В одній з лікарень Чернігова облаштували протирадіаційне укриття на тисячу квадратних метрів

В’ячеслав Вернидуб біля дверей, що ведуть в укриття

26 січня 49-річний В’ячеслав Вернидуб, новий начальник управління цивільного захисту населення Чернігівради, перевірив укриття міської лікарні (з міркувань безпеки нас попросили не вказувати номер лікарні). Раніше В’ячеслав Анатолійович був заступником начальника Головного управління ДСНС України в області. Сховище побудоване і здане в експлуатацію у 1986 році. Під час повномасштабного вторгнення туди сходилося до 300 хворих і тих, хто живе поряд з лікарнею.

Побудоване сховище за радянськими нормами. Повинно витримувати ядерний вибух. Три входи. Усі відкриті. Два — з вулиці, один — з середини приміщення. Бетонні сходи, три прольоти. Товсті металеві двері, невеликий коридор. І другі такі ж двері, що ведуть до сховища.

Бетонна підлога. Стіни пофарбовані. Стоять ліжка, стільці. У разі надзвичайної ситуації персонал приносить постільну білизну, медикаменти.

— Усі конструкції сховища зроблені за нормативами, — обходить приміщення В’ячеслав Вернидуб. — Скоріш за все, тут використали бетон марки 500. Він для будівництва стратегічних споруд.

Управління капітального будівництва Чернігівради розробило новий план реконструкції цього сховища, — додав В’ячеслав Анатолійович.

— Ремонт після облоги робили власними силами, виходячи з того, що є. Але з дотриманням нормативів. Облаштований туалет. Окремо жіночий і чоловічий, — каже Алла Бпришнікова, фахівчиня цивільного захисту міської лікарні. — Площа сховища майже тисяча метрів квадратних. Висота стелі — 3,5 метра. Розраховане на 300 чоловік.

Є окрема кімната, де можна приготувати їжу. Зараз тут зберігається запас води, — показує, де стоять каністри з водою. Окремо в ящиках пакетована вода від КП «Чернігівводоканал». — Є баки з технічною водою. Окремо пожежні баки. Облаштували кімнату матері й дитини. Є умивальник, столик. Можна підмити, погодувати, перевдягти немовля, щоб ніхто не бачив.

— У сховищі працює система вентиляції, — звертає увагу Вернидуб. — Вентиляційний колодязь. Якщо раптом завалить, виконає евакуаційну функцію.

— Колись система працювала в трьох режимах: звичайна вентиляція, з фільтром вентиляції та генерацією повітря, — уточнює Алла Баришнікова.

— Зачинилися, і як у підводному човні можна прожити, — каже Павло Моцарь, фахівець управління цивільного захисту. — Дві-три доби точно. Перші двері, що ведуть з вулиці у сховище, повинні стримати радіаційну, ядерну хвилю, — пояснює. — Другі захищають. Якщо дотримуватися правил, люди повинні спуститися і двері закрити на замок.

— За нормами, за якими будувалося сховище, вважалося, що за три-чотири доби рівень радіації спадає. Можна виходити, — уточнює начальник відділу цивільного захисту населення.

— Є обігрівачі, — продовжує Баришнікова. — Встановлений генератор, від якого живиться вся будівля. У сховищі є окремий, менший генератор. На крайній випадок. Доступ до нього має тільки персонал.

— А ще тут була операційна. Але підвал у 2013 році затопило. Через велику кількість грунтових вод. Для лікарні операційна у сховищі — надважлива. Тому сподіваємося на реконструкцію.

— За проєктом також передбачений генератор, що живитиме тільки сховище, — продовжує Вернидуб. — Під час повномасштабного вторгнення лежачих хворих спустити сюди було важко. Тому передбачений ліфт. Згідно з новими будівельними нормами це повинно бути обов’язково.

— Поки що на сходах облаштували дерев’яний пандус для маломобільних хворих, — додала Алла Баришнікова.

— Якщо під час повітряної тривоги чернігівці попросяться в укриття?

— Приймальне відділення працює цілодобово. Раптом що — завжди зреагують. Два рази на ніч приїжджають працівники поліції охорони. Перевіряють, щоб був порядок.

— Розроблена проєктно-кошторисна документація вже пройшла необхідні експертні процедури. Зараз вирішується питання щодо джерел фінансування будівельних робіт, — порадував В’ячеслав Вернидуб.

За даними управління капітального будівництва Чернігівради, цього року планується чотири укриття. Будівництво для трьох навчальних закладів та реконструкція для цієї лікарні, на загальну суму 988 мільйонів гривень.

Протирадіаційні укриття часів холодної війни в Чернігові та Києві мали спільну концепцію, сформовану радянською системою цивільної оборони. Вони проєктувалися як капітальні підземні споруди з товстими залізобетонними стінами та перекриттями, здатними зменшувати дію іонізуючого випромінювання, ударної хвилі та уламків. У Києві такі укриття часто інтегрувалися в метро, підвали адміністративних будівель і великих промислових об’єктів, тоді як у Чернігові — у підземні частини житлових кварталів, заводів, підприємств, лікарень, навчальних закладів, з урахуванням меншої глибини забудови та геологічних умов. Обов’язковими елементами були герметичні двері, тамбури-шлюзи, системи фільтровентиляції з ручним приводом, автономне електроживлення. Супутні умови: мінімальне освітлення. відсутність комфорту.

Чернігову потрібні 344 сховища

Стан захисних споруд за часи незалежності погіршився, вважає В’ячеслав Вернидуб. За результатами останніх перевірок, не готові до використання за призначенням до 30 відсотків сховищ.

— До фонду захисних споруд цивільного захисту належать: сховища, протирадіаційні укриття, найпростіші та первинні або мобільні укриття, — пояснив В’ячеслав Анатолійович. — У Чернігові цей фонд нараховує близько 1200 об’єктів. З них 103 сховища та протирадіаційні укриття. Усе інше — підвальні приміщення.

Більшість сховищ у Чернігові почали будувати під час холодної війни. З початку 50-х років. До 1991 року. Ще при Радянському Союзі. Розраховані приблизно на 28 тисяч чоловік. Це 10 відсотків населення.

З розрахунком, щоб у сховищі або протирадіаційній споруді можна було жити три-чотири доби. Після ядерного вибуху через цей час можна було вводити аварійно-рятувальні формування. Які могли відкопувати людей.

У цій сотні приміщень є мінімальні умови, щоб люди могли переховуватися під час авіаційних нальотів, артилерійських ударів. У нашому сьогоденні не виключаємо й шахеди.

У 1994 році вийшла постанова про цивільну оборону України. У ній сказано, що сховища треба побудувати на всі 100 відсотків населення. Але тоді противника не бачили, країну роззброїли. (У Чернігові сховища передавали під приватний бізнес. — Авт.). Економіка була не та.

Весною минулого року, на виконання вимог Кабміну, через ДСНС ми отримали методичні рекомендації. Прорахувати, скільки в Чернігові треба побудувати саме сховищ або протирадіаційних укриттів для всього населення. Щоб вони були за місцем проживання, роботи і навчання. Це приблизно 344 споруди. На тисячу осіб кожна. Вартість однієї, за попередніми підрахунками, до 200 мільйонів гривень.

Треба визначити місця для них. Споруди ці повинні бути або заглиблені, або обваловані (ділянки, захищені або оточені спеціальним земляним насипом, валом чи дамбою (обвалуванням). Ділянку обов’язково повинні перевірити геологи. Чи дозволять будувати грунтові води. Щоб не затопило.

Потрібно підводити каналізацію, елект­рику, систему вентиляції. На кожну врізку потрібен проєкт. І тільки після цього з’явиться реальна цифра — у скільки це все нам обійдеться.

Фонд захисних споруд — складний адміністративно-господарський комплекс. Будівництво та експлуатація захисної споруди набагато дорожча за будівництво звичайних споруд.

Без державної програми орган місцевого самоврядування таке будівництво не потягне. Потрібно створювати службу захисних споруд. Хто це все буде обслуговувати? Вентиляція повинна постійно працювати. Треба підтримувати режим вологості. Це не кондиціонер у квартирі поставити. Повинна бути система клімат-контролю. Як у банківських сховищах, де гроші зберігають, — наводить приклад.

У будинках, які ми називаємо «сталінками», підвали нагадують сховища чи укриття. Можливо, будували як сховища, але на облік не брали.

Найпростіші укриття зазвичай у підвалах багатоповерхівок. Відповідно до законодавства, співвласниками є власники квартир. Вони повинні проводити ремонт, облаштовувати, утримувати укриття. Міська влада за програмою удосконалення мережі найпростіших укриттів з 2022 до 2023 року видала понад 700 генераторів та 770 комплектів меблів. На суму понад 36 мільйонів гривень.

З 2022 до 2025 року у 80 навчальних закладах провели ремонтні роботи в укриттях. Приблизно на 70 мільйонів гривень з різних бюджетів.

На сьогодні в Чернігові передбачені і встановлені шість мобільних укриттів. Під час повітряних тривог їх відкривають працівники «Муніципальної варти». Є відеоспостереження. За програмою територіальної оборони місто планує придбати додатково таких укриттів на 30 мільйонів гривень. Будуть відкриватися автоматично. Встановлюватимуть у місцях можливого скупчення. Від прямого удару, звісно, не вбережуть. А від уламків захистять.

Джерело: сайт газети "Вість", Юлія Семенець, фото авторки

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: