У Коропському районі дики кабани викопують городи
У Коропському районі дики кабани викопують городи
«Ми шукали начальства кабанячого. Нема»
— Картопля була голландська біла, вирили подчистую, — показує Ганна Чепурна. — Прошлий год тільки попід краєм, а цей — і картоплю вирили, і пшеницю витоптали. Тут було 17 соток. А всього 60 соток картоплі в мене виїли дикі свині. Вони он там у ровчак спускаються і там живуть. Лежки собі там повстраювали. На одному городі наробили чучел: на тички понадівали білі шамотючі мішки. Так свині злякалися опудал тільки на одну ніч. Наступної вже поваляли тички й порили картоплю.
Жінка каже, що з'їдену картоплю «Престижем» не обробляли, може, тому вона так сподобалась свиням.
— У мене ці городи доглянуті, тому дають добрий урожай. Картопля була обполота, окучена і від колорада попирскана. А хто тепер верне наш труд? — жаліється Чепурна. — Ходили по городах сільський голова та секретар, склали акти. Подали заяву в міліцію, заяву в Мезинський природоохоронний парк і в мисливське товариство. Парк катєгарі-чеськи отказує — не їхні кабани, а тиє — не їхній ліс. Ми шукали начальства кабанячого і начальства лісного. Нема в кабанів начальства. Тож і спитать за шкоду нема з кого. Не знаю, що й робить. Під хатою осталось 15 соток картоплі, а мо, й того нема.
— Перший, до кого звернулися, — лісник, — розповідає бухгалтер сільської ради Галина Пилипенко. — А він і каже: харашо, вони до осені од'їдяться на картошці, жирні будуть.
— За диких свиней, які псують людські городи, зверталися і в національний парк, і в мисливське господарство, — підтверджує розльотівський сільський голова Сергій Четверук. На території національного парку мисливьке господарство ведуть дві організації — Коропський осередок Українського товариства мисливців та рибалок та трохи далі — TOB «Авангард-ліс». УТМР нічого не робить для звіра. Тварин не підгодовують, не сіють підкормки для кабанів. То, як захистити людські городи, я не знаю. Можливо, треба дати національному парку можливість вести мисливське господарство.
— Регулювати чисельність диких звірів — обов'язки Коропського товариства мисливців та рибалок, — стверджує директор Мезинського національного природоохоронного парку Ніна Симоненко. — Але тут припустилися помилки. У 2008 році наказом директора товариства на території парку створили відтворювальну ділянку і заборонили полювання на кабанів. Але не уклали договори із землевласниками, у тому числі й з нами. Підгодовуванням звіра мисливське товариство не займається. У той час як «Авангард-ліс» засіяв 30 гектарів кукурудзи для підгодівлі, а взимку возив зерно в годівниці.
Селянам, чиї городи понищили кабани, Ніна Симоненко радить складати акти й подавати в суд на мисливське господарство.
Керівник Коропського осередку товариства мисливців та рибалок Володимир Климок говорить, що на території національного парку вони не мають права зробити ні годівничку, ні будь-що інше.
— На території парку нам заборонена будь-яка діяльність, — говорить Климок. — Два роки тому навіть дрова тут не продавали. І ми не маємо права регулювати кількість кабанів. Ліцензію на відстріл дає обласне управління лісового та мисливського господарства. За п'ять років жодної ліцензії на відстріл кабана у нас не було. Ми пишемо акти, а Ніна Василівна Симоненко їх не підписує.
Постраждалим від нашесть кабанів Володимир Климок радить скаржитися в управління екології, щоб врешті-решт там дозволили відстрілювати звіра.
З переляку видерся на дуб
Слюсаря розльотівського сільського водогону Миколу Црагана напередодні налякали дикі свині. Вони з'явилися поблизу села два роки тому.
— Учора ввечері виключив я башню і йшов у ровчак, — показує Микола Іванович.
— Я там унизу лисапету ставлю і два рази в сутки нагору йду пішки. Іду, значить, несу мішок трави кролям. А тут стадо свиней, голів 20, не менше, біжить через старий колхозний сад. Десяток поросят і десяток здорових. Я мішок кинув, чую — порося завищало. Метрів за 30 од мене мале у траві запуталось і пищало. Тоді свиноматка як пурхнула, бачу — вона вже пошти коло мене. Дик я на дуб на два метри без сучків заскочив. Порося перестало пищать, і стадо побігло дальше.
Лише один раз виплатили компенсацію
У Козелецькому районі дикі свині риють людські городи років десять, як перестали засівати колгоспні поля. Із десяток сільських рад піднімали це питання у районній раді. Але із компенсаціями так нічого і не вирішили.
— Торік восьмеро людей скаржилися в сільраду, що кабани порили городи, — розповідає косачівський сільський голова Світлана Савенок. — І тільки одній людині — Василю Давидовичу Сірому з хутора Бір одне з семи мисливських господарств, розташованих на нашій території, — «Деснянське», компенсувало понівечений город зерном. Інші люди не діждалися нічого.
Що робити?
Що тільки не роблять люди, аби уберегти городи від кабанів. І багаття ночами палять, і музику, і світло вмикають, і тройним одеколоном обпирскують довкола. У селі Василева Гута Чернігівського району бачили, як один із городів господарі обтикали паличками з нанизаним смаженим салом. Хотіли показати кабанам, що з ними буде, як зазіхнуть на картоплю. Але все це допомагає на деякий час. Через пару днів звірі знов приходять. Свиня — тварина розумна й швидко пристосовується до нової ситуації.
Найнадійніше уберігає від кабанів обгороджування городів.
— Страхуйте урожай, — радять у мисливських товариствах.
Чому люди повинні за свої гроші страхувати майно від державних тварин, за якими доглядають мисливські товариства? А чи не краще, щоб мисливці зі своїх внесків зробили страховий фонд і платили компенсації за попсований урожай?

Ганна Чепурна показує попсований город
Геннадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №26 (1260)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: свиння, дикий кабан, город, Геннадій Гнип




