Анисівський «Хаммер» пролазить там, де застрягає трактор

Саморобній машині «Хрущ» сім’ї Мартиненків з села Анисів Чернігівського району вже 10 років. Нею сіно косять, ворушать і возять. Апарат проїжджає залитими навесні луками, коли води там стоїть півметра. З лісу витягає дрова, де трактор Т-25 не справляється. Має 14 швидкостей уперед, рівною дорогою розганяється до 80 кілометрів на годину.

— Як пішов на пенсію, то притяг додому два швелера, з них разом із синами зробили раму,— розповідає 70-річний Микола Мартиненко.
— Ми обоє водітєлі, помагали батьку, — додає старший син, 43-річний Михайло. — То одну деталь десь побачиш, нікому не нужну, й випросиш, то другу. Із своїми сім'ями живемо в Чернігові, але кожні вихідні приїжджаємо до батька.

На рамі встановили «Волгівський» двигун, за ним — дві коробки передач та задній міст від ГАЗ-53. Система рульового управління — теж від «Газона», гальма та зчеплення — від «Волги». Передні колеса від УАЗа разом з балкою встановили на ресори, вже не пам'ятають, від чого. Задні колеса взули у покришки від «Уралу», але залишили непідресореними. Тому дрібні ями не відчуваються через товсту гуму, а от на вибоїнах зад машини підкидає.

— Раніше ззаду стояла «газонівська» резина, на грязі вона буксувала, а от «ураловська» за щот шипастого протектора чіпляється, — зауважує Микола Петрович.
Поставили шматок кабіни від ГАЗ-53, два сидіння від «Москвича», біля заднього мосту прилаштували бак від «Ниви». За сидіннями зробили дерев'яний кузов. У ньому — заднє сидіння від УАЗа. Над кабіною й кузовом встановили дуги. На них натягується тент.

— На капот одрізали кусок розкладної дюралевої лодки, самі намалювали й зробили розводку електрики, спереду поставили звичайні фари, а зверху — фариіскатєлі, ззаду — «стопи» — розповідають сини. — Машина тягає саморобний причеп, на ньому можна поставити палатку. Колись на охоті ми жили в палатці три дні. Були всі удобства, даже телевізор підключили до акумулятора.

Полями й луками наїздили 4126 кілометрів. Вибираються на косовицю — чіпляють кінну косарку й косять. За годину косовиці спалюють півтора літра 76-го бензину. Машиною ж гребуть сіно й перевозять. Також возять городину, ліс, їздять на риболовлю й полювання. Інколи добираються навпрошки до автомобільного мосту на Чернігів. Дорога займає 10 хвилин, потім пересідають на міську маршрутку №7. Це значно дешевше й швидше, ніж рейсовим автобусом. На «Хрущі» вміє їздити вся сім'я.

— Здесь сцепление можно резко бросать, все равно машина едет, — говорить 19-річна онучка Катерина.
— Коробка-полуавтомат, — жартують дядько з батьком.
Чоловіки з півоберта ключа заводять машину. Їдемо кататися. Прошусь за кермо. Микола на одній коробці вмикає третю передачу, на другій, основній — другу. Заводжу на зчепленні, піддаю зовсім трошки газу, плавно відпускаю зчеплення. Саморобка глохне. Мало газу. З третього разу рушаю. Кермо крутиться дуже легко, сама машина вертка. Перемикаюсь на третю передачу. Їдемо зі швидкістю 10-15 кілометрів на годину. Більше не можна. Асфальт на вулиці Герсименка весь у вибоїнах, і кузов добряче підкидає.

Виїжджаємо на луки.
— Ану тормозни отам, коло калюжі, — провокативно просить менший брат, 38-річний Микола.
Витискаю зчеплення і ледь торкаюсь гальм. «Хрущ» завмирає на місці.
—Добре, хоть не різко тормозив, я б перший вилетів з кузова, — схаменувся Микола.
Чоловік сідає за кермо, показує, на що здатна машина. Розвертається й повільно їде під гору. Крутизна схилу становить близько 45 градусів. Машина спокійно долає перешкоду.

Зупиняється. Водій вилазить і глушить двигун.
—Дивись, який фокус, — не торкаючись ніякої педалі, Микола повертає ключа запалення.
Машина заводиться й сама дуже повільно повзе вгору.
— Стоїть найнижча передача? — здогадуюсь.
— Угу. Машина може впертися в дерево, а колеса будуть крутитися.

* * *

А якби Мартиненкам запчастини не з «Волги» та «Уралу», а зі справжнього «Хаммера», «Форда», «Порше»? Може б, і літали.

Довідка

«Хаммер» — американський автомобіль-всюдихід. Розроблений спеціально для армії, на сьогодні вважається одним з найкращих всюдиходів. Пізніше стали випускати цивільні версії.

Геннадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №42 (1276)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.