Мобільна версія сайту Головна сторінка » Новини » Місто і регіон » А коли ви останній раз танцювали?

А коли ви останній раз танцювали?

А коли ви останній раз танцювали?
Часом сніг виривається. Та все-таки — весна. Ще зовсім трошки, і зазеленіє, і забуяє. А в повітрі вже зараз потягнуло таким свіжим, таким новим... Кров швидше потекла по жилах, хочеться гори звернути, хочеться спілкуватися: жінкам з чоловіками, чоловікам з дівчатами. Отож і запитаннячко цього разу весняне: коли ви останній раз танцювали? З ким? За яких обставин?

Лідія Бухно, пенсіонерка, село Чернецьке, Талалаївський район:
— Минулого травня на 50-річчі чоловіка Володимира. День народження відмічали на природі, тому витанцьовували у тапочках та спортивних костюмах. «Медляки» були. їх танцювала не тільки з чоловіком, а й з іншими мужчинами. Кумом, наприклад. Та чоловік мене не ревнував.

Іван Габелко, пенсіонер з Чернігова, колишній завклубом у селі Кірове Новгород-Сіверського району:
— Ніколи в житті не танцював, навіть на своєму весіллі. Я грав на баяні і гармошці і дивився, як танцюють інші. І вчитися не збираюся. Мені 74 — ноги вже слабкі. Які там танці! А подивитися — це залюбки. Подобаються красиві бальні, на льоду. Або чечіточка чи матроське «яблучко». А хіба брейк-данс чи те, що роблять на дискотеках, можна назвати танцем? Це тусовка.

Олександр Штипа, безуглівський сільський голова, Ніжинський район:
— Танцював я 15 березня, від радості, що у нашому селі не закриють відділення «Ощадбанку». Його збиралися закрити 22 квітня.
Але до Ніжина у районну раду приїхали представники обласної ради і, зокрема, перший заступник голови Іван Коробка. Під час вирішення так званого шостого питання, тобто коли вже сіли за стіл, звернувся до Івана Івановича з проханням не закривати відділення. Він пообіцяв це питання вирішити. Від радості я пустився танцювати під українську народну, яку саме, не пам'ятаю.
І насправді, днями питання вирішилося. Відділення у Безуглівці працюватиме.

Анатолій Сердюк, тамада, м.Чернігів:
— У Мінську 5 березня, перед початком посту. Там я зі своїм колективом «працював» весілля. Я співав пісню «Как упоительны в России вечера» і водночас запросив до танцю гостю Наталію, віком під п'ятдесят. У цьому віці жінки мені особливо подобаються.
У Білорусі мій музичний колектив працює часто. Там можна трохи заробить. На весіллях часто замовляють українські, пісні. Буває, що «Смереку» співаємо по п'ять-вісім разів. І пояснюємо заодно, що воно таке, смерека.

Віра Пивовар, пенсіонерка, Чернігів:
— Востаннє танцювала восени минулого року на Алеї Героїв у Чернігові. Там збираються літні люди. Кружляли у танці удвох із подругою Катериною Півень. Мужчин же на всіх не вистачає.

Мирон Баран, священик, настоятель П'ятницької церкви, Чернігів:
— Було це років зо два тому. Ми з дружиною гуляли на весіллі. Як годиться парі, танцювали удвох. Нині ж піст, отож не до танців.

Наталія Кучеровська, директор Ніжинського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді:
— На дні народження свого чоловіка Володимира Миколайовича, 22 жовтня минулого року. Ми з ним намагалися танцювати вальс. Наступний танець буде, очевидно, після Пасхи, коли закінчиться Великий піст.

Аліна Сіренко, Марина Забіян, Тамара Кравченко, Валентина Тимошко, Ольга Макуха, тижневик «Вісник Ч» №15 (1301)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: танці, опитування, «Вісник Ч», Аліна Сіренко, Марина Забіян, Тамара Кравченко, Валентина Тимошко, Ольга Макуха

Додати в: