Платных пересдач в черниговских ВУЗах не будет

Перед началом учебного года Кабинет Министров преподнес студентам «подарок» ко Дню знаний. 27 августа 2010 года правительство приняло постановление №796, в котором содержится перечень платных услуг, которые могут предоставляться учебными заведениями.

За что платить?

Документ разрешил государственным и коммунальным высшим учебным заведениям брать со студентов деньги за пропуски занятий, пересдачу экзаменов и т.д. Платить студентов обязали также за услуги библиотек во внеурочные часы. Допуском для передачи или отработки стали банковские квитанции об оплате.
Кроме того, платными должны были стать пробное внешнее независимое оценивание, перевод студента из одного высшего учебного заведения в другое и форма (если уставом ВУЗа предусмотрено ношение форменной одежды).

Студенты «завалили» инициативу, но не полностью

За подготовкой к учебному году студенты практически никак не отреагировали на постановление, но уже через месяц учащаяся в ВУЗах молодежь возмутилась. Поводом стало решение Таврического национального университета имени Вернадского в Симферополе внедрить постановление в жизнь. Там в начале октября обнародовали прейскурант на платные услуги.

Так, например, пересдача экзаменов у профессора этого ВУЗа обойдется студенту в 900 гривен, а отработка пары у доцента – всего в 30. Для справки: обычная студенческая стипендия – 650 гривен, повышенная – 700. Для пересдачи или отработки студент должен написать заявление, оплатить в кассе стоимость отработки и принести квитанцию.
Первая (и единственная!) попытка украинского ВУЗа ввести практику штрафов всколыхнула студентов. Под их давлением правительство пошло на попятную, частично ликвидировав 12 октября ряд платных услуг (речь, в частности, идет об отмене оплаты за пересдачу экзаменов, пользование Интернетом), а также запретило финансирование лабораторных работ из кармана студента.

Студентам этого показалось мало – и в тот же день в 19-ти городах Украины прошли массовые акции протеста против постановления №796.

В Чернигове все спокойно

В числе городов, где студенты массово вышли на акции протеста, были и Львов, и Донецк, и Симферополь, и Киев… Черниговские студенты воздержались от подобных акций. Впрочем, им и бастовать было незачем – судя по настроениям руководителей ВУЗов в нашей области, внедрение платных пересдач экзаменов и штрафов за пропущенные занятия не предвиделось, даже если бы Кабмин и не «почистил» перечень платных услуг.

Одной из главных причин такого отношения ВУЗов к проблеме можно назвать опасение потерять студентов, большая часть которых и без того испытывает финансовые проблемы. А если на них еще и финансовые взыскания наложить… По крайней мере, финансовые трудности области в целом и большинства ее жителей в частности упомянули оба представителя учебных заведений, с которыми мы пообщались.

Мнение

Николай Носко, ректор Черниговского национального педагогического университета имени Т. Г. Шевченко:
- По-перше, постанов Кабмін завжди видавав немало. Але ми керуємося чинним законодавством. У нас є Міністерство освіти та науки, якому ми підпорядковуємось, а від нього роз’яснень з цього приводу не надходило. А просто так ввести платні послуги не вийде! Для цього потрібно обговорити питання на ректораті, потім винести його на розгляд Вченої ради. А 15% її складу, зауважте, складають студенти. Навряд чи вони підтримають такий крок.
А по-друге, моє особисте ставлення до цієї ініціативи негативне. Наша область, давайте будемо відвертими, дуже бідна. І студенти не зможуть фінансово осилити цей тягар штрафів. Наприклад, у нашому університеті вчаться студенти, які за балами зовнішнього тестування мали всі шанси вчитися в кращих ВУЗах Києва, але не потягнули би фінансово навчання в столиці. Ще один приклад – слова міністра освіти, який говорить, що вартість навчання не може бути нижчою за 8-9 тисяч гривен на рік. А у нас найнижча вартість – 6800. Тобто ми навіть за цими показниками не можемо собі дозволити бути на одному рівні з економічно розвиненими містами.
З огляду на це ми навіть не обговорювали можливість запровадження платних послуг. Більше того: у ЧНПУ вже три з половиною роки не піднімається плата за проживання в гуртожитку, надаються безкоштовні послуги з доступу до мережі Інтернету…Не потрібно, я вважаю, посилювати на студентів фінансовий тиск.
А мотивувати тих, хто не хоче вчитися чи прогулює заняття, можна інакшим шляхом. Наприклад, ми для першокурсників запровадили жорстку практику інформування їх батьків про перебіг навчання студентів, проводимо навіть батьківські збори. Дисципліна діє краще, аніж штрафи!

Александр Забарный, декан филологического факультета Нежинского педагогического университета имени Н. Гоголя:
- Хочу сказати: поки що не відпрацьований механізм реалізації постанови. Міносвіти не дало роз’яснень з цього приводу.
Моя особиста точка зору полягає в тому, що достукатися до сумління студента через копійку – не зовсім правильний шлях. Якщо людина хоче навчатися – в неї повинна бути внутрішня мотивація. А якщо вона оплатить свій прогул – мотивація до навчання від цього не з’явиться. Це, певною мірою, політика батога.
Якщо ж говорити предметно і почати розробляти механізм, то я б не робив штрафи великими. Повірте, 60% студентів, наприклад, мого факультету – діти із села, які й так сутужно живуть. Тому навіть якщо і вводити плату, то вона має бути виваженою і розумною. Припустімо, два-три студенти прогуляють лекцію. Нехай би скільки вони не заплатили, читати для трьох людей цю ж саму лекцію – приниження для викладача.
А от за пропущені лабораторні заняття, на які витрачаються хімпрепарати, електроенергія тощо, варто би було ввести компенсацію при відпрацюванні, щоб відновити втрати.
Але скажу, що це має стосуватися лише пропусків без поважних причин.

Сергей Кириченко, еженедельник «Семь дней» №42 (467)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.