Мобільна версія сайту Головна сторінка » Новини » Місто і регіон » Хто з чернігівців має шанс отримати житло?

Хто з чернігівців має шанс отримати житло?

Хто з чернігівців має шанс отримати житло?
Житлова проблема в житті людини займає друге місце після роботи, вважає начальник відділу квартирного обліку міської ради Георгій Рекрученко. Майже шість відсотків сімей чернігівців потребують поліпшення житлових умов. На квартирному обліку за місцем проживання у виконкомі міськради перебувають станом на 01.01.2010 р. 6168 сімей. Чи є у них можливість отримати житло? Про це Г. Рекрученко відповідає на запитання чернігівців.

Павло Воробей, студент:

— Георгію Васильовичу, хто має право на покращення житлових умов?

— Норма житлової площі на одну людину — 8,5—13,65 м2, загальної — 21 м2 на людину плюс 10,5 м2 додатково на сім’ю. А щоб стати на чергу, треба мати менше 6 м2
на людину. Ці норми діють від 1985 року.
Можна перебувати на черзі і за місцем роботи, якщо організація веде квартирний облік. Зараз на такому обліку перебуває 5267 сімей, але частина з них одночасно стоїть на черзі й у нас.

Ігор Єрмоленко, студент:

— У нашій родині семеро, а квартира двокімнатна. Чи можу я стати на чергу, будучи неодруженим?

— Згідно з Житловим кодексом України та «Правилами обліку громадян, що потребують покращення житлових умов», право постановки на облік мають усі громадяни, які досягли 18 років і при цьому працюють. На облік становлять і у 15—річному віці, якщо молоді одружились, отримавши на це дозвіл, і, знову ж таки, працюють. При цьому треба проживати в тому населеному пункті, де стаєш на чергу. Іногородні мають прожити не менше трьох років. Але в усіх випадках для постановки на облік житлова площа на людину має бути меншою за 6 квадратних метрів.

Віталій Долинський, підприємець:

— Як виглядає Чернігів у порівнянні з іншими містами по кількості осіб, які потребують покращення житлових умов?

— Я порівняю з містами, що мають приблизно однакову кількість мешканців. У Черкасах черга складає 11,8 тис. сімей, Сумах — 16,4 тис., Житомирі — 17,5 тис., а в Полтаві справи кращі — лише 3900 сімей.

Оксана Носко, державний службовець:

— Які документи потрібні для постановки на квартирний облік?

— За виконання умов забезпеченості житловою площею, віку та тривалості проживання у місті, потрібно зібрати пакет документів. Це справа самого заявника. По—перше, треба написати заяву на ім’я міського голови. Потрібні довідка з місця проживання та реєстрації (форма 2), що видає ЖЕК або голова вуличного комітету, акт обстеження житлових умов, довідка з БТІ про наявність власності протягом останніх п’яти років на всіх членів сім’ї, які хочуть стати на облік. Необхідна і довідка з місця роботи про перебування на черзі всіх повнолітніх членів сім’ї, якщо в установі, де вони працюють, ведеться облік. Надаються копії паспортів усіх членів сім’ї зі сторінками, де вказані місце реєстрації, а також використання житлового сертифіката. Потрібні також копії свідоцтв про народження, про шлюб або розлучення. Громадянський шлюб не враховується, за виключенням випадків, коли його визнав суд. Треба надавати документи і про пільги, і це в інтересах самого заявника. Ми можемо затребувати й уточнюючі документи, наприклад, довідку з військкомату, де і коли заявник брав участь у бойових діях тощо.

Катерина Савченко, пенсіонерка:


— Крім загальної черги, є пільговики. Хто зараз має пільги на покращення житлових умов?
— Пільговики розподіляються на дві черги — першочергову та позачергову. У першочерговому списку 1499 сімей, позачерговому — 2020. Першочергові пільги мають учасники Великої Вітчизняної війни, учасники бойових дій у зарубіжних країнах, педагогічні працівники, які отримали направлення на роботу, люди, які мають певні захворювання, що не дозволяють їм мешкати з іншими в одному приміщенні. Пільги мають одинокі матері, які ніколи не перебували у шлюбі і самі виховують дитину. Першу чергу мають і багатодітні сім’ї, що виховують від трьох до п’яти дітей, та мешканці ветхих будинків. На жаль, ще є так звані ветхі будинки. Їхні мешканці є теж лише першочерговими.

У позачерговій черзі 1335 чернігівців та 685 переселенців із зони аварії на ЧАЕС. До позачерговиків належать інваліди війни. Причому для інвалідів війни першої групи держава гарантує виділення грошей із держбюджету, а ми маємо забезпечити їх житлом у цьому році. На 01.01.2010 р. таких сімей 38. Поза чергою сім’ї загиблих та до них прирівняні. Досить значна категорія — військовослужбовці запасу (201 сім’я), які здавна полюбляли Чернігів. У черзі стоїть аж 258 сімей молодих фахівців, які працюють після вузів за направленням. Таку ж пільгу мають діти—сироти, які закінчили школи—інтернати або жили у прийомних сім’ях. Багато у нас чорнобильців — ліквідаторів аварії (239 сімей І категорії і 268 — ІІ категорії). Про переселенців я згадував. Житло для них фінансується окремим рядком, але у 2009 році державою нічого не виділено. Ці люди не тільки із забруднених районів Чернігівщини, але і з інших областей. Позачерговиками є мешканці аварійних будинків та багатодітні сім’ї, в яких шість та більше дітей. Нарешті, є «служиві» люди — прокурори, судді, працівники СБУ, МВС, яких перевели з іншої місцевості.

Віра Зінченко, молодий спеціаліст:

— Я потрапила в Чернігів за направленням, із наданням житлової площі, але поки квартиру не отримала. Скільки зберігається за мною право на позачергове житло?
— Оскільки ви маєте право на отримання житлової площі, воно зберігається, поки ви його не вичерпали.

Василь Коляда, робітник:


— Я живу в комуналці, де періодично вивільняються кімнати. Як покращити свої житлові умови за рахунок приєднання такої кімнати?

— Цей випадок передбачений статтею 54 Житлового кодексу. Якщо звільняється кімната у приміщенні, де проживає двоє або більше наймачів, перевага надається тим, хто має більше членів сім’ї або тим, хто проживає в суміжній кімнаті. Якщо таких нема, дають мешканцям несуміжних кімнат. Але загальна забезпеченість на людину при приєднанні не може бути більшою за 13,65 кв. м. А якщо у квартирі ніхто не користується «правом першої руки», тоді діють загальні норми, і кімнату надають згідно з чергою. Документи при приєднанні практично не міняються — заява, акт обстеження, довідка з місця проживання, довідка БТІ.

Дмитро Мізин, менеджер:

— Років шість тому черга була значно більша. Невже так багато людей отримали житло?
— Почну з того, що треба будувати. Чернігів у останні роки будував житла значно більше, ніж у середньому по Україні. За рахунок цього у 2006—2008 роках щорічно отримувалося приблизно 1200 квартир, і хоча значна частина купувалася за власні кошти, рух був. За бюджетні кошти надавалося від 15 до 51 квартири, а у 2009 році — 200. Причому 123 — завдяки програмі уряду. У 2009 році покращили умови 16 молодих сімей за програмою фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Зі 111 нових квартир 70 пішли на загальну чергу, 33 отримали першочерговики, 20 — позачерговики. У сумі 123, тобто 12 квартир вивільнили ті, хто отримав нове житло. Великі надії покладаємо на програму доступного житла. Держава виділяє два мільярди, зараз підшукується банк. Місто поки виділяє
500 тис., вже є майданчик на Масанах і проектна документація на 149—квартирний будинок. 30% сплачують держава та місто, 70% — забудовник. Але суму свою він сплачує 30 років під 3—5% річних. Умови гарні.

Валентина Остерська, журналіст:


— А які житлові умови у начальника відділу квартирного обліку? Адже ви раніше жили в Городні.
— Я потребую покращення житлових умов, а пільги має дружина. Вона стоїть у першочерговій черзі на покращення житлових умов як інвалід.

Підготував Аркадій Стежеринський, газета "Чернігівські відомості", 23 червня 2010 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Аркадій Стежеринський, Георгій Рекрученко, житло

Додати в: