У Ставиському «чудасія в полі». Журналіст допомагає розібратися

Жителі села Ставиське Козелецького району - пайовики сільгосптовариства - звернулися до журналістів, з розповіддю про «темні справи». У них (справ) є дві риси, і обидві, на жаль, характерні для українського сьогодення. Перша полягає в тому, що селяни начебто не можуть отримати ні свого майна, ні «за майно». Друга - звернення у відчаї.

Тим часом до декого з селян приходять «гості» з переконливим проханням «не висовуватись». О... третій ночі. Молоді, вчотирьох, неслов'янської зовнішності. Що за «фокуси» у стилі непевних дев'яностих?! Під листом адресованим також районному прокуророві, головам РДА і райради, депутатові облради Надії Миклухо-Маклай, стоять чверть сотні підписів селян. Це ж скільки роботи згаданій вище «таємній бригаді»! Тиждень не спатимуть, шастаючи з «проханнями» по домівках підписантів?

Були, та «загули»?

Вулицями села прокопано траншеї. Похмурими прохолодними днями у Ставиському «зріє» довгоочікуване тепле свято - пуск. До села «потече» новенькими трубами «блакитне» пальне. Саме новими! Бо старі, заготовлені для прокладки газопроводу зо 20 років тому, пропали.
- Ось газ проводимо, то нам, можливо, було б дешевше. Скільки було труб, прокладених полем... - каже жителька села (майже ніхто з селян не представляється). - Ми писали вже звернення не раз. Хотілося б, щоб труби знайшлися, а людина, що їх поцупила, відповіла за те, що забрала чуже майно.
Довелося звернутися за коментарем щодо подій у селі до сільського голови Валерія Уса.
- Ось про водонапірну башту написано так, наче про нас. У сусідньому селі Блудше пару місяців тому таке ж сталося, - говорить він, відкривши 41-й номер «Чернігівщини».

- Зниклі труби ще за часів СРСР почали прокладати?
- Проект 1989 року. Три кілометри труби з боку села Патюти лежало на землі. Мала бути врізка в магістральний газопровід, стояв би газорозподільний пункт. Ще лежали у коморі, мабуть, кілометрів зо п'ять труб. І їх нема! А люди у мене запитують: «Де труби?». Вже й до СБУ повідомляли. А спілкуючись з людьми, я дізнався, що для робітників, які різали труби, навіть варили обід на тракторному стані.
- Доводиться купувати й будувати новий газопровід?
- Створений кооператив, і за рахунок коштів, які вносять люди, закуплені труби і газ буде підводитися до будинків. А газопровід будемо тягнути з Козельця, кілометрів десять. На це виділено в цьому році 7,4 мільйона державних грошей.

- З іншого місця і втричі далі?
- Якби там хоч труба лежала, це б було незакінчене будівництво. Ми б пішли звідти і не платили за труби. Або інакше: для людей зараз підвід до хати коштує близько шести тисяч, а продали б ті труби - було б, зрештою, дешевше.

«Чудасія в полі»

Та найбільше турбує селян доля їх земельних і майнових паїв з колишнього колгоспу імені Ілліча. їх орендувало 2001 року приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Ставиське», яке очолює Михайло Олексійович Михед - родом з Блудшого. Втім, зараз діє не ПОСП, а його правонаступник - ПП «Агрофірма «Ставиське».
- Ми звернення писали куди слід, та ніхто нам не допомагав. Казали, що порушень немає. Начебто це ми неправду пишемо, - каже пайовик - жителька Стависького.
- Листи приходять про те, що він правий, а ми ще й виявляємося винуватими, - додає другажінка.
- Я два роки не отримувала зерна: минулого року, і ось цей вже закінчується, -пояснює перша.

- З 2001 року щось отримували за пай?
- Давали по три центнери зерна.
- Скільки землі у кожного пайовика?
- 4,12 гектара. Було. Зменшено до 3,72 гектара. Чому так сталося, не знаємо.
- А збори пайовиків були?
- Ніхто - нічого. Ось тільки обурені люди на сход села збиралися, запрошували і голову ПОСПу, кричали... Збори пайовиків вони ж, у ПОСПі повинні проводити. Наш сход, чоловік 70, мовляв, неправомочний. А у них контора зійшлася і вирішили. Ніколи оголошення не дають, нічого не роблять, щоб ми приходили.
Селяни під час зустрічі з кореспондентом також наперебій розповідали про те, як у голови ПОСПу з'явився «чорний список», коли до нього потрапила копія одного з колективних звернень селян. Тож хто підписався, не отримає, наприклад, трактора для оранки.
- Тепер інші до нас приїхали паї купувати. Земельний пай беруть в оренду, а частку майна - купують. Так пан Михед - до голови сільради з претензіями, що це він скуповує. А нам що? Хто більше платить, обіцяє зерно давати, тому будемо здавати паї.
- Це не те, що нам голова ПОСПу не подобається. Хай працює хоч цей, хоч інший - нам все одно. Ось тільки він не розуміє людей і не розраховується. Це найболючіше питання.
- Про нас можна написати: «Чудасія в полі». У Якубовича «Поле чудес», а тут -навпаки. Ми просимо, щоб нам допомогли і трохи навели порядок.

Коректор-сила?

- Правду селяни пишуть. Майна з території ПОСПу - практично «нуль», - підтвердив сільський голова. - Зараз Михайло Михед начебто почав частково скуповувати права на майно. Але ані зборів пайовиків, ні уповноважена особа не переобиралася. Сараї, ферму в Блудшому - розвезли, рознесли. А на тракторному стані було скільки техніки! Залишилися, може, кілька тракторів і пара машин. Договір з ПОСП про оренду майна 19 квітня 2001 року укладався на десять років. Навесні він закінчився, а користування майном продовжується. І з землею ще проблема: люди звертаються до мене,, приносять договір оренди землі, який теж закінчився. А вони, в агрофірмі, позамальовували числа коректором і користуються далі.

- Це ж підробка?!
- Люди, мабуть, просто не розуміють цього. Нам дають відписки, що проводилася перевірка, тож виникає запитання: куди дивилися перевіряючі?
- Зборів не було всі десять років?
- Так. Втім, може у них якось реєструється, що збори проводили.
- Після закінчення договору, майновий комплекс треба повернути пайовикам?
- Якщо договори не переоформляють, так. Або, інакше, його треба було викупити у пайовиків. Він начебто почав викуповувати. Забирає сертифікати, платить людям якийсь відсоток. Але ж не всім, а 20-30 особам. Мені, з одного боку, незручно, бо Михайло Михед мені - кум. А селяни йдуть до мене: «Чому він не платить?» Що я можу сказати? Водночас є заборгованість перед пенсійним фондом, сільською радою - райдержадміністрація цього питання, мабуть, не ставить. Знаю, що будуть неприємності через розголос, але ж терпець уже урвався.

- Щодалі?
- Зараз є бажаючі придбати те майно. Але виходить так, що нема чого викуповувати. Люди принесли сертифікати, треба йти оформлювати право приватної власності. А селяни готові тут працювати. Зараз Михед розорює лише кількасот гектарів. З людьми цього року, коли його стали «ворушити», трохи розрахувався. Голова райради казав мені, мовляв, чого ти лізеш не в свою справу? Начебто подання пішло до прокуратури, тож будуть скоро сільську раду «трусити»...

«Це ж несерйозно…»

Михайло Олексійович Михед закиди на свою адресу,як і очікувалося спростував.
- Щодо труб - не знаю, хто там причетний. Кажуть, і до прокуратури писали. Це давно було. 2000-й рік був, чи який, коли п'ять «Камазів» тих труб відвезли. Так хіба ж я за ними дивитися буду? Це ж несерйозно, - відповів він телефоном. - У нас раніше було ПОСП, а тепер - ПП, реорганізовано у 2005 році. Це одне і те ж. Усі роки оренду я видавав і платив. Минулого року посуха була, так цього року видаю за два роки. Ось кукурудзу будемо молотити - буду видавати. Плату за паї люди забирали свинями, гноєм, сіном, послугами. Цілу зиму возили гній людям по городах. Договір? Я за кермом, не можу зосередитися. Майно я вже цього року на 70% викупив.

А це – серйозно

Більш продуктивною вийшла розмова із заступником директора - Тамарою Василівною Михед. Вона кілька разів заявила, що за відсутністю доказів нема чого писати і саме так редакція має відповісти читачам. Інакше, каже, «не буду зупинятися».
- Там жодного слова правди немає. Ці люди підписувалися під іншим, а копія аркуша з підписами прикладена до іншого листа. Крім того, 25 осіб - це не показник проти п'ятисот. Просто одній людині директор неугодний - Василю Мойсієнку. Збори проводяться щороку. Майно викуплене і гроші людям роздані. Зерно видане за два роки. Відомість у коморі лежить. Хто не прийшов отримувати, ті й підписали, а по дворах, звісно, ніхто не розвозив. Я - дружина голови. Якби мене не було 12 років біля нього, його б уже «з'їли».

- Чому договори коректором виправлені?
- Я цим особисто займалася. Там написано «Виправленому вірити» і стоїть печатка. Договори зареєстровані у встановленому порядку.
- Шифером з навісу на тракторному стані накритий магазин?
- Я приватний підприємець, займаюся магазинами. Шифер з навісу можна в коморі порахувати, а плити з силосної ями - у кошарі.
- Люди кажуть, зарплату в Агрофірмі видають товарами з магазинів?
- Але ж людей це влаштовує. А візьміть відомість у бухгалтерії - там за гроші чи за товари підписи?

Сергій Стук, тижневик «Чернігівщини» №46 (321)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.