Як журналісти різних видів хрін робили

Про занадто соромливих молодиць кажуть: «Ну а ця вже таку цяцю з себе строїть, наче й хріну ніколи в руках не держала!» У нас цяць немає, без великої потреби або навмисно народ ніколи не дуримо. Тримали хрін, тримали! І не один.

Про хрін ми згадали не просто так, а перед Пасхою та дідами. Його й до церкви треба нести. І на стіл подати, щоб смачніше їлось. Для хріну існує п'ять основних способів. Ми випробували їх усі. Зараз розкажу.

50 на 50.3 буряком.

— Я сам приготую хрін! — заявив Сергій Народенко.
І точно, вже хвилин за десять приніс у кімнату миску з потертим коренем хріну і миску з тертим буряком.
— 99 відсотків народу любить хрін гострий, щоб і в рот не взяти. А я люблю хрін м'який, щоб і на хліб мазать. Тому хріну і буряка беру у пропорції 50 на 50. На дрібній тертушці стер два чималих корінці, один крупний буряк.
— А чого це в вас очі не заплакані? Водіїв посилали хрін терти?
— Ага, — підтвердили два наші водії. — Терли і плакали.
— Надворі треба! — начальник каже.
— Так ми надворі, біля машини. Терли і плакали. Тому що вітру не було...
Хрін і буряк змішали виделкою (ложки не було), у 240-грамову баночку додали 1 чайну ложку солі, 2 цукру і оцту 9-процентного 2 столові ложки. Назвали зразок номер 1.

Те саме, але без буряка

З цікавістю простежили, як робить керманич, і завели своє приготування. Потерли хрін, усі по черзі розплакалися. Склали в посудину. Валентина Тимошко, кримінальний журналіст, видавила через марлю буряковий сік. У миску потекла темно-червона рідина. Ціла калюжка.
— Почуваюся, як на місці злочину, — каже Валентина. Додає в натертий хрін кривавий сік буряка, оцет, сіль і цукор. Це зразок № 2.
Нас багато. Всі оточили стіл приготування і ведемо дискусію.
— Чому він також називається хрін?
Версії різні:
— Назва теж на х починається!
— Не, форма така.
— А може, то через різкий запах? Наші мужики митися не люблять! Фінські лазні є, російські, турецькі, а от про українські лазні ніколи ніхто не чув!
— Наші в річках купаються, — образилася за чоловіків Валентина Тимошко.
— А зимою?
— А скільки там тієї зими?!!

Оцет — геть

Я обурилась:
— Нащо ви туди ллєте оцет? Це ж хімічна отрута. Хочу без оцту, як удома.
Робимо те саме — тремо хрін, плачемо. Це вдома можна сказати чоловіку, діду — ідіть з хати, хоч хрін натріть! А на роботі ким покеруєш? Треба самим.
— Як треш цибулю і заплакав, треба подивитися у відро з водою, — пригадує Олена Гобанова, журналістка, яка нещодавно знайшла перше кохання Гени Букіна. — Я пробувала — помагає. Де ти зараз, рятівне відро?!
У банку з білим тертим хрінком вичавлюємо буряковий сік і трохи додаємо солі. Я проти. Краще без солі. її можна додати потім, за смаком. Якщо вже так закортить.
— Раніше в кожному домі був буряковий квас. Його додавали в борщ для кислоти. І в хрін. Квас додавав хріну природну кислинку, без оцту, — говорить наш найдосвідченіший журналіст Лідія Кузьменко.
Пробуємо зразок № 3. Гостро!

Зі сметаною

Усе те саме. Тільки буряк віднесіть подалі. У хрін насипали солі і щедро додали сметани. Намазали на хліб, ковбасу, буженину і швидко з'їли. То був зразок №4.

Цілий, і щоб без «сучків»!

Покликали всі газетні відділи: ідіть, пробуйте хрін. Ми хріну натерли. Не йдуть. У нас є ковбаса, буженина і сало. Ідіть, пробуйте. Прийшли. З м'ясним з'їли і зразок №1, і зразок №2, і зразок №3. №4 ми знищили самі, заздалегідь.
А одна красуня прийшла і каже:
— А мені ціленький дайте. Без «сучків».
Усміхнулась загадково і взяла два корінці. Ми сказали:
— На здоров'я!
Ви запитаєте — а звідки у вас там хрін і буряк? Доповідаємо: хрін, як і багато інших продуктів (молоко, сир, яйця, сметана та ін.), потрапив до Чернігова з ближнього села Анисів. Буряк виріс у Куликівському районі, великий та смачний.
Ви знаєте кращий рецепт хрінку до ковбаски? Надсилайте. Поділіться. Надрукуємо.

Ольга Макуха, тижневик «Вісник Ч» №14 (1248)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.