Чоловіка придавила береза вагою близько тонни

На 33-річного жителя села Кобижча Бобровицького району Олега Савченка впала здоровенна береза, яку його попросили спиляти сусіди. Стовбур дерева придавив чоловіка, розтрощив йому кістки таза, пошкодив внутрішні органи. 15 грудня Олега виписали з лікарні, де він пролежав 67 днів. Чоловік вийшов з лікарні своїми ногами.

«Дерево без гілок падає секундою»

Олега Савченка застали вдома.
— Це сталося 11 жовтня, — згадує він. — Старі люди попросили мене спиляти березу під двором. Вони купили в Кобижчі хату, очищали подвір'я. Береза була стара, висока, десь з чотириповерховий будинок. Сухі гілки падали у двір і на вулицю. В перший день я пообпилював дерево ножівкою, а назавтра вранці хазяїн подзвонив, щоб я ту березу зовсім спиляв.

Дерева чоловік пиляв часто. В сезон це було його підробітком. Уже рік, як Олег втратив роботу (працював охоронцем на будівництві в Києві). Каже, що спиляти одне дерево в Кобижчі коштує близько 300 гривень, в залежності від складності роботи.
— Загалом спиляв, мо, під сотню дерев, нічого поганого не траплялося. Зазвичай спочатку з дерева треба обпиляти гілки. Роблю це без страховки, пересуваючись по сучках. Потім посеред стовбура натягується вірьовка і починають пиляти стовбур знизу.

Ми пиляли з приятелем Володею Ситником. Ще один знайомий, Павло, злегка натягував стовбур. Майже допиляли, залишилось повалити дерево. Взялися за вірьовку, натягли. Береза похилилась. Тепер головне — відскочить убік. Володя відскочив, а в мене нога у вибоїну в асфальті попала. Впав, а зверху — дерево. Береза лягла на мене вздовж, накрила десь серединою стовбура. Стовбур товстий, з півметра в діаметрі.

— Злякались? Знепритомніли?
— Я — ні. Знепритомніла якась тітка, що мимо проходила. Може, і я на 2-3 секунди відключився, не більше. Бо пам'ятаю все. Злякатись не встиг. Я навіть не відчув болю, тільки сильний удар. Все сталося за секунду. Лежу, бачу — асфальт піді мною у крові.
— Така береза десь тонну важить, — говорить молодший брат Олександр. — А при ударі — і всі десять.

За словами очевидців, Олегові приятелі з переляку не знали, що робити. Поки хазяїн спиляної берези Михайло Ткаченко не закричав, щоб з пораненого зняли стовбур.
— Стягував.з мене березу Володя, і ще люди підходили. У діда Михайла тиск піднявся, баба взагалі в хату втекла. Відтягнули мене на узбіччя. «Швидка допомога» з Кобижчі їхала годину. А тут же п'ять хвилин ходьби до лікарні. Ну, може, тому, що водій один, а викликів багато.

Ніг я не відчував. На асфальті, де лежав, залишилась калюжа крові. «Швидка» зразу повезла на Бобровицю. Надавали уколів знеболюючих. Я дорогою кілька разів просив закурити. В прийомному розрізали штани — і все, більше нічого не пам'ятаю.
Прийшов у себе тижнів через два-три. Зрозумів, сталося щось страшне. Все, що нижче пояса, боліло. Все ззаду було забинтоване, порізане, побите.
Розмовляючи, чоловік встав — довго сидіти йому важко. Ходить по хаті, опираючись на стіни, у веранді стоять милиці.
— Вже й по двору походив, на милицях, — говорить дружина Олена. — Він же не звик сидіти. Раніше вставав о шостій ранку — і зразу у двір, по хазяйству робить.

Живе чоловік з цивільною дружиною та братом у батьківському домі. До весни планує твердо стати на ноги, отримати другу групу інвалідності і влаштуватись на роботу.
За словами працівників обласного управління лісового господарства, зріла береза важить близько 800 кг, діаметр стовбура на висоті 1,3 метри — близько 36 см, а загальна висота такого дерева до 23 метрів.

«Від удару таз розкрився, мов книга»

— Чоловіка привезли до нас у тяжкому стані, — говорить ортопед-травматолог хірургічного відділення Бобровицької центральної районної лікарні Василь Нанинець. — При первинному огляді виявлено рани обох ділянок сідниць, промежини. Свідомість сплутана. Відразу ж із приймального відділення його відвезли до реанімації, де було розпочато протишокову терапію. Паралельно проводилось обстеження. Діагностовано перелом кісток таза в семи місцях, серед них і відкриті переломи. Хворий отримав серйозну урогенітальну травму.

Уретра (сечовивідний канал) відірвалася від сечового міхура. При цьому сечовий міхур був здавлений поламаними кістками таза. Відірвані уламки тазових кісток пошкодили нижній відділ прямої кишки. Шкіра луснула, утворивши обширні рвані рани промежини та сідниць з обох боків. Через рани сідниці виднілися кістки таза. Від удару таз розкрився, мов книга, з пошкодженням переднього тазового півкільця.
У той же день чоловіка було прооперовано. Операція тривала сім з половиною годин. Проходила в кілька етапів, її проводили кілька бригад хірургів.

Спочатку було виконано первинну хірургічну обробку ран. Зупинили зовнішню кровотечу. Чотири масивні рвані рани на сідницях обробили та зашили.
Крім зовнішньої, була ще й внутрішня кровотеча. Хворому зробили лапаротомію (розріз передньої стінки живота), ревізію внутрішніх органів. Зашили пошкодження. Перелили кров та кровозамінники.

Провели ушивання місця розриву сечівника та сечового міхура. Перекрили пошкоджену пряму кишку, вивели сигмостому (це виведення сигмовидної кишки на поверхню живота для виходу калу в спеціальний мішечок. — Авт.). Вивели епіцистостому (в сечовий міхур через розріз над лобком вставили трубку для виведення сечі).
Потім був змонтований апарат зовнішньої фіксації на кістки таза. Це металева конструкція, яка при переломі кісток таза стабілізує їх, не дає зміщуватись уламкам, є одним із методів зупинки внутрішньої кровотечі та протишокових заходів.
Операція закінчилася о першій годині ночі. Після цього хворому продовжували надавати інтенсивну допомогу: вводили антибіотики, препарати крові, кровозамінники, знеболюючі засоби.

Травма за своєю тяжкістю була не сумісна з життям

Перша операція припала якраз на день народження хірурга, завідувача відділення Андрія Пінника.
— Це настільки важка травма, що часто вона не сумісна з життям, — говорить завідувач хірургічного відділення Бобровицької ЦРЛ Андрій Лінник. — А чоловік залишився живий завдяки своєму молодому організму і зусиллям медиків. Середній строк лікування таких травм від чотирьох до шести місяців.

Для районної лікарні операція досить складна — не той рівень забезпеченості. Важкість стану хворого не дозволила госпіталізувати його до спеціалізованого закладу, тому вся допомога надавалася на місці. Але ми бачили, що справляємось своїми силами, що пацієнт поступово одужує, стан його стабілізується, тому потреби везти хворого до іншого медичного закладу не було. Викликали на консультацію уролога Миколу Колоса з обласної лікарні. Він взяв участь в операції.
Наступні п'ять операцій були направлені на усунення гнійно-запальних ускладнень травматичної хвороби. Під наркозом проводилося промивання, очищення ран, корекція апарату зовнішньої фіксації.

Після двох місяців лікування чоловік встав і пішов з лікарні своїми ногами. Правда, поки ще з допомогою милиць.
У лікуванні хворого брали участь хірурги, травматологи, анестезіологи, терапевти, медсестри відділення реанімації та травматології, а також персонал операційного блоку. 70 відсотків лікування проводилось за рахунок лікарні. Допомагав брат постраждалого, купував те, чого не вистачало у лікарні.

Після того, як чоловік пройде реабілітацію вдома, його чекає ще одна операція — по відновленню кишечника. Буде проведено закриття стоми, після чого він зможе нормально ходити в туалет. Сечовипускання вже відбувається нормальним шляхом, самостійно.

— А дітей він зможе мати?
— Цілком можливо, оскільки на статевих органах ран не було, — може, одяг захистив. Відновиться організм після травми протягом певного часу, і людина зможе жити нормальним статевим життям.

Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» №51 (1285)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.