Чи легко живеться студентам?

Студентське життя асоціюється з молодістю та безтурботністю. Але чи так воно насправді? Чи вважають легким своє життя самі студенти?

Після спілкування зі студентами кількох чернігівських вузів стає зрозуміло, що часто-густо проблеми, які стають на заваді молоді, цілком дорослі. Особливо важко першокурсникам, торішнім школярам, які тільки-но розпочинають самостійне життя.
По-перше, провінційним студентам доволі складно жити в новому, великому для них місті. До того ж, на відміну від місцевих, які проживають разом з батьками і не турбуються про свій бюджет, приїжджі мають розподіляти кошти, заощаджувати і в дечому відмовляти собі. Молодь каже, що іноді ледве зводить кінці з кінцями.

Також перед приїжджими студентами постає проблема житла. Проаналізувавши міські оголошення та звернувшись за довідками до агенцій нерухомості, можна зробити висновок, що винайняти кімнату або квартиру в Чернігові нескладно. Можна знайти житло на свій, певна річ, невибагливий смак, незалежно від розташування за 800–1000 грн. Деякі студенти винаймають квартири групами або живуть разом із господарями. На цьому можна заощадити кошти, але виникають певні побутові проблеми.

Кажуть, хто не мешкав у гуртожитку, той не знає студентського життя. А й справді, де, як не там, живе дух студентства? Спогади про курйозні випадки та побутові пригоди в гуртожитку залишаються в пам’яті назавжди, стають темою дружньої бесіди та сюжетом для анекдотів. Та, як виявляється, жити гуртом не так вже й солодко. Увесь романтизм зникає, коли студенти з гіркотою розповідають про умови, в яких вони опиняються, і про так зване комендантське свавілля.
Чернігівські студентки, які не захотіли називати своїх імен, розповіли про своє складне становище. «З таким опаленням, як у нас в гуртожитку, довго не протягнеш, – кажуть вони. – Спимо у верхньому одязі, хіба ж це норма? Та коли ж придбали обігрівач, комендант відібрав його, пояснивши це завеликими витратами на електроенергію. Тож доводиться праски, чайники та інші пристрої ховати. Добре, що хоч комп’ютером дозволяють користуватися». А про студентське голодування годі й казати! Іноді не встигаєш до семінарів підготуватися, то коли ж поратись на спільній кухні?

Не можна забувати й про складнощі з працевлаштуванням нашої молоді. Адже майже на всіх престижних підприємствах, де гідна зарплатня та можливість кар’єрного росту, людині без досвіду роботи нічого не світить. От і маємо, що фахівці з права, англійської мови та банківської справи працюють на міських ринках або розповсюджують косметику. Втім, дещо заспокоює інформація, розміщена на інтернет-сайтах вузів, які обіцяють працевлаштувати більшість своїх студентів. Таким чином, маючи непогані знання, навіть у часи безробіття молоді дипломовані фахівці мають можливість влаштуватися за спеціальністю.

А як справи у київських студентів? Колишня чернігівська школярка, а нині студентка Київського національного економічного університету розповіла про становище тих, хто навчається в столиці. «Потрапляючи у велике місто, розумієш, що життя тут дуже відрізняється від того, яке було вдома. По-перше, не всім вдається потрапити до гуртожитку, і тому деякі студенти мають шукати якийсь інший варіант, на жаль, набагато дорожчий. І коли залишаєшся сам-на-сам з цими проблемами, розумієш, що в усьому відтепер розраховуєш лише на себе. Але, з іншого боку, це таке жадане самостійне життя! І ось перші труднощі. Мене тоді дуже вражали ціни, адже рівень життя в Києві набагато вищий. Пригадую, як спочатку було важко зорієнтуватися у новому місті. Дуже багато часу витрачається на пересування, особливо якщо потрапиш у нескінченні столичні затори в годину пік. День здається коротшим, тому часто не встигаєш все зробити. Вимоги в київських вишах теж відрізняються. Особливо важко було навчатися на першому курсі. Бувало, не спали по кілька ночей, і не лише перед сесією, а й коли до семінарів готувалися. Конкурс на вступ був великий, тож конкуренція у навчанні теж дуже серйозна, і, щоб не відставати від інших, мусили наполегливо працювати. Але я вважаю, що це варто того, щоб потім отримати визнаний диплом та гарну професію. Та й попри всі складнощі, студентство є одним з найкращих та найцікавіших етапів нашого життя».

Молодість – це час оптимістичного погляду на життя, час, сповнений задумів і сподівань на краще. жодні перешкоди не лякають наших студентів, тож побажаємо їм сил та творчої наснаги, віри в себе та, звичайно ж, успіхів у навчанні!



Катерина Соловйова, тижневик «Деснянка вільна» №15 (199)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.