Чернігівська реклама: двигун прогресу чи..?

Днями уряд Москви заборонив розміщувати рекламу на перетяжках над дорогами. Ще раніше, весною, Білокам’яна позбавилася від реклами на фасадах будівель, стаціонарних та тимчасових огорожах, будівельних сітках.

Вже давно очистили від наклейок та постерів громадський транспорт і навіть станції метро останнім часом не майорять різнокольоровими плакатами. А в Чернігові тим часом реклама тільки набирає обертів. І це не дивно, адже від зовнішньої реклами міський бюджет минулого року отримав майже 1,3 млн. грн.!
Однотипна, нудна і примітивна пропаганда, що зводиться до дії на найпростіші рефлекси і формули «Піди й купи!», зливається в мозку в одну велику яскраву пляму.

Білборди, сітілайти, розтяжки, громадський транспорт, постери, стікери, трафарети, дошки оголошень і просто стовпи — дійти до роботи чи навіть до найближчого магазину, щоб тобі не нав’язали новий пральний порошок, супервигідний кредит чи хоча б панчохи, практично нереально. Однотипна, нудна і примітивна пропаганда, що зводиться до дії на найпростіші рефлекси і формули «Піди й купи!», зливається в мозку в одну велику яскраву пляму. І не здогадується більшість наших земляків, що реклама може бути іншою — цікавою, нестандартною, привабливою.

Дешево і сердито

Найпростіша «реклама» — оголошення типу «куплю-продам», якими заманюють на кожному кроці — на зупинках, дошках оголошень, у під’їздах, ліфтах і просто на стовпах. По ідеї, з’являтися вони мали б тільки у спеціально відведених для цього місцях. На багатьох зупинках для цих цілей навіть спеціальні дошки повісили. Але, як завжди, не все у нас відбувається за правилами. Особливо жалюгідно виглядають афіші різноманітних гастролерів, прикручені, приклеєні, а то й прибиті до огорож, стовпів та дерев.
Ще більш дешевий спосіб реклами (навіть роздруковувати нічого не потрібно) — трафарети на стінах чи асфальті. Витрати мінімальні — балончик фарби, кілька десятків гривень «художнику». Сюжети — найрізноманітніші: від «слідків», що ведуть до дверей магазину, до назви товару і номера телефону. А деякі трафарети, наприклад, панди, які заполонили центр міста, і рекламою назвати важко — так, дрібний вандалізм.
Хоча екологічна інспекція періодично відловлює порушників Правил благоустрою та карає штрафами, до речі, немаленькими — до 1360 грн. Однак, якщо досі малюють і розвішують, значить така банально-інформативна реклама все ж приносить певний результат.

95% реклами — сіра маса

За великим рахунком, стверджують соціологи, креативна реклама більшості людей і не потрібна. Адже вони підрахували, що тільки кожен третій мешканець планети здатен розгледіти і зрозуміти неординарний задум. Тож не дивно, що, за переконанням самих рекламістів, тільки 5% рекламного продукту становлять хоч якийсь естетичний інтерес. Решта ж — «сіра маса».
Більшість реклами не запам’ятовується взагалі. Хоча спеціалісти переконують, що це і непотрібно, адже вона діє на підсвідомому рівні, коли ви робите свій вибір у магазині. Тож невигадливі постери з яйцями, курками, пилками, гойдалками та великими цінниками — хоч і нецікаві, зате дієві. А креативна вивіска «Прощавай, гінекологу!» на офісній будівлі навпроти міськсаду хоча й інтригує та привертає увагу, та залишається загадкою, що ж саме там продають.

90% реклами в Чернігові приходить у місто вже в готовому і навіть надрукованому вигляді, наші фірми її тільки розміщують. Місцеві замовники до креативу не схильні, пояснює Віталій Гриць, директор найбільшої рекламної агенції Чернігова, що на цьому ринку вже більше 10 років.
— Головний критерій для наших людей, на жаль, не те, щоб реклама була цікавою, зі смаком, а щоб була дешевою. Якщо вже замовляють білборд, то хочуть розмістити на ньому все — повний опис товару, кілька телефонів, кілька картинок. Виходить забагато тексту, який ніхто не буде читати, а ідеї — нуль. І вмовити їх щось переробити спеціалісту складно, — каже Віталій Гриць.

Про язички і кулачки

Більше того, поняття сфотографувати на свою рекламу живу реальну людину в місцевих бізнесменів немає. Натомість на плакатах з’являються стандартні малюнки з колекцій кліп-арту. А це частенько призводить до казусів. Скажімо, саме зараз Чернігів завішаний білбордами, що обіцяють виграш у
100 тис. грн. на ремонт. Зображений на них чолов’яга, який нібито виграв ці гроші, мало того, що не здивований чи не радий, а на смерть переляканий. Так ще й зжав руку в кулак: мовляв, однією даю гроші, а другою можу в обличчя дати.
Але в тому, що постери викликають небажану реакцію, можна, загалом, звинуватити не тільки місцевих креативників. Чого варта, наприклад, реклама зі слоганом «Готуйте язички», на якій язик до морозива лізе аж із сусіднього плаката. Це ніби насмішка над сотнями однакових реклам банків та політичних партій. Але аж ніяк не апетитно, і замість приємного смачного передчуття викликає спогади про жабоподібних людей-мутантів.

Без креативу, так хоч би грамотно

Краще з креативом у творців соціальної реклами. Тут тобі й ідея, і слоган, і промовиста картинка. Та це стосується, в основному, тих постерів, що борються із соціальними вадами. Але до соціальної реклами відноситься і реклама міста. І тут, на жаль, не все так радісно. Наприклад, над дорогою від Красної площі до пам’ятника Леніну на сітілайтах — туристична мапа Чернігова. Розгледіти її з машини — нереально, підійти пішки — неможливо. Для кого повісили?
Але соціальна реклама з білбордів потроху зникатиме, прогнозують експерти.
— У 2008-му, коли почалася криза, попит на рекламні послуги впав на 60%. Тоді це місце ми заповнювали соціалкою. Звичайно, для компанії це не приносить ніякого прибутку — платять такі рекламодавці тільки за друк і розклейку, і це в кращому випадку. Часто і ці витрати лягають на рекламну компанію. Тепер бізнесова активність у місті зростає, повертаються національні рекламодавці, — пояснює Віталій Гриць.
Проблеми в деяких місцевих рекламістів, очевидно, не тільки зі свіжими ідеями, але і з грамотністю. За законом, вся реклама має бути українською мовою. Законослухняні творці лякаючих білбордів із повідомленнями про кінець світу 21 травня, якими тоді майоріло місто, вимогу виконали. Але не до кінця, написавши величезними літерами «Біблія це гаратуЭ!». А деякі й такий переклад не здатні зробити, розміщаючи рекламу російською, не знаючи, однак, і мови північних сусідів.

Щоб законно і пристойно!

Загалом, займатися розміщенням реклами в Чернігові може, за бажанням, практично кожен. Допомогти підготувати документи повинно КП «Дільниця з контролю за благоустроєм».
— Сьогодні у нас 73 постійних клієнти, які розміщують зовнішню рекламу. Але 80% цього ринку займають 3 найбільші компанії міста. Для розміщення об’єкта потрібні: заявка, дозвіл ДАІ, балансоутримувача (наприклад, КП «Зеленбуд» чи комунального шляхо-будівельного підприємства) та управління архітектури. Ми готуємо всі ці документи, а кінцеве рішення приймає виконком, — пояснює Артем Стах, начальник КП «Дільниця з контролю за благоустроєм».

Звичайно ж, впливу на зміст реклами комунальне підприємство не має. І покарати тих, хто розміщує щити незаконно, поки що може тільки штрафом до 800 грн. Та вже на серпневому виконкомі, сподівається Артем Стах, дільниці нададуть право демонтувати незаконну рекламу.
— Якщо ж мешканці мають якісь претензії до змісту рекламних плакатів або до стану самих конструкцій, то ми швидко зв’язуємося з власниками і вирішуємо питання в робочому порядку. В крайньому випадку, наступного разу цей рекламодавець не отримує договору, адже вони укладаються тільки на рік. Але скарг на непристойності чи нецензурність у рекламі у нас поки не було, — каже Артем Стах.

А от Віталій Гриць переконує, що влада все-таки контролює зміст реклами в місті. Минулого місяця на зустрічі з рекламодавцями заступник міського голови Станіслав Віхров просив рекламістів, щоб все було не тільки в рамках закону, але і в рамках пристойності. Оголених натур і вульгарних написів у нас і не було. Можливо, певні перестороги викликала реклама ресторану, де «Роблять міньон, причому кожен другий — безкоштовно». До речі, якраз цю рекламну кампанію можна ставити за приклад того, якою має бути реклама: цікавий слоган (який кожен трактує в міру своєї розбещеності, хоча насправді міньон — це всього лише соковитий засмажений шматок телятини найм’якішої вирізки), інтрига, лаконічна картинка, всього три білборди, а говорило про них все місто. До речі, придумали цей постер зовсім не професійні рекламісти, а самі власники закладу харчування. Побільше б таких ідей!

Ольга Чижова, тижневик «Чернігівські відомості», 10 серпня 2011 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.