Борошняну кризу створили штучно

Лютневе подорожчання борошна в Україні викликало паніку в населення. Далися взнаки попередні кризи — цукрова, олійна, м’ясна, соляна, бензинова під час керування попереднього уряду і картопляна та гречана при нинішньому.

Втім, останні дві — передбачувані, адже дійсно гречка не вродила, а врожай картоплі та її якість гірші, ніж у 2009 році. Щодо борошна, то ним країна має бути забезпечена — у 2010 році, незважаючи на посуху, зібрано майже 17 млн. т пшениці, причому 10 млн. т — продовольчої. А для потреб виробництва на рік потрібно 6—7 млн. Уряд, на мою думку, діяв правильно, обмеживши експорт, бо сьогодні мусили б купляти зерно або борошно за світовими цінами, а вони перевищують зараз 320 дол. за тонну продовольчої пшениці. А так маємо на 1 березня 5,8 млн. т продовольчої пшениці на 10 місяців. Тобто ще буде перехідний запас. Тож звідки з’явився дефіцит борошна?

Головний лобіст виробників, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко вважає, що борошно у мукомелів є, але не бажають вони продавати його собі у збиток, бо втрачають на кілограмі півтори гривні. А ще він (і його підтримують більшість виробників борошна і «незалежні» експерти) стверджує, що у зменшенні виробництва борошна винне… державне регулювання цін. Чи так це? Щоб не бути голослівним, наведемо ціни на борошно у деяких країнах.

Найдорожче у Литві — 70 американських центів за кілограм, потім Молдова — 67 і Україна — 60. Білорусь за нами — 52. Теж дорого. Втім, це не увесь список. Росія, США і Китай — 30 центів, Латвія — 27, Німеччина — 20. При зарплаті у США вдесятеро більшій ніж у нас, борошно вдвічі дешевше. Не кажучи про Німеччину. Той, хто стверджує, що зросли світові ціни і тому мають зрости наші — або не володіє ситуацією, або бреше. Як могло статися, що в експортера зерна — України — борошно втричі дорожче, ніж у Німеччині або Латвії, які його імпортують?

Але і це не все. Чи відомо вам, що кілограм борошна на Сумщині коштує 3,50, у Полтаві — 4 грн., а на Чернігівщині — 5,60? Дорожче лише на Луганщині — 6,50. Виявляється, що на Луганщині найдорожче борошно у світі, а Чернігівщина — друга. Парадокс, бо за рівнем середньої зарплати Чернігівщина коливається між останнім і передостаннім місцем. Особливо дивує, що у сусідніх Сумській та Полтавській областях борошно одне з найдешевших.

Що не дивує, так це ціни на хліб. «Український» хліб київського виробництва буває у Чернігові двох сортів, а вага буханки складає 900 грамів. Чернігівський хлібокомбінат випуск соціального хліба під назвою «Новоукраїнський» припинив ще восени. Почав виробляти «Остерський». Коштує у «Союзі» 3,06, а у кіосках — 3,40 грн. А «Новоукраїнський» коштував відповідно 2,52 та 2,80 грн. Вага ж буханки значно менша за київську — 780 г, а дешевше коштує київський — 2,92 та 3,24 грн. у залежності від упаковки. Але ж хліб з Києва ще треба привезти, а це транспортні витрати. То чому в Чернігові хліб дорожчий, ніж у Києві? Це велика таємниця власників нашого хлібозаводу з «Укрзернопрому Агро». Колись, щоб накрутити ціну, борошно купували у своїх же мукомельних підприємств у Кривому Розі й везли до Чернігова.

Деякі урядовці вважають, що якісь змовники створили ажіотаж навколо борошна, що призвело до зростання цін. Але називати чиїсь прізвища побоюються. Та й не все вони знають, адже офіційно їм доповідають, що з цінами на хліб, борошно, гречку тощо все гаразд. Якщо не гаразд, виключають зі списку продукти, ціни на які відстежує статистика. Викинули — і «гра починається з рахунку 0:0». А решту зі своєї кишені платить пересічний громадянин.

Навіщо ж спровокували борошняну кризу? Вивчіть становище на зерновому ринку в світі. Ціни досягли свого піку, а у 2011 році пропозиція перевищить попит, і ціни мають знизитися. Тому створюють кризи, лякають уряд, щоб той дозволив експортувати зерно. Поки ціни не впали.

Андрій Нестор, тижневик «Чернігівські відомості» №117

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.