Таємниці підземного Ніжина: які секрети зберігає давній підвал будинку родини Лисянських

У Ніжині існують легенди про розгалужену мережу підземних ходів, які нібито з'єднують між собою міські храми та історичні будівлі. Щоб перевірити, чи є підстави для таких переказів, журналісти спустилися до підвалу меморіального будинку-музею Юрія Лисянського та оглянули його разом з істориком Олександром Морозовим.

Це будинок священника церкви Іоана Богослова — протоієрея Федора Герасимовича Лисянського, батька мореплавця Юрія Лисянського. Він служив у храмі з 1760 року, а з 1787-го був його настоятелем.

Будинок звели в середині XVIII століття. Частину приміщень використовували як житло священників, іншу — для церковнопарафіяльної школи. За словами Олександра Морозова, тут також діяла церковна канцелярія.

У підвалі можна побачити кілька типів цегляної кладки. Найдавніша, за оцінкою історика, датується кінцем XVII — початком XVIII століття. Інші ділянки стін містять цеглу іншого формату, а окремі закладки, ймовірно, з'явилися під час пізніших ремонтів. Їх відносять до кінця XIX століття. Детальніше дослідити кладку планують під час реставраційних робіт.

Особливу увагу привертає закладена ніша в центральній стіні підвалу. Що саме за нею, поки невідомо. Олександр Морозов припускає, що там може бути продовження підвального приміщення. Однак чи є це частиною підземного ходу до церкви Іоана Богослова, наразі не з'ясували.

Підвал, імовірно, використовували для господарських потреб, зокрема зберігання продуктів і товарів. За словами історика, під час ніжинських ярмарків такі приміщення могли здавати в оренду приїжджим купцям.

Більше про історію будинку родини Лисянських, загадкову нішу та легенди про підземні ходи Ніжина — у відеосюжеті:

Джерело: Онлайн-медіа ТІМ plus

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: