерності «Водник», а також стадіоном «Центральний», що відповідає вимогам норм ФІФА та УЕФА. Загалом, на сьогодні Гомельщина розвиває понад 50 видів спорту.

Безкоштовна медицина: що належить за законом кожному білорусу

У плані надання медичних послуг нашим сусідам можна позаздрити білою заздрістю. Адже стаття білоруської Конституції, що гарантує кожному громадянину право лікуватися безкоштовно в державних закладах охорони здоров’я, свято виконується.

У той час, коли в нас на утримання однієї лише «Феофанії» з бюджету йдуть сотні мільйонів, а ми сплачуємо у лікарнях благодійні внески, пересічний білорус має змогу отримувати безкоштовну допомогу як у поліклініці, лікарні, так і на найвищому рівні — в Республіканському науково-практичному центрі. Інноваційні методи лікування, зокрема проведення найскладніших операцій в області кардіології, трансплантології органів, високотехнологічні травматолого-ортопедичні операції по ендопротезуванню суглобів у республіці — не завдання майбутнього, а реалії вже сьогодення. Громадянину країни доведеться потурбувати гаманець лише у разі, якщо послуги є додатковими й призначені лікарем понад встановленого державою об’єму безкоштовної медичної допомоги (права на безкоштовну допомогу поширюються також і на громадян Росії, які постійно тут проживають). Також за пацієнтом залишається право самостійно обирати лікаря. Слід сказати, що підлікуватись чернігівцю тут також не проблема, адже медичний туризм у країні вже встиг завоювати свої високі позиції, і прийом пацієнтів, зокрема з України, тут поставлений на потік.

Комуналка та інше: що і почім

Безумовно, що було цікаво дізнатися, скільки з сімейного бюджету йде на комунальні та інші послуги. Адже міфи про низькі тарифи та високу зарплату сусідів у нас і досі популярні.
Отож. За середню «двушку» білоруси ще донедавна платили близько 20-25 доларів на місяць. Це за електроенергію, воду, користування ліфтом, вивезення сміття та каналізацію. Для ветеранів та інвалідів 1-2 групи передбачуються пільги. Аж до 50%. До речі, білоруси сплачують лише трохи більше 20% від вартості комунальних послуг. Інше доплачує держава. Але вже до кінця року уряд планує вийти на відшкодування вже 30% комунальних послуг, а на наступний рік довести і до 40. І це при тому, що середня зарплата в Білорусі станом на жовтень складала близько 253 доларів, а пенсія — близько 112.
Слід врахувати, що постійно зростають ціни на проїзд у транспорті, харчі, тютюн, алкоголь… Словом, ситуація, в якій зараз опинилася Білорусь, до болю нагадує нашу трирічної давнини. Тож, віддаючи належне білоруському порядку, дорогам, рівню медицини, в економічному плані зараз сусідам варто поспівчувати. І згадати прислів’я: «Добре там, де нас немає».

Лада Седнівець, тижневик «Чернігівські відомості», 30 листопада 2011 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.