Хрещений батько виніс хрещеницю з полум’я. Дитина в тяжкому стані

У четвер, 15 квітня, вранці Тетяна Апришко вийшла з сараю, де поралася біля корови, попрямувала до хати. Кинула погляд на вікно кухні. Серце похололо: через шибку побачила, як всередині палає вогонь. Господи! Там же донька!
Так почалася драма в сім'ї Андрія та Тетяни Апришків із села Гірськ Щорського району.
Вранці чоловік, як завжди, пішов на роботу на прикордонну заставу. Старший син Богдан (14 років) — до школи. Тетяна з Полінкою (дівчинці виповнилося рік і вісім місяців) залишилися вдома на господарстві. Близько десятої Тетяна вийшла поїти корову.

— Полінка вже не спала, бігала по хаті, — згадує Тетяна. — Я витопила грубу, нагріла води корові розвести, понесла в хлів. Побула біля корови хвилин 10-15, не більше. Вийшла, дивлюсь — у хаті вже горить! Кинулась до вхідних дверей, але зайти не змогла, в обличчя вдарило полум'ям.
У Тетяни обгоріли брови, вії. Волосся прикрите хусткою, воно також обгоріло.
— Я кинулась у хату з іншого боку, через вікно. Думала, заскочу, врятую донечку. Теж нічого не вийшло. Я щосили закричала.

Хата дерев'яна, обкладена цеглою. Апришки недавно зробили ремонт, переробили веранду на кухню. Стіни обклали вагонкою. Там і виникла пожежа. Спалахнуло, мов свічка.
— Може, Полінка гралась із сірниками?
— Вона зроду до рук сірники не брала, — каже мама. — Навіть якщо я візьму, показує пальчиком, сварить: «Поклади на місце!» Таня не витримує, плаче.
— Пожежники кажуть, проводку замкнуло, — говорить Андрій Апришко. — Хоча з проводкою все нормально було. Хто його знає, чого загорілось...

Першою пожежу побачила сусідка Валентина Бакуринська. Побігла до Апришкових кумів, бо бачила, що там є люди.
— Ми саме тягали картоплю з погреба, — згадує хрещена Поліни Людмила Кухаренко. — Коли почули крики, побігли до кумової хати. Бачимо, Таня у вікно лізе, в кухню. Туди, де найбільше горить. Я її ухватила, тримала, бо не можна було туди, в самий вогонь. А вона виривалась і кричала: «Поліна там, у кухні! У хаті я вже дивилась!»
Полінка ховалася від вогню, поки могла. Потім упала в залі на диван. Там і знайшов її хрещений Андрій Лукаш.
— Коли повибивали вікна в хаті, вогонь пішов угору, розгорівся ще більше, — розказує Андрій Лукаш. — Ми з Вовою Кухаренком спробували пробратися, він розбив вікно, але все було червоним, у вогні. Кухаренко поїхав до нашого пожежника. Ми з Анатолієм Бебком спробували залізти у вікно з іншого боку. Першим у хату заскочив Бебко. Потім я.

Перед тим, як зайти в будинок, чоловіків обливали водою з відра. Виходили зовсім сухими.
За тріском стріляючого шиферу, шумом пожежі чутно було погано.
— Я звав, і вона ніби відізвалась, кричала, — говорить Андрій Лукаш. — Але знайти не міг, повно диму, нічого не видно. Потім помітив, що на дивані щось ворухнулось. Вихватив дитя і побіг назад, з хати. Прижав її до себе. На моїй одежі потім залишилось обгоріле дитяче волосся. Одяг Поліни був цілий, але на одній щічці вже злізла шкіра. Віддав дитину Тані. Полінка, поки ніс, ще плакала. Потім обняла маму за шию і затихла.
— Ми зразу до кума, в машину, поїхали на Щорс, — розповідає Тетяна Апришко. — Дорогою Поліна вже не плакала, тільки стогнала. Очі в дитини були відкриті, свідомість вона не втрачала.

По дорозі забрали медпрацівника з Гірська. Першу допомогу дівчинці надавали по дорозі. В лікарні у Нових Боровичах медсестра довго шукала неушкоджене місце, куди вколоти Поліні укол. Знімали одежу, а під нею — вражена жаром шкіра. Місце для уколу знайшли тільки на ніжці.
Щорські медики зразу викликали машину з обласної лікарні. Поліну забрали в Чернігів. Зараз дівчинка перебуває в реанімації обласної дитячої лікарні. Лікарі роблять усе можливе, щоб врятувати дитину. Стан тяжкий, вражено 65 відсотків тіла, обпечені внутрішні органи, дихальні шляхи. Дихає Поліна за допомогою апарата штучної вентиляції легенів.
— Мене в реанімацію не пускають, — говорить Тетяна. — Але я біля Поліни, в Чернігові. Ночую у знайомих. Кожного ранку приношу медикаменти.

Лікарі поки що утримуються від коментарів. Одну з кореспонденток пропустили подивитись на Поліну. Вона сказала, добре, що матір не пускають.
Зараз родина Апришків живе у сестри чоловіка в Гірську. Хата згоріла за 15 хвилин. Дах будинку рухнув майже зразу, як тільки витягли дитину. Зараз від добротного будинку залишилася тільки шкаралупа — цегла, якою він був обкладений.
— Погоріли всі документи, — розповідає Тетяна Апришко. — Нічого не врятували з речей, не до того було. Недавно зарізали теля, морозилка була повна м'яса. Його тепер і собаки їсти не хочуть. Мабуть, згорів один з котів, бо щось його не видно. Що кіт, тут дитина... — і мама знову плаче.

Родичі їздили в Щорс здавати кров. У хрещеного Андрія Лукаша не взяли, бо ще не пройшло 56 діб з того часу, як здав кров для Поліни вперше.
У вівторок стан дитини залишався тяжким. У лікарні чекали приїзду спеціаліста з Києва.
У редакції газеті «Вісник Ч» є телефон батьків Поліни.

Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» №16 (1250)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.