Боксерка Валерія Сєдова з Новгород-Сіверського повернулась у спорт для роботи тренеркою

Валерія Сєдова

У 2020 році після трирічної перерви «Ракета» повернулась, щоб перемогти у Києві на лізі жіночого боксу. І знову повернулась після перерви у Клуб боксу «Лідер» — тренеркою. Це Валерія Єрошенко. Проте тепер вона заміжня і має інше прізвище — Сєдова. Має і маленьку донечку. І ще бажання бути у спорті, хоча на ринг їй більше не можна через травму.

Шлях у боксі для Валерії почався у 2013 році у 16 років, коли вона дізналася від однокласниці, що є цей вид спорту на нашому терені. Тож покинула легку атлетику і стала боксеркою. А у 18 років стала майстром спорту України. Її суперницями у ринзі були титуловані українські й іноземні боксерки. Вона об'їздила на турніри, чемпіонати з боксу пів України, ближнє і дальнє зарубіжжя. Завдяки Валерії Єрошенко у країнах Європи і світу звучав наш Новгород-Сіверський.

За станом здоров'я Валерія полишала бокс. Через жорсткі карантинні обмеження у 2020 році на початку пандемії коронавірусу і змагання не проводились. Але вона ніколи не полишала тренування вдома. І от у липні боксерку з тренером запросили на лігу жіночого боксу. Після блискучої перемоги Валерії Віктор Балабко сказав у інтерв'ю мені:

— У перемозі ми не сумнівались. Інакше це була б не Лера! Нам запропонували боксувати з Катериною Роговою — ми не відмовились. І всі тоді сказали: «Ракета повернулась!».

Валерія Єрошенко тоді виступала у збірній міст України проти «Українських левиць», а з вересня її взяли у склад «Українських левиць» — професійної команди.

— Це був пілотний проєкт, щоб просувати жіночий професійний бокс, долучали туди спортсменів з національної збірної, — говорить Валерія. — Я ж завжди виступала у дорослому розряді. У вазі до 57 кілограмів.

У вересні 2021 року Валерія Єрошенко стала чемпіонкою України з боксу серед жінок-еліти та представляла нашу країну на чемпіонаті світу, що проходив у травні 2022 року у Туреччині. Загалом вона — чотириразова чемпіонка України з боксу серед жінок-еліти, володарка Кубку України, учасниця чемпіонату Європи та чемпіонату світу з боксу серед жінок-еліти.

— До цього чемпіонату навчально-тренувальні збори були в Італії, Німеччині, а в рамках підготовки проходили і змагання. До чемпіонату у мене уже була травма на нозі. Робили операцію, і рік пішов на реабілітацію за кордоном. Додому повернулася у 2023 році. Коліно зажило, але постійно дає про себе знати.

Валерія Єрошенко закінчила Глухівський педагогічний університет за спеціальністю фізичне виховання. У 2020 році дівчина вступила ще й у наш медичний коледж. Отримала фах медичної сестри.

— Хотіла потім вчитися на реабілітолога, але не склалося, — каже Валерія. — І війна, і реабілітація.

Пригадую, що Віктор Балабко в інтерв'ю говорив, що не вірив у жіночий бокс, поки до нього у клуб не прийшла Валерія з великим бажанням і високим спортивним інтелектом на межі інтуїції.

— Я ж завжди тренувалася з хлопцями, — каже Валерія Сєдова. — А ще з Анастасією Шпанюк. Дівчат було мало і не всі всерйоз займалися, а чисто для себе. Що мені пригадується з перших змагань? Був чемпіонат України у Чернівцях. Тоді ніхто нічого не очікував, я нікого не знала. Та й про Новгород не чули там. Ми їхали з Віктором Анатолійовичем і думали: хоча б третє місце. А взяли перше! На все свій час — зараз час на інше. Треную найменших боксерів. Малі дітки ще не чітко знають, що хочуть, до кожного треба знайти підхід, щоб вони зрозуміли, що перш ніж боксувати на ринзі, треба попрацювати, потерпіти. З ними цікаво. Сподіваюся, що вони полюблять бокс, як у свій час полюбила я.

Джерело: газета «Сіверський край», Тетяна Малай

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: