Як журналіст визначала вагу худоби без ваг

Четвер, 16 грудня 2010 12:00 | Переглядів: 198747

Спіймали Машку

В офісі гудуть комп'ютери, на вулиці шумлять машини. Зарплата скупувата. Інколи під зло думаю: переїду в село. Заміж. Чи так. Заведу теля, свинку, коника. Як виростуть — здам, копійку зароблю. Скільки грошей просити за худобу?
На око визначати не вмію. Ваг для худоби у мене немає. У радянські часи були майже в кожному колгоспі. Зараз залишилося 40% того, що було. Купити ваги — навіть усім селом — дорого. Везти тварину у далеке село, де вони є, — незручно. Вірити лише слову покупця-м'ясника — страшнувато. Раптом купить корову масою шістсот кілограмів, а скаже, що важить п’ятсот...

«Як вирахувати вагу корови чи коня шляхом обміру?» — питає 76-річний пенсіонер Іван Калібаба. А це варіант!

Теорія. Два проміри — і готово!

Звернулася до головного спеціаліста головного управління агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації Віктора Олексенка.
— Треба мати два зоотехнічні прилади. Мірну палицю і мірну стрічку, — розповідає Віктор Іванович. — Палицею міряється довжина тулуба свині — від середини між вухами до кореня хвоста (див. малюнок).
Мірною стрічкою вимірюється обхват грудей за лопатками.

У спеціальній таблиці знаходять точку перетину двох промірів. Вона і покаже приблизну вагу тварини (див. таблиці 1.2).
Вага корови визначається майже так само. Але замість звичайної довжини тулуба вимірюється його коса довжина. Це промір від плеча — лопаткового з'єднання — до заднього виступу сідничних бугрів корови.

Вага коня визначається двома способами (найкраще підходить для робочих коней) (див. таблиці 3 та 4). У першому випадку потрібен обхват грудей коня. Точність визначення ваги — плюс-мінус вісімнадцять кілограмів. У другому випадку потрібен зріст коня. Ця методика недосконала. Так визначали вагу коня в 50-х роках минулого століття, — наголосив спеціаліст.

— Можна обійтися без мірної палиці?
— Тільки якщо людина спеціаліст. Тоді взагалі ані палиця, ані стрічка не потрібні. Спеціалісту достатньо своїх очей — скаже масу тварини з точністю до п'яти кілограмів. Похибка при використанні таблиць — від десяти кілограмів. Усі п'ятдесят — якщо замість мірної палиці використаєте сантиметр чи дошку. А от замість мірної стрічки можна взяти звичайну мотузку. І потім виміряти її довжину.

«Таблиці знаємо напам'ять»

Олександр Сергієнко з села Улянівки Чернігівського району торгує разом з дружиною свининою та телятиною на ринку «Нива» у Чернігові чотирнадцять років. Закуповує м'ясо у Сосницькому, Новгород-Сіверському та інших районах. Каже, мірними палицями на практиці зараз не користуються.
— Використовуємо звичайний сантиметр. Як у швачки. Ми, м'ясники, таблиці знаємо напам'ять. Міряємо, якщо просить хазяїн. В основному визначаємо вагу на око. Якось домовляємося з продавцем.

— Вам вигідно користуватися таблицями?
— Якщо корова жирна. Тоді дістається на десять кілограмів м'яса більше, ніж вказано в таблиці. Якщо корова худа — не вигідно. За таблицею вона буде важити більше, ніж є насправді. Я переплачу. Якщо нормальна корова — похибки майже немає.

— Самі міряєте?
— Я — держу, хазяїн — міряє. Або навпаки. Для худоби я — чужак. Тому потрібен правильний підхід. До кожної тварини — індивідуальний. Щоб не брикнула, не кинулася.

Практика. Чирва не пручалася, Барону закрили очі, Машка здалася

Їду в Улянівку. Перевіряти теорію на практиці.
Селяни чужаків до худоби пускають неохоче.
— Корову легко зурочити — перестане давати молоко. Є таке повір'я. Зараз хвороб багато — люди бояться, що свині занедужають, — каже улянівський сільський голова Віра Бригинець.
Директор товариства з обмеженою відповідальністю «Улянівське» Анатолій Кравченко в зурочення не вірить. Він усміхається, дозволяє переміряти усіх, кого захочу.
— Відведіть у корівник! — каже.

У помічники дає завідуючу дільницею Валентину Примаченко. Жінка навчалася у Козелецькому ветеринарному технікумі. Худоба її слухається.
Здоровенна Чирва стоїть майже незрушно. Потроху мотає хвостом і жує — в корівник щойно занесли силос.
— Це зріла дев'ятирічна корова. Порода — голштин. Вона тільна. На око скажу — важить 630 кілограмів; — каже Валентина Федорівна. — Її теля народиться масою від 25 до 40 кілограмів.

Валентина Федорівна кладе на Чирву руку, обзивається до неї. Дістаю з кишені сантиметр. Жінка вправно робить заміри. Тулуб — 175 сантиметрів. Груди — 205.
На перехресті цих чисел у таблиці знаходимо — 644 кілограми.
Чирва процедуру пройшла гідно — майже не рипалася, пару раз мукнула.
— Корови найспокійніші. Та й вони били. Ветеринарів особливо, — згадує Валентина Федорівна.

«Стой, дурачок!»

— Цей великий робочий кінь важить близько семиста кілограмів. Перевіримо?
Обхват грудей — 213. Підставили у формулу — отримали 674 кілограми.
— Стой, дурачок! — жінка намагається виміряти зріст Барона. Той пручається, ірже. Віз за ним розхитується.
— Щось Барону не сподобалося. Думає, ми йому щось погане робимо. Укол чи щеплення. Коні їх бояться! А хто таке любить? Хлопці, закрийте Барону очі! — гукає на допомогу електрика Василя Малохвея та мельника Дмитра Лапу. Чоловіки годують і наглядають за Бароном.
— Нічого не бачить — тоді не боїться, — пояснюють вони.
Наміряли — 173 сантиметри.

— Які у Барона вгодованість та тілобудова?
— Вгодованість — вища, тілобудова важка. Подивіться на коня ззаду. Бачите, широкий зад, не худий.
Помножили ріст Барона на 3,39 (число вказане в таблиці 4 для коня вищої вгодованості, важкої тілобудови). Отримали — 564 кілограми.
— Щось мало, — каже Валентина Федорівна.
Похибка через погану поведінку Барона вийшла великою.
— Марійко, лови її! — кричить Валентина Федорівна свинарці.

Велика біла Машка бігає по загінчику. По стойці «струнко» стояти не хоче. Реве, не дається. У загінчик залазить Валентина Федорівна. Жінки ганяють за свинею. А вона від них. П'ять хвилин — тварина здалася.
— Груди —124. Тулуб — 126, — повідомляють. —151 кіло виходить по таблиці? Так вона і буде важити.
— Давайте ще й цю помяріємо! І цю, і цю! — входить в азарт свинарка.