На Чернігівщині в останню путь провели трьох захисників

На Чернігівщині 11 лютого в останню путь провели трьох захисників України: Сергія Титаренка, Віталія Ступака та Олександра Будюха.
Про це повідомляє Варвинська, Городнянська та Ладанська громади на своїх сторінках у Facebook.



Сергій Титаренко

Сергій Миколайович Титаренко народився 11 квітня 1991 року в селі Брагинці Варвинської громади. Через два роки після смерті мами разом із сестричкою (вони були двійнятами) почали проживати разом у бабусі, дідуся та рідного дядька у селі Мармизівка. Саме тут Сергій закінчив 9 класів місцевого закладу освіти та у 2006 році став студентом Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, створеного на базі Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Після навчання у Чернігові вступив до Дігтярівського професійного аграрного ліцею, де здобув спеціальність слюсаря. 2010 року пішов на строкову службу. Звільнившись із служби, працював і в ТОВ " Батьківщина" (село Дігтярі), і в СТОВ "Дружба-Нова", і в ТОВ "НІКА-2000". Під час трудової діяльності Сергій познайомився з майбутнью дружиною (дівчина на той час проживала та працювала в селі Леляки). Після одруження родина залишається жити в Леляках. У серпні 2022 року Сергія мобілізували до лав ЗСУ. За час служби він перебував у кількох бригадах. Спершу — на Донецькому напрямку. Згодом проходив спеціальне навчання в Німеччині. Повернувшись, продовжував виконувати свій обов'язок. 1 грудня 2022 року зазнав перше серйозне поранення під Курдюмівкою (селищем Донецької області). З квітня 2023 року перебував у складі однієї з бригад на Запорізькому напрямку аж до 4 січня 2026 року, доки не зазнав повторне тяжке поранення. Помер Сергій Титаренко 4 лютого 2026 року в реанімації. Поховали воїна в Леляках.



Віталій Ступак

Віталій Ступак народився 28 січня 1979 року в селі Невкля. Саме тут минули його дитинство й юність. Спочатку навчався у школі, згодом — у професійному училищі №10 міста Чернігова, після чого пройшов строкову військову службу. Повернувшись додому, Віталій працював у місті Чернігові, зокрема в магазині "Вена". У 2008 році він створив родину — разом із дружиною виховував донечку, був люблячим чоловіком і турботливим батьком. З 2009 року Віталій перейшов до ТВО "Есель-Компані", де пропрацював 15 років. Колеги згадують його як відповідального працівника, справжнього професіонала й людину великого серця — спокійну, надійну, завжди готову підтримати й допомогти. У жовтні 2024 року Віталія мобілізували до лав Збройних Сил України. 29 грудня 2024 року, під час виконання бойового завдання на Курщині, він зник безвісти. Через понад два роки, у лютому 2026 року, експертиза ДНК підтвердила загибель бійця. Поховали воїна у Чернігові.



Олександр Будюх

Олександр Володимирович Будюх народився 17 жовтня 1988 року у селі Івківці Ладанської громади. Закінчив місцеву школу. Після закінчення школи Олександр вступив до Прилуцького гідромеліоративного технікуму на спеціальність "Електрична інженерія". З 2008 року працював електриком на будівництвах у Прилуках та Києві. 15 серпня 2024 року Олександр пішов добровольцем до лав Збройних Сил України. Служив у підрозділі "Азов" — керував безпілотними літальними апаратами. 23 січня 2026 року Олександр Будюх зазнав поранень, виконуючи бойові задання на Донецькому напрямку поблизу населеного пункту Дружківка. Помер воїн 4 лютого 2026 року. Поховали бійця у рідному селі. В Олександра залишився батько.

Джерело: "Суспільне Чернігів"

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: