Старість має бути в радість

Нещодавно Україна відсвяткувала 20-річчя своєї Незалежності. За цей час було багато розмов про владу, яка весь час змінюється, «удосконалюється»... Говорили про те, як живуть можновладці, підлаштовуючи під себе навіть закони, про інше... Не говорили лише про людей, які подарували нашій державі цю Незалежність. Якщо спитати: як сьогодні живуть чи, мабуть, правильніше сказати, виживають ветеранські організації та спілки? А відповісти на це, здавалося б, нескладне запитання може лише той, хто у цій «каші» сам «вариться».

Ольга Поддубна - голова Бобровицької районної організації ветеранів. На своїй посаді працює вже більше десяти років. Під час щорічних звітно-виборних конференцій учасники вже жартують: «А давайте нашу Ольгу довічно оберемо головою ветеранської організації». І це не випадково. Бо хто ще так палко, як ця жіночка, буде відстоювати права стареньких.
Пані Ольга за кожного дідуся і бабусю переймається як за свого рідного. «На жаль, матеріальний стан більшості ветеранів на межі виживання, - говорить вона. - Прикро, що держава не в змозі забезпечити останні роки життя цих людей. З кожним роком багато хто з них іде із життя. А наша організація з усіх сил намагаємося їм допомогти, підтримати...»

- Ольго Тимофіївно, розкажіть будь-ласка, з якими проблемами частіше за все стикаєтеся у роботі?
- Люди часто скаржаться на те, що дуже дорогі ліки. Багато нарікань на якість телефонного зв'язку, доставки пошти. Часто ті ж самі ветерани війни і праці не можуть скористатися пільгами на безкоштовний проїзд у автобусах. Бо вони обмежені.

- Яким чином ветеранські організації підтримують своїх членів?
- Звертаємося до владних органів, спонсорів... Просимо про матеріальну допомогу. Нині майже не виникає проблем з оранкою городів, організацією благодійних обідів, похорон. Допомагаємо самотнім та слабим продуктами харчування. Для ветеранів та дітей-інвалідів, разом із районною організацією товариства Червоного Хреста та територіального центру, створено банк одягу та взуття.

- Старі люди часто хворіють. Чи мають якісь привілеї ветерани в лікарнях?
- У Бобровицькій районній лікарні створено непогані умови для лікування ветеранів. Для учасників бойових дій облаштовані окремі палати з усіма зручностями. Проте, через мізерне фінансування з боку держави, часто не вистачає коштів для належного лікування.

- Залучаєте до роботи волонтерів?
- Так, звісно. У районі створено волонтерський рух. Діє він при школах. Бажаючі допомагають самотнім людям щодо порання городів, прибирання, доставки ліків і продуктів... Знаєте, інколи стареньким навіть немає з ким побалакати. Тож звичайна бесіда для них - це вже неабияка підтримка.

- Для ветеранів організовуєте свята?
- Майже у кожному селі діють фольклорні колективи, учасниками яких є самі ветерани. Хтось гарно співає, хтось вишиває, а в когось неабияке почуття гумору. Коли гуртом, то, як кажуть, і «батька легше бити» (посміхається. - Aвт.). До речі, у цьому році для. підтримки ветеранів спонсори виділили 300 тисяч гривень.
Завдяки благодійному внеску генерального директора TOB «Земля і воля» Леоніда Яковишина цього року до Дня Перемоги всі учасники бойових дій та інваліди отримали по 500 гривень. Крім того, Леонід Григорович організував фуршет і чудовий концерт. На його замовлення, до Бобровиці завітав колектив із військової частини Десни. Співали фронтових пісень, танцювали. Наші дідусі і бабусі були настільки розчулені, що й досі згадують цьогорічне свято.

А ось, наприклад, до Дня партизанської слави та визволення Бобровицького району від фашистських загарбників пан Яковишин виділив ветеранам по 100 кілограмів зерна. До речі, в усі господарства його доставили самі працівники «Землі і волі». Приємно, що є люди, які йдуть нам назустріч. Сільські голови також не залишаються осторонь - допомагають. Якби у нашому світі було побільше милосердних людей, то й старість була б в радість.

Мирослава Гордієнко, тижневик «Чернігівщина» №43 (318)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.