Вишиванки, родинні рецепти та народні пісні: в Чернігові відзначили День вишиванки

Вишиті сорочки ХІХ століття, старовинні рушники, народні пісні та рецепти, які пережили війну та які передавали з покоління в покоління. У Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Ґалаґана до Всесвітнього дня вишиванки зібралися громади з різних куточків області. На один день музейний простір перетворився на живу Чернігівщину – з автентичними строями, гастроспадщиною й історіями родин.

«Сьогодні, 21 травня, у Всесвітній день вишиванки, ми запросили наших учасників культурно-мистецького заходу з області. Це громади Городнянська, Куликівська, Плисківська, Березнянська, місто Ніжин. До нас приїхали художні колективи та привезли своїх артистів, будуть співати українських пісень. Також привезли з собою гастроспадщину. У нас буде представлено елементи нематеріальної культурної спадщини: бобівник, каша бабака, вергуни, березнянські пряники, також ми сьогодні будемо смакувати ніжинські огірочки», — Надія Заваліна – директор Чернігівського обласного центру народної творчості.

Серед експонатів – не лише музейні речі, а й сімейні реліквії, які десятиліттями зберігали у скринях. Поруч із вишиванками та рушниками – страви, що колись рятували родини у складні часи, а нині стали частиною нематеріальної культурної спадщини громад.

«На нашій виставці представлені вишиванки сучасні, представлені вишиванки ХІХ століття, це жіночий стрій, музейний експонат у нас. Також представлені ткані рушники старовинні: 1900 року та 1947-го, це рушник моєї бабусі. Вона вишивала колись. Представлені писанки, ляльки ручної роботи. Ну і на нашій виставці також буде представлений елемент нематеріальної культурної спадщини – бобівник, ми будемо всіх пригощати», — Любов Мойсеєнко – представниця Куликівської громади.

«Ця страва, бобівник, перейшла до мене в спадщину від моєї бабусі – Зубок Агафії Степанівни, 1908 року народження. Коли була війна і бабуся залишилася сама з чотирма дітками, цей бобівник виручав їх, бо це була дешева страва. Почистили його, вариться, потім заправляємо його. У мене в бобівнику моя домашня консерва, яку ми готуємо. Засмажкою засмажуємо все, і воно в холодильнику зачахає, і ця страва в нас подається, як у пісні свята», — Лариса Коваленко – представниця села Салтикова Дівиця (Куликівська громада).

Березнянська громада привезла до Чернігова одразу кілька своїх гастрономічних візитівок. Тут і вергуни за давнім рецептом, і домашня наливка, і м’ясо гарячого копчення з печі – таке, як колись у селах готували до великих свят.

«На сьогоднішній захід, на сьогоднішнє свято – 20-річчя з нагоди Дня вишиванки, ми привезли три елементи нематеріальної культурної спадщини Березнянської громади. Наливка березенська – «Вишня п’яная». Чим вона особлива? Тим, що готується з трьох елементів: цукор, вишня і любов до неньки України. І ні горілка, ні вода, ні спирт не додаються, бо то вже був би шмурдяк. Я хочу ще представити гаряче копчення з печі. Носієм цього елемента є Інна Кисла», — Марія Шевченко – представниця Березнянської громади.

«М’ясо перед копченням маринується: сіль, перець, лавровий лист. Потім натоплюється піч і під наглядом годин шість коптиться. Це моєї свекрухи рецепт сімейний. Та й бабуся моя розказувала мені, що раніше не було коптилень таких, як зараз. То коли різали порося, завжди до свят щось у печі коптили», — Інна Кисла – представниця Березнянської громади.

Окрім ярмарку та частувань, для гостей підготували лекції про автентичну вишивку Чернігівщини та заходу України, виступи фольклорних колективів і показ театру мод. Та головне цього дня – не сама вишиванка, а люди, які досі бережуть традиції і передають їх далі.



Джерело: сайт "Челайн" Таліна Тарасенко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: