Чернігову передали унікальну реконструкцію ікони ХІ століття «Чернігівський Спас»

Унікальна реконструкція ікони «Чернігівський Спас» була передана Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній». Оригінал цієї ікони було втрачено під час монгольської навали на місто.

«Ця ікона, мається на увазі її оригінал, існувала в 1030 роках і була написана спеціально для цього Спаського собору, який був кафедральним і який будував син Володимира Великого Мстислав Чернігівський.»,- Олександр Алфьоров, голова Українського інституту національної пам’яті.

Сама ікона була збережена в копіях на печатках єпископа Чернігівського Антонія середини ХІІ століття.

«Понад 15 років тому я працював зі збіркою музею Шереметьєвих і зміг атрибутувати печатку Антонія Чернігівського ХІ століття. Мене вразило те, що на ній, попри правильну поліграфію, тобто правопис, що відповідає нормам ХІІ століття, зображена ікона Христа, яка випадала з ХІІ століття, і за моїми первинними висновками вона датувалася ХІ століттям.»,- Олександр Алфьоров, голова Українського інституту національної пам’яті

Після ґрунтовних досліджень попередні висновки Олександра Алфьорова усе ж таки було підтверджено. Ця ікона дійсно датована ХІ століттям і становить справжню історичну цінність. Тому було вирішено відновити її. Над реконструкцією працював іконописець Андрій Комарницький у співпраці з істориком Олександром Алфьоровим.

«Фактично на печатці був силует Христа, і ця постать повторювалася. Ми спершу затверджували композицію. І основні акценти пан Олександр давав не прямі, тобто жест благословляючої руки, контури німба – в крапочках, сама постать Христа, положення ніг. Печатка мала приблизно 2 см у діаметрі. Це невеличка печатка і, відповідно, пропорції в ній зберегти дуже важко тому, хто відтворював первісний зразок.»,- Андрій Комарницький, співголова іконописної майстерні «Олімпій», кандидат мистецтвознавства.

І хоча печатка була доволі мала за розмірами, проте вона зберегла важливі елементи.

«У цій печатці є принцип тетрохромії – обмеженої колористичної гами, що була характерна. До прикладу, Свята Текля, яка знаходиться тут, у червоно-коричневій гамі, і так само Євангеліє Юр’ївське ХІІ століття – повністю червона колористика. Тобто цей мінімалізм був характерний для Чернігівщини.»,- Андрій Комарницький, співголова іконописної майстерні «Олімпій», кандидат мистецтвознавства.

«Дуже специфічна форма благословення хрестом у такому вигляді, який є рідкісний. Водночас печатка передає зображення трону, самої постави Христа, і всьому цьому, окрім того, що перенести на дошку, водночас надати барв, оскільки печатка передає суто графічне зображення ікони. Христос зображений не в чуттєвих для нас зараз синіх кольорах одягу, а у відтінках сірого, що було притаманно для цього часу, і ми знаходимо аналоги і в Софії Київській, і в інших іконографічних школах Чернігівської землі.»,- Олександр Алфьоров, голова Українського інституту національної пам’яті.

Наразі ікона зберігатиметься у Спасо-Преображенському соборі. Подібна реконструкція в Україні та світі здійснювалася вперше.

«Такі проєкти, а вони у світовому масштабі вперше зроблені, є правильними. І це про відродження нашої держави, нашого сакрального мистецтва відродження та набуття в стінах храму і спадкоємності, і глибини найбільш сакрального простору України.»,- Олександр Алфьоров, голова Українського інституту національної пам’яті.

Джерело: сайт "Челайн"

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: