На яке заняття краще віддати дитину. Чи хай краще відпочиває після школи?

Вибираємо з педіатром. Стандарт МОЗ

Як правильно підібрати заняття для дітей? І чи треба віддавати свою кровинку взагалі кудись, чи хай краще відпочиває від занять у школі?
— При порушенні постави, вибираючи між волейболом і плаванням, лікар порадить плавання. При частих бронхітах також краще відвідувати басейн. А от якщо хлопчик невисокий, краще віддати на волейбол — там є спеціальні вправи, організм, який росте, трохи витягнеться, — говорить завідувачка педіатричного відділення з організації медичної допомоги дітям у навчальних закладах дитячої поліклініки №1 міста Чернігів Марина Кирильченко. — Плаваючи, дітки теж ростуть (витягуються). Коли дитину направляють на плавання, враховують діагноз невропатолога: чи нема синдрому порушень руху або підвищення нервово-рефлекторної збудливості.
Є затверджені МОЗ України строки допуску дітей до занять в секціях (усі ці норми — для здорових дітей): акробатика — з 8-10 років; баскетбол, волейбол — з 10-12 років. Буває, дитину приведуть, а лікар порекомендує прийти через рік — слабкувата. Вітаміни попити тощо. Фізичне навантаження може бути небажаним для судин, що ростуть, призвести до деформації хребта.

Бокс —12-14 років; боротьба — 10-12 років. Це стандарти, але багато залежить від дитини. Якщо вона фізично добре розвинена або тато — спортсмен, займався з сином змалку, дитина фізично готова, виконує нормативи на 10-12 років, то можна віддавати в секцію і раніше. А інший — слабкий, в нього часті носові кровотечі, вегетативне порушення, слабкий зір — бокс чи інша боротьба не рекомендується і в 12 років.
Велоспорт — 12-14 років. Спортивна гімнастика: дівчатка — з 7-8 років, хлопчики — з 8-9 років. (Зазвичай хлопчики розвиваються пізніше дівчаток). Художня гімнастика — 7-8 років. Гребля — 10-13, легка атлетика — 11-12, плавання — 7-9, лижі — 9-11 років. Важка атлетика — 12-14 років. Стрільба — 11-14, футбол, хокей — 10-11 років. Повторюю, ці терміни рекомендовані МОЗ України.

З поганим зором не допускають дітей до занять боксом, штангою, боротьбою, мотоспортом, стрибкам у воду, до підводного спорту. Всі тренери для проведення занять з дітьми повинні мати дозвіл спортивно-медичної комісії.
У кожному конкретному випадку треба вирішувати індивідуально. Особливо враховуючи те, що наші дітки зараз акселерати (швидко розвиваються).

Танцюють всі!

— Танці — дуже модна зараз тенденція. Передачі на тему танців транслюють по всіх каналах телебачення. Танцюристи стають зірками екрана (Влад Яма, Дмитро Дікусар). У танцях дитина отримує достатнє фізичне навантаження і при цьому хороше емоційне розвантаження. Адже музика знімає психологічний стрес, піднімає настрій, несе позитив, дарує радість у житті.
Фізичні навантаження переносяться під музику легше. Тому танці — це не тільки мода, вони ще й приносять видимий результат: формується гарна постава. Танці одночасно допомагають зайняти дитину і розвивають її гармонійно, формують правильність координації рухів.

— Може, хай собі вдома танцює? Зекономимо.
— Ні. У гурті формується відповідальність: якщо не виконаєш завдання, постраждає колектив. І результат старань дитини, як правило, помітний зразу. Для підлітків це — мінус погані звички. Зайнятій дитині нема часу розпивати спиртне чи курити по закутках.
Але батьки повинні зрозуміти — не обов'язково їхня дитина стане другим Владом Ямою. Як не старайся, з цього може нічого і не вийти. Батьки повинні розуміти, що видатних результатів їхня дитина може і не досягти. Вона може займатися танцями кілька років, а потім через захворювання або травму їх доведеться покинути. Треба психологічно налаштувати дитину, щоб це не стало для неї ударом. Усе повинно приносити радість і задоволення, а не йти через страждання. Не подобається — не примушуйте. Все одно дитина знайде спосіб уникнути того, чого їй не хочеться робити.

Найскладніші танці, вважаю, — бальні і балет. Але вони найкраще формують поставу. Рекомендації МОЗ, в якому віці дітей слід брати на танці, нема. У стільки, в якому віці їх прийме тренер. Це, як і заняття музикою, індивідуально. На балет беруть з 5-6 років, на степ трохи пізніше.
Тренер здатний зразу визначити, чи годиться дівчинка або хлопець для балету. Якщо другий палець на нозі довший великого — пуанти не надягнеш, дитина буде в них мучитись. Якщо батьки високі, дитина, скоріше за все, буде рослою, їй краще спробувати себе в народних танцях (дівчинці з високим зростом у бальних танцях важко підібрати собі партнера). У будь-яких танцях треба добре відчувати музику. В степі дуже важливе відчуття ритму.

— Є протипоказання до танців?
— Діатез, алергія, псоріаз в період загострення. Адже танці — це постійні перевдягання, синтетичні костюми. Але якщо дитина дуже хоче, можна тренуватися в бавовняному костюмі, а вже на виступ одягати концертний.
Ще слід пам'ятати, що будь-який виступ — це стрес. А при стресі може бути загострення будь-якого хронічного захворювання.
Танці, а також легка атлетика підходять для непосидючих дітей.
Дуже добре, якщо батьки хочуть віддати дитину в гурток. Але я завжди кажу: не налаштовуйтесь на щось одне. Можливо, слід спробувати кілька варіантів. Якщо примушувати дитину — вона буде перебувати в стані постійного стресу, брехати. В подальшому це призведе до більш серйозних проблем. Прислухайтесь до своїх дітей, довіряйте їм. Може, іноді й треба наполягти, але важливо не перегнути палицю.

Обережно: спорт!

— Які види спорту найтравматичніші? — запитала заступника головного лікаря обласного центру радіаційного захисту та оздоровлення населення зі спортивної медицини Інну Коробенко. Інна Володимирівна в минулому спортсменка, майстер спорту з художньої гімнастики. Двоє синів також займаються спортом. Дочка Ольга Коробенко — двократна чемпіонка світу 2010 року з черлідінгу у двох номінаціях (черлідінг — вид спорту, який поєднує в собі елементи шоу та видовищних видів спорту, групові вправи з гімнастики, танців та акробатики), в 2009 році — чемпіонка Європи.
— Найбільш травматичні види спорту — гімнастика, футбол, бокс, кікбоксинг. І всі єдиноборства, пов'язані з ударом ногою в голову.
Сьогодні, як лікар, була присутня на футбольному матчі, — двох гравців повезли з поля до лікарні зі струсом головного мозку. Часті на футболі переломи верхніх і нижніх кінцівок, травми колінного і гоміл-ковостопного суглобів. І, звичайно ж, струси, адже б'ються головою об м'яч. Трапляються переломи скроневої кості, зубів.

Художня гімнастика і танці — не травматичні види спорту. Але наслідки можуть бути недобрими — міжхребцеві грижі, остеохондрози хребта до 30-и років. Адже зараз у гімнастиці діти виконують те, що в 50-60 роках виконували тільки майстри спорту. Бачили, як гімнасти складаються навпіл, а то й вчетверо? Спортивна гімнастика також приводить до переломів кінцівок, компресивних переломів хребта (коли хребці сплющуються від різкого падіння на «п'яту точку»), інші травми хребта.
Зараз усі діти страждають на остеопороз, це захворювання століття. Раніше воно виникало найчастіше у жінок в клімактеричний період. Це пов'язано з тим, що з дитячого харчування виключаються молоко, сир, в організмі не накопичується кальцій, кістки стають, мов губка, крихкими.

Боротьба — це теж переломи кісток, часті переломи носа, струси головного мозку. В боксі небезпечні мікроструси, які поступово накопичуються. Адже там як: нокаут — це непритомність, а нокдаун — тимчасове порушення свідомості. Боксер похитнувся і продовжує бій. Це веде до порушень пам'яті, концентрації уваги. В майбутньому — до підвищення артеріального тиску, головних болів.
У кікбоксингу теж є удари в голову, але вже ногою. Були випадки розриву селезінки, крововиливи в головний мозок, розриви внутрішніх органів. Це стосується всіх видів боротьби: бокс, тайський бокс, кікбоксинг, рукопашний бій.
Боротьбою забороняється займатися дітям, у яких було заїкання, енцефалопатія (враження головного мозку), енурез в дитинстві. Не можна віддавати туди дітей, які стоять на обліку у психіатра, котрі перенесли струс мозку. Епілепсія, поганий зір — також забороняється займатися боротьбою.
Заборон до спортивної гімнастики практично нема. Чи зможе дитина займатися цим видом спорту, виявляється вже в процесі тренувань.

Протипоказанням до футболу є плоскостопість, сколіоз. Я часто підказую батькам, який вид спорту для дитини буде кращим. Якщо дитина повненька, її краще віддати на дзюдо, а не на гімнастику. Коренастим діткам більше підійде боротьба. Із двометрових підлітків вийдуть погані гімнасти — у високих гірша гнучкість. Таким краще йти у волейбол, баскетбол, біатлон.
— А якщо мама хоче, щоб дитина схудла?
— У кожній секції рік-два йде початкова фізична підготовка. В групі початкової фізичної підготовки схуднути неможливо. Вже потім починається спеціалізація. В художній гімнастиці, наприклад, — з другого року тренувань. Для окремих видів спорту вводять спеціальні вправи. У борців — кидки, шпагати, розтяжки, підніжки. У спортивній гімнастиці — розвиток гнучкості. У більшість секцій забороняємо набирати дітей з шести років. Але деякі тренери все ж набирають групи шестиліток. Як правило, це платні секції. Правда, вони пояснюють, що займаються з малечею тільки загальною фізпідготовкою.
Борець — коренастий, коротконогий. Для гімнастики обирають дітей з вузьким тазом, струнких, з довгими ногами. Зазвичай, у спортивних гімнастів довгі ноги і короткий тулуб. У футболі звертають увагу на дітей з хорошою координацією рухів. Високі у футболі — воротарі.

Дуже корисний вид спорту — плавання. По-перше, немає навантаження на хребет, як у всіх інших видах спорту. Плавання корисне при сколіозі, адже плавець весь час тягнеться. Плавання рекомендують при компресійних переломах хребта, як метод реабілітації. Синхронне плавання — корисний і красивий вид спорту.
Спортивні танці, аеробіку, черлідінг можна об'єднати в одну групу. По-перше, це красиво, групові вправи танцювального характеру виконуються під музику. По-друге, це та ж розтяжка, але не така жорстка, як у художній гімнастиці.
Танці мають позитивний вплив на дітей з неврозами (істерики, головні болі, блювота, енурез). Поступово нервова система зміцнюється, розлади минають. Всі види спорту, пов'язані з музикою, дуже добре впливають на нервову систему. Двічі на рік діти, що займаються в спортивних гуртках, перевіряються у нашому відділенні.
Дуже неохоче йдуть діти на легку атлетику. Адже там треба багато бігати, стрибати, кидати.

Але будь-який вид спорту корисний, доки не дійшло до спорту високих досягнень (до рівня І розряду), де вже йде робота на виснаження.

Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» №21 (1307)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.