Анна Мальована зібрала уламки шахеда, що вдарив у ліцей №22

Анна Мальована з уламком шахеда

Забиті осб-плитами вікна, відсутній шматок даху, знищено частину цегляного парапету. Нові скляні двері чернігівського ліцею №22 потріскані від ударної хвилі. Їх ще не знімали з петель. Понеділок, 20 квітня. Діти вдома, не за партами. Вчителі проводять дистанційні уроки. У ніч на 19 квітня в ліцей вдарив шахед.

Поки піднімаєшся сходами, відчувається запах гарі. На другому поверсі згорів кабінет хімії. Наступне приміщення — їдальня. Тут ще є вікна, які вціліли, але половина все ж таки забита плитами.

— Я прибула на місце події 19-го зранку. Приблизно в цей час і побачила пошкодження центрального входу та фасаду, — розповідає Людмила Верба директорка ліцею №22. — Основні пошкодження — кабінет хімії,
препараторська, кабінет соціального педагога.



Людмила Верба

— Кабінет хімії ремонтували у 2022 чи 2023 році?

— Так, він був повністю відремонтований, оновлений, — каже Людмила Верба.

— Вікна забили осб-плитами. А що з дахом?

— На даху прибрали каміння та уламки. Пошкоджений лише торець. Сам руберойд цілий, але перевірити повністю поки не можемо.

Є пошкодження вентиляційних каналів, частина руберойду над кабінетом хімії відійшла від стіни.

— Щодо відновлення вже є дані?

— Намагаємося залучити міжнародні та громадські організації. Батьки, учні, випускники, педагогічний колектив, комунальні служби, управління освіти — усі долучилися, щоб прибрати наслідки, винести скло та сміття і забити вікна.

— Тобто поки що шукаєте допомогу?

— Так. Проводять заміри, визначають масштаби пошкоджень і що потрібно робити.

У коридорі зустрічаємо Анну Мальовану, вчительку інформатики, з уламком у руках.

— Хочете, покажу шматок підкрилка від шахеда? Ось дивіться, що тут написано. Дуже дрібно, я не бачу: «SERVO для злевонов правая». Це я вчора урвала два такі шматки. Буду дітям показувати, що за гидота літає до нас. Заодно повторимо про безпеку, укриття.

Ходімо в кабінет, я ціле відро цього назбирала. Казала фізику: «Заберіть дітям у кабінет». Він: «Не треба». А потім, як побачив відро, каже: «Давайте». А я відповідаю: «Ні, вже не віддам». Мій чоловік, Денис Журба, 17 березня загинув від FPV.

У кабінеті звичайне пластикове відро, доверху заповнене уламками.

— Я знайшла на одному з агрегатів дату — третє квітня 2026 року. Свіженький. Десь у мене ще є хвостові частини. Це, мабуть, задня частина, де кріпиться хвіст. Бачите, яка бандура? Обгоріла. Це важкі шматки, а ось легші. Ось ще частини — з одного крила і з другого.

Джерело: сайт газети "Вість", Наталія Медведева, фото авторки

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: