Ретатрутид: що відомо про нову молекулу для контролю маси тіла

 

За останні кілька років підхід до медикаментозного лікування ожиріння суттєво змінився. Якщо раніше основну увагу приділяли препаратам, що впливають переважно на один механізм регуляції апетиту, сьогодні дослідники працюють над молекулами, здатними одночасно взаємодіяти з кількома гормональними рецепторами.

Однією з найбільш обговорюваних розробок у цій сфері став ретатрутид - експериментальна молекула компанії Eli Lilly, яка зараз проходить масштабну програму клінічних досліджень.

Результати, отримані на різних етапах випробувань, привернули значну увагу наукової спільноти. Водночас важливо розділяти перспективні результати досліджень і статус готового лікарського засобу: станом на 2026 рік ретатрутид ще не отримав регуляторного схвалення для широкого застосування.

Що таке ретатрутид

Ретатрутид - це так званий потрійний агоніст рецепторів. Одна молекула взаємодіє одразу з трьома рецепторними системами:

• GLP-1;
• GIP;
• глюкагону.

Саме ця комбінація відрізняє ретатрутид від препаратів попередніх поколінь.

Наприклад, семаглутид діє переважно як агоніст рецептора GLP-1, а тирзепатид одночасно впливає на GIP та GLP-1. Ретатрутид додає до цієї комбінації ще й активність щодо рецептора глюкагону.

Іноді в інтернеті ретатрутид називають «GLP-3». Це не науковий термін. Коректніше говорити саме про потрійний агоніст GIP/GLP-1/глюкагонових рецепторів.

Чому ця молекула викликала такий інтерес

Інтерес до ретатрутиду значною мірою пов’язаний із результатами досліджень зниження маси тіла.

У рандомізованому дослідженні II фази, результати якого були опубліковані в New England Journal of Medicine, взяли участь 338 дорослих із ожирінням або надлишковою масою тіла та пов’язаними з нею станами.

Через 48 тижнів у різних досліджуваних групах середнє зниження маси тіла залежало від режиму лікування. У групі з найвищою досліджуваною дозою середня зміна досягла 24,2% від початкової маси тіла, тоді як у групі плацебо вона становила 2,1%.

Для досліджень медикаментозного лікування ожиріння це був дуже помітний результат, але саме по собі дослідження II фази ще не було достатньою підставою для виходу препарату на ринок.

Тому розробка перейшла до масштабніших випробувань III фази.

Що показали дослідження III фази

У травні 2026 року Eli Lilly повідомила попередні результати дослідження TRIUMPH-1, до якого включали дорослих з ожирінням або надлишковою масою тіла та щонайменше одним пов’язаним із вагою захворюванням, але без цукрового діабету.

За оприлюдненими компанією topline-даними, учасники однієї з досліджуваних груп втратили в середньому 28,3% початкової маси тіла за 80 тижнів. Серед учасників із початковим BMI від 35, які продовжили спостереження до 104 тижнів, середня втрата маси тіла в одній із груп досягала 30,3%.

У липні 2026 року Lilly також повідомила результати ще двох випробувань.

У TRIUMPH-2, де брали участь дорослі з цукровим діабетом 2 типу та ожирінням або надлишковою масою тіла, максимальне середнє зниження ваги в одній із досліджуваних груп становило 20,8% за 80 тижнів.

У TRIUMPH-3, до якого включали людей із тяжким ожирінням та встановленими серцево-судинними захворюваннями, повідомлялося про середнє зниження маси тіла до 22,6%.

Важливе уточнення: частина цих даних у 2026 році була представлена саме як попередні результати компанії-виробника, тому детальна оцінка опублікованих наукових даних залишається важливою частиною процесу.

Чим ретатрутид відрізняється від семаглутиду та тирзепатиду

Порівнювати ці молекули лише за відсотком зниження ваги було б некоректно.

Вони мають різні механізми дії, а результати отримані в різних клінічних дослідженнях із різними учасниками, тривалістю спостереження та протоколами.

Якщо максимально спростити механізм:

• семаглутид → GLP-1;
• тирзепатид → GIP + GLP-1;
• ретатрутид → GIP + GLP-1 + рецептор глюкагону.

Саме третій компонент і робить ретатрутид окремим напрямом розвитку інкретинової терапії.

Докладніше про те, що являє собою ретатрутид та чому навколо цієї молекули виник значний інтерес, можна прочитати у спеціалізованих оглядових матеріалах.

Які побічні реакції вивчають

Ефективність - лише одна сторона клінічного дослідження. Не менш важливо встановити профіль безпеки нового препарату.

У дослідженні II фази найбільш поширеними небажаними явищами були реакції з боку шлунково-кишкового тракту. Вони переважно мали легкий або помірний характер і частіше спостерігалися при більш інтенсивній експозиції препарату.

Також дослідники спостерігали дозозалежне збільшення частоти серцевих скорочень, яке досягало максимуму приблизно на 24-му тижні, а надалі зменшувалося.

Саме для більш повного розуміння користі та ризиків і потрібні великі дослідження III фази.

Чи можна вже використовувати ретатрутид

Це один із найважливіших моментів.

Ні, ретатрутид поки що не є схваленим лікарським препаратом для широкого застосування.

Eli Lilly прямо зазначає, що молекула залишається експериментальною і досліджується в межах клінічних програм. Компанія також попереджає, що продукція, яка продається поза офіційними клінічними дослідженнями під назвою retatrutide, не є схваленим лікарським засобом, а її склад, чистота та фактична концентрація можуть бути невідомими.

Тому перспективні результати досліджень не слід сприймати як рекомендацію для самостійного застосування.

Що буде далі

Програма розробки ретатрутиду охоплює не лише ожиріння.

Молекулу також досліджують у людей із цукровим діабетом 2 типу, серцево-судинними та нирковими ризиками, остеоартритом колінного суглоба, обструктивним апное сну, метаболічно асоційованою стеатотичною хворобою печінки та деякими іншими станами.

У липні 2026 року Lilly повідомила, що вже має пакет результатів кількох позитивних досліджень III фази та планує подання заявки до FDA у першому кварталі 2027 року.

Однак навіть позитивні результати III фази не означають автоматичного схвалення. Наступним етапом є оцінка даних регуляторними органами.

Висновок

Ретатрутид є однією з найбільш цікавих експериментальних молекул сучасної метаболічної медицини.

Його головна особливість - одночасний вплив на рецептори GIP, GLP-1 та глюкагону. Результати досліджень II та III фаз показали значне зниження маси тіла в учасників із ожирінням, що й пояснює великий інтерес до препарату.

Водночас станом на 2026 рік ретатрутид залишається досліджуваною молекулою, а не схваленим препаратом для вільного застосування.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.