У Коропському районі дики кабани викопують городи

19 червня на 17 сотках городу листоноші Ганни Чепурної в селі Розльоти Коропського району — тільки чорна земля та зрідка стебла бур'яну берізки. Всю картоплю вирили та витоптали дикі свині. Вони повалялися по пшениці, що росте поруч, почали підкопувати інший город. Слюсар водонапірної мережі Микола Драган ледь врятувався від виводка кабанів, видряпавшись на дерево.

«Ми шукали начальства кабанячого. Нема»

— Картопля була голландська біла, вирили подчистую, — показує Ганна Чепурна. — Прошлий год тільки попід краєм, а цей — і картоплю вирили, і пшеницю витоптали. Тут було 17 соток. А всього 60 соток картоплі в мене виїли дикі свині. Вони он там у ровчак спускаються і там живуть. Лежки собі там повстраювали. На одному городі наробили чучел: на тички понадівали білі шамотючі мішки. Так свині злякалися опудал тільки на одну ніч. Наступної вже поваляли тички й порили картоплю.
Жінка каже, що з'їдену картоплю «Престижем» не обробляли, може, тому вона так сподобалась свиням.

— У мене ці городи доглянуті, тому дають добрий урожай. Картопля була обполота, окучена і від колорада попирскана. А хто тепер верне наш труд? — жаліється Чепурна. — Ходили по городах сільський голова та секретар, склали акти. Подали заяву в міліцію, заяву в Мезинський природоохоронний парк і в мисливське товариство. Парк катєгарі-чеськи отказує — не їхні кабани, а тиє — не їхній ліс. Ми шукали начальства кабанячого і начальства лісного. Нема в кабанів начальства. Тож і спитать за шкоду нема з кого. Не знаю, що й робить. Під хатою осталось 15 соток картоплі, а мо, й того нема.
— Перший, до кого звернулися, — лісник, — розповідає бухгалтер сільської ради Галина Пилипенко. — А він і каже: харашо, вони до осені од'їдяться на картошці, жирні будуть.

— За диких свиней, які псують людські городи, зверталися і в національний парк, і в мисливське господарство, — підтверджує розльотівський сільський голова Сергій Четверук. На території національного парку мисливьке господарство ведуть дві організації — Коропський осередок Українського товариства мисливців та рибалок та трохи далі — TOB «Авангард-ліс». УТМР нічого не робить для звіра. Тварин не підгодовують, не сіють підкормки для кабанів. То, як захистити людські городи, я не знаю. Можливо, треба дати національному парку можливість вести мисливське господарство.
— Регулювати чисельність диких звірів — обов'язки Коропського товариства мисливців та рибалок, — стверджує директор Мезинського національного природоохоронного парку Ніна Симоненко. — Але тут припустилися помилки. У 2008 році наказом директора товариства на території парку створили відтворювальну ділянку і заборонили полювання на кабанів. Але не уклали договори із землевласниками, у тому числі й з нами. Підгодовуванням звіра мисливське товариство не займається. У той час як «Авангард-ліс» засіяв 30 гектарів кукурудзи для підгодівлі, а взимку возив зерно в годівниці.

Селянам, чиї городи понищили кабани, Ніна Симоненко радить складати акти й подавати в суд на мисливське господарство.
Керівник Коропського осередку товариства мисливців та рибалок Володимир Климок говорить, що на території національного парку вони не мають права зробити ні годівничку, ні будь-що інше.
— На території парку нам заборонена будь-яка діяльність, — говорить Климок. — Два роки тому навіть дрова тут не продавали. І ми не маємо права регулювати кількість кабанів. Ліцензію на відстріл дає обласне управління лісового та мисливського господарства. За п'ять років жодної ліцензії на відстріл кабана у нас не було. Ми пишемо акти, а Ніна Василівна Симоненко їх не підписує.
Постраждалим від нашесть кабанів Володимир Климок радить скаржитися в управління екології, щоб врешті-решт там дозволили відстрілювати звіра.

З переляку видерся на дуб

Слюсаря розльотівського сільського водогону Миколу Црагана напередодні налякали дикі свині. Вони з'явилися поблизу села два роки тому.
— Учора ввечері виключив я башню і йшов у ровчак, — показує Микола Іванович.
— Я там унизу лисапету ставлю і два рази в сутки нагору йду пішки. Іду, значить, несу мішок трави кролям. А тут стадо свиней, голів 20, не менше, біжить через старий колхозний сад. Десяток поросят і десяток здорових. Я мішок кинув, чую — порося завищало. Метрів за 30 од мене мале у траві запуталось і пищало. Тоді свиноматка як пурхнула, бачу — вона вже пошти коло мене. Дик я на дуб на два метри без сучків заскочив. Порося перестало пищать, і стадо побігло дальше.

Лише один раз виплатили компенсацію

У Козелецькому районі дикі свині риють людські городи років десять, як перестали засівати колгоспні поля. Із десяток сільських рад піднімали це питання у районній раді. Але із компенсаціями так нічого і не вирішили.
— Торік восьмеро людей скаржилися в сільраду, що кабани порили городи, — розповідає косачівський сільський голова Світлана Савенок. — І тільки одній людині — Василю Давидовичу Сірому з хутора Бір одне з семи мисливських господарств, розташованих на нашій території, — «Деснянське», компенсувало понівечений город зерном. Інші люди не діждалися нічого.

Що робити?

Що тільки не роблять люди, аби уберегти городи від кабанів. І багаття ночами палять, і музику, і світло вмикають, і тройним одеколоном обпирскують довкола. У селі Василева Гута Чернігівського району бачили, як один із городів господарі обтикали паличками з нанизаним смаженим салом. Хотіли показати кабанам, що з ними буде, як зазіхнуть на картоплю. Але все це допомагає на деякий час. Через пару днів звірі знов приходять. Свиня — тварина розумна й швидко пристосовується до нової ситуації.
Найнадійніше уберігає від кабанів обгороджування городів.
— Страхуйте урожай, — радять у мисливських товариствах.
Чому люди повинні за свої гроші страхувати майно від державних тварин, за якими доглядають мисливські товариства? А чи не краще, щоб мисливці зі своїх внесків зробили страховий фонд і платили компенсації за попсований урожай?


Ганна Чепурна показує попсований город

Геннадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №26 (1260)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.