У Чернігові вирощують каштани, що не бояться паразитів

Чи не вперше за багато років весна порадувала чернігівців красивими доглянутими клумбами з яскравими сортовими тюльпанами. Невже місто не тільки збереже славу зеленого, а ще й стане різнобарвним та квітучим? Про це та інше ми запитали у Володимира Брайка, начальника КП «Зеленбуд».

Все своє!

— Прекрасні тюльпани вже оцінили чернігівці, чим ще дивуватимете цього літа?
— До речі, щоб ці квіти розпустилися саме на травневі свята, наші спеціалісти почали працювати й планувати ще в жовтні! На жаль, ніякими надзвичайними вигадками поки що чернігівців не побалуємо. Але точно можемо обіцяти, що працюватимемо в цьому напрямку і не збавлятимемо обертів. Насправді, ми тільки виконавці. Що і де робити, вирішує замовник — управління житлово-комунального господарства міськради.

— Розсада квітів у вас своя чи десь купували?
— Я переконаний, що головним завданням нашого підприємства має бути не тільки догляд за тими насадженнями, що вже є, а, в першу чергу, озеленення міста. Але для цього нам потрібно мати своє тепличне господарство та розплідник. Довгі роки весь посадковий матеріал Чернігів закуповував на стороні. Ці рослини були не районовані. Дуже багато з них просто не приживалися в наших умовах. Сьогодні ми працюємо над тим, щоб виправити цю ситуацію. На території самого підприємства розчистили сміття, а на цьому місці поставили теплиці на 500 кв. метрів. Цієї весни на клумбах у Чернігові розсада вже з власних теплиць. На Кордівці розчистили галявину для розплідника, вирощуємо дерева. Найперша мета — забезпечити наше місто своїм посадковим матеріалом.

Грошей, щоб лікувати каштани, нема

— А де шукаєте нові сорти?
— Насіння для квітів довелося закупити. А от дерева у нас є свої. Найкращі насіннєві породи відшукуємо в чернігівських лісопарках, формуємо власний насіннєвий фонд з місцевих рослин, що акліматизовані саме до наших умов. Маю сказати, у нас є все! Наприклад, восени висадили каштани. Ми знайшли в місті такий вид, що не піддається впливу мінуючої молі (пам’ятаєте, минулого літа листя на більшості каштанів було ніби обпалене — це якраз результат «роботи» цього шкідника).

— А як же бути з хворими каштанами, яких у місті так багато?
— Дійсно, каштани — окраса Чернігова, і вони потребують лікування, але наше підприємство знаходиться повністю на госп-розрахунку. Додаткові роботи ми можемо виконувати тільки за ті кошти, котрі заробили самі. На жаль, цього року нам не вдалося знайти грошей на лікування каштанів. Тут є своя специфіка, адже в межах міста ми не можемо просто поприскати їх хімікатами — це небезпечно для здоров’я мешканців. Але ми вже знайшли способи: робитимемо уколи чи закладатимемо спеціальні капсули. Це не дешево, тому буду просити міську владу допомогти фінансово.

— А чи можна придбати у вас розсаду чи саджанці?
— Так, ми продаємо свій посадковий матеріал: розсаду квітів та овочів, саджанці дерев та кущів. Принаймні, ми можемо гарантувати, що це сортові рослини, що пристосовані до місцевих умов. Крім того, з минулого літа ми надаємо чернігівцям платні послуги з догляду за зеленими насадженнями. До кінця минулого року заробили близько 300 тис. грн.

Потрібна лісова охорона та зелений архітектор!

— Зовсім занедбаними здаються чернігівські лісопарки — Кордівка, Ялівщина, Святе. Чи є у них якісь перспективи?
— Думаю, лісопарки мають стати взагалі окремою галуззю діяльності підприємства. При належному (чи хоча б якомусь) фінансуванні з них можна зробити просто цукерочку. Звичайно, це не справа одного року, але наші діти потім нам подякують. А найперше, що треба зробити — провести повну інвентаризацію, щоб знати, від чого відштовхуватися. Починати роботу треба з лісової охорони. За гроші підприємства ми ввели посади трьох таких працівників — по одному на кожен лісопарк, але цього замало. Їх завдання — оберігати дерева від вирубок, прибирати в міру сил. Але головне — попереджати пожежі.

— Пожежі в зелених зонах у нас бувають часто?
— Цього року займання вже були. Головна причина пожеж — відпочивальники. У літню спеку будь-яка іскра, будь-яке скельце можуть призвести до жахливих наслідків. Особливо небезпечна пожежа для Ялівщини. За лічені години лісопарк може перетворитися на пустку. У святкові й вихідні дні у нас на чергуванні постійно є водовози, але цього замало. На мій погляд, варто відвести спеціальні місця для відпочинку, обладнати їх, ми навіть могли б підвозити туди дрова. Так безпеку було б легше контролювати.

— Яке майбутнє може бути у чернігівських лісопарків?
— Дуже цікаві перспективи могли б бути у Кордівки. Тополі, що сьогодні там ростуть, вже переспілі. За великим рахунком, їх варто було б спиляти, деревину використати на потреби міста. Але це важко пояснити мешканцям Чернігова. Насправді, можна було б навіть не витрачати гроші на нову посадку. Молодняк тополі сам з’явиться вже наступної весни і при належному догляді виросте в хороші дерева. Але я б дещо змінив видовий склад лісопарку, ввів би туди, наприклад, клени, дуби, ліщину, акацію, явори, ялину та інші види. Варто прокласти доріжки, вставити смітнички. Звичайно, на 286 га лісопарку зробити це одночасно неможливо. Але якщо планомірно і постійно робити хоча б на сірникову коробочку, то результат буде. Звичайно, спочатку потрібно ухвалити цілісну програму, а потім поетапно її виконувати.

— Які ще плани хотілось би втілити в життя?
— Якщо говорити про насущне, то необхідно обновляти машинно-тракторний парк. Техніка вже зносилася. А якщо про віддалені перспективи, то моя мрія — щоб у Чернігові був зелений архітектор, думка якого враховувалась би, наприклад, при плануванні нового будівництва. Адже часто, скажімо, кількасотлітній дуб дорожчий за той будинок, що можна збудувати на його місці. Нехорошою мені здається тенденція, що останнім часом за рік у місті вирубують близько двох тисяч дерев, а саджають всього 500.

Ольга Чижова, тижневик «Чернігівські відомості» №126

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.