Галина Шоломицька кричала і горіла в квартирі

Оксана Шоломицька

Квартира 80-річної Галини Шоломицької на третьому поверсі. Жінка була вдома, коли в будинок вдарив шахед.

29 грудня мене веде на згарище 51-річна Оксана Шоломицька, невістка. Квартира майже вся чорна — випалена й у кіптяві.

— Ось тут свекрушина кімната. Лише в ній не горіло. Вибите тільки вікно. Можливо, аби вона сиділа в кімнаті, то вижила б. У Петрівни були хворі ноги. Тупала по квартирі за допомогою ходунців. На вулицю не виходила більше року, — витирає сльози Оксана. — Її обгоріле тіло знайшли біля вхідних дверей. Сусіди чули, як вона кричала з квартири, кликала на допомогу, просила відкрити металеві двері… Довелося їх вирізувати та знімати з петель.

Ось це моя спальня, — світить у сусідню кімнату ліхтариком. — Стіни немає. В іншій кімнаті тріщина на несучій стіні. Стеля просіла.

— Де ви були в момент прильоту?

— На роботі, у магазині «Дивоцін» на Любецькій. Подзво­нила сусідка і сказала, що був сильний вибух. З роботи полетіла додому. Свекруху вже винесли мертвою.

У чому пішла на роботу, у тому й залишилася. Дивом уцілів светр на балконі, сушився після прання. Документів немає. З паспортного столу подзвонили, сказали, щоб не турбувалася. Паспорт відновлять безплатно впродовж 20 днів.

Чоловіка не стало у квітні 2024 року. Вирвав зуб у стоматології на Магістрацькій. Антибіотик не виписали. Почалося зараження крові. 1-го числа відвезла в лікарню — стало погано, задихався, — а 4-го поховала, — плаче жінка. — Залишилася без рідні і без житла. Спитала в інженера ЖЕКу-13, що нас обслуговує: «Що буде з квартирою?» Сказав: «99,9%, що непридатна для житла». Он подивіться самі: стеля може впасти в будь-який момент. Перший, наш, і другий під’їзд уже відселяють.

Картка «Монобанку» для допомоги Оксані Шоломицькій
4441 1144 1725 5252

24 грудня, напередодні Різдва, сіли вечеряти. Свекруха випила трошки коньяку, я — бокал вина. Поговорили по душах. Зранку привітала мене з Різдвом, була в гарному настрої. Коли збиралася на роботу, услід мені сказала: «Здоров’я та щастя тобі, Оксаночко!» Пляшка з вином, на диво, уціліла. Продукти в холодильнику теж.



Галина Шоломицька

Попри вік, свекруха добре себе почувала та мала гарну пам’ять. Зі своєї пенсії відкладала гроші на пам’ятник сину, моєму чоловікові. Тисяч 30 у неї було. Теж згоріли.

— Де живете зараз?

— Знайома за кордоном. Запропонувала тимчасово пожити в її квартирі.

Влада пропонує гуртожитки на КСК. Але те житло теж не в дуже гарному стані. Ще пропонували модульні будинки. Але вони на електриці. Немає — нічого не приготуєш поїсти і треба в холоді сидіти.

Поховали Галину Петрівну 30 грудня на «Яцево».

— Дякую Владиславу Атрошенку, який дав гроші на поховання свекрухи, — каже Оксана Шоломицька. — Покликали сусіди і сказали, що мене розшукає якийсь чоловік. Коли я підійшла до нього, сказав, що знає про мою біду, що він з міськради і від Атрошенка. Витягнув з кишені гроші та простягнув мені. Трохи, звісно, додала своїх кош­тів на поховання. Але основна сума була від Владислава Анатолійовича. Щиро дякую за це.

Джерело: сайт газети "Вість", Ольга Самсоненко, фото авторки

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: