Електрогазозварювальник з Чернігівщини - у десятці найкращих в Україні

Нікіта Костенко (зліва) і Андрій Івженко

Серед десяти найкращих молодих електрогазозварників України цього року і наш земляк — 18-річний Нікіта Костенко з Ладана Прилуцького району, який навчається в Прилуцькому професійному ліцеї. Після такого успіху йому вже надійшло кілька заманливих пропозицій щодо працевлаштування.

У березні на базі Вищого художнього професійно-технічного училища №5 у Вінниці проходив конкурс фахової майстерності для молодих зварників «EduP Welding Cup 2026». Упродовж трьох днів студенти закладів професійної освіти з різних куточків України змагалися за титул найкращого. Одним із них і був Нікіта Костенко.

— У таких конкурсах наші студенти беруть участь уже не перший раз, — говорить майстер виробничого навчання Прилуцького професійного ліцею Андрій Івженко. — Зазвичай спочатку ми проводимо свій внутрішній конкурс у ліцеї і визначаємо найкращого тут. Цього року сильнішим за інших виявився Нікіта, тож разом із ним ми й поїхали до Вінниці.

— Сам конкурс складався із трьох частин: теоретичної, практичної і творчої. Теоретичний етап ми проходили у форматі електронного тестування. У ньому було дуже багато цікавих запитань, які стосувалися зварювання. Точної відповіді на деякі я навіть не знав, довелося здогадуватися, — розповідає Нікіта Костенко. — На практичному етапі ми мали виконати зварювальні завдання за двома із чотирьох сучасних методів — ручним дуговим зварюванням, напівавтоматичним зварюванням у захисних газах, аргонодуговим зварюванням і газовим зварюванням. Обирати можна було самостійно, тож свої пластини я зварював аргонодуговим методом і напівавтоматичним. Їх я практикую більше за інші.

А ось останній етап — творчий конкурс — став особливою частиною змагальної програми. Кожен студент привіз із собою у Вінницю власний виріб, заздалегідь створений у навчальній майстерні. Тут журі оцінювало не лише якість зварювання та акуратність його виконання, а й композиційне рішення та креативність. Нікіта привіз із собою сталевого скорпіона.

— Це мій знак зодіаку, — усміхається він. — Ідея зробити його була давно, тож я підшукував в Інтернеті готовий ескіз, але жоден мені так і не сподобався. Тоді я вирішив скористатися штучним інтелектом і попросив його згенерувати мені готове креслення. Щоправда, задовольнити всі мої вимоги не зміг навіть ШІ — найвдаліше креслення все одно довелося переробляти самому. Складність цієї роботи у тому, що в ній велика кількість дрібних деталей. Це болти та гайки різного розміру. Загалом їх тут понад 30 штук. І кожну з цих деталей треба було приварити під правильним кутом.

— Усе це Нікіта робив сам, я лише трохи допоміг йому з розрахунками — для хорошого результату слід було дуже ретельно підібрати розмір кожної деталі, — додає Андрій Івженко. — Тому роботою Нікіти, дійсно, можна пишатися! Усі деталі зі звичайної сталі. З’єднував їх я напівавтоматичним зварюванням у захисних газах. А потім готовий виріб просто пофарбував. На всю цю роботу в мене пішло близько чотирьох годин. Більше тривала сама підготовка, — Нікіта показує нам конкурсного скорпіона. Взагалі ж на цьому конкурсі було дуже багато хороших творчих робіт. Наприклад, мене особливо вразили металеві дизайнерські стільці та скрипка, зварена з різних шестерень і гвинтів. До речі, на цьому етапі участь у голосуванні брало не лише журі, а й самі учасники та їхні майстри. Голосувати можна було лише за чужу роботу, тож я, не задумуючись, віддав свій голос за ту скрипку.

— Я теж, — усміхається Андрій Івженко. — Цікаво було подивитися на креативні ідеї інших учасників. Та й узагалі у майстрів на цьому конкурсі також була своя програма. Поки студенти змагалися, ми брали участь у тренінгах і зустрічах із представниками компаній, які виробляють спецобладнання. Більше того, мали змогу випробувати ті його зразки, яких немає в наших майстернях. Особисто мені найцікавіше було випробувати тренажер для зварювання від «Abiko Group», на якому можна навчитися зварювання у 3D, тобто не використовуючи робочих електродів. Студенти вчаться тримати їх у руках, але бачать результат своєї роботи лише на екрані. На жаль, дозволити собі таку покупку ліцей не може, бо коштує цей тренажер близько півтора мільйона гривень. Але випробувати його було дуже пізнавально. Хто знає, а може, у майбутньому такі тренажери будуть і в нас…

Зараз Нікіта Костенко проходить виробничу практику на промисловому підприємстві «Пожмашина» в Ладані. У цей час кілька інших компаній чекають, доки він зробить свій остаточний вибір щодо подальшого місця роботи.

— Моя практика проходить як звичайний робочий день працівників «Пожмашини». Разом із ними я збираю металоконструкції різного рівня складності. Мені дуже подобається. Воно й не дивно, адже ще з четвертого класу я мріяв бути саме зварником. Поки що про свій вибір жодного разу не пожалкував, — каже Нікіта. — Щодо роботи… Окрім місцевих підприємств, запрошувала мене до себе компанія із Заходу України, яка займається встановленням огорож, і компанія, яка будує елеватори в різних куточках України. Скоріше за все, я прийму останню пропозицію, для мене це найближче.

— Проблем із працевлаштуванням таких студентів у нас немає. Електрогазозварників із нашого ліцею запрошують до себе підприємства з усієї України. Їх зараз дуже бракує, — говорить методист Прилуцького професійного ліцею Світлана Тишкевич. — Хоча на базі дев’яти класів щороку в нас навчається 28–30 здобувачів освіти. На базі одинадцяти — трохи менше. У будь-якому разі державне замовлення ми виконуємо. На щастя, давно минули ті часи, коли говорили, що в ліцеї йдуть лише ті учні, які погано навчалися в школі. Зараз до нас приходять дуже розумні і дуже вмотивовані випускники, які добре знають, чого хочуть. Отож запрошуємо — спеціальностей у нас чимало, обрати точно є з чого!

Джерело: газета "Гарт", Катерина Дроздова

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: