На Чернігівщині укриття дорожчі, ніж школи

Добавить новость

Понедельник, 24 Июня 2024 19:15  |  Просмотров: 929

Закінчився ще один важкий навчаль­ний рік. Наступні теж очікуються не- легшими — і не лише через війну. Згід­но з положеннями реформи профіль­ної середньої освіти, яка зараз реалі­зується, з першого вересня 2025-го уряд не виділятиме коштів на зарп­лату вчителям шкіл, де менш ніж 45 учнів. А з першого вересня 2026-го — де менш ніж 60. Оплачувати робо­ту педагогів можна з бюджету громад, але вони таких витрат не потягнуть. Це не залишає невеликим навчальним закладам жодних шансів на подальше існування. У більших, де кількість шко­лярів на сьогодні відповідає нор­мам, теж почуваються як на пороховій бочці.



У Смичинському ліцеї облаштовують укриття

— Зараз у нас 89 учнів. Крім місце­вих, це діти з Макишина, Конотопа, Ла­туків, Великого Дирчина, Дібрівного. Наш ліцей — єдиний найближчий до цих сіл навчальний заклад. Поки що він не під­падає під закриття. Та якщо батьки наших вихованців почнуть виїжджати, це може статися, — розповідає директорка Смичинського (на Городнянщині) ліцею Лю­бов Нянченко.

Є й інший ризик: у ліцеї немає належ­ного укриття.

— Лише переобладнане з підвального приміщення колишньої котельні. Корот­кочасну повітряну тривогу там ще мож­на перебути, та коли вона триває годи­ну і більше, дітям важко стільки витрима­ти. Особливо в холоди, адже укриття не опалюється, — пояснює завідувач відді­лу освіти Городнянської міськради Григорій Смоляр.

Ті чи інші негаразди з укриттями — практично всюди. Навіть у досить великих міських школах. Адже в мирний час питанням укриттів не переймалися — втор­гнення ніхто не чекав. Облаштовували сховища вже під час великої війни. Десь гірше, десь краще. Надійніше було б буду­вати нові. Але після того, як у минулоріч­ному листопаді були введені в дію онов­лені Державні будівельні норми (ДБН) «Захисні споруди цивільного захисту», це стало настільки дорого (деякі бомбосхо­вища виявилися більш вартісними, ніж самі школи), що опинилося за ме­жею реального.

Це вже відчули в Менській громаді. Ще минулого року тут було виготовлено проектно-ко­шторисну документацію на спо­рудження укриття в Менській ЗОШ ім. Шевченка — його за­клад взагалі не має. Ціна питан­ня тоді складала 28 млн грн. Ко­шти (державні чи від донорів) сподівалися отримати завдяки системі DREAM. Це — держав­на електронна екосистема, яка збирав всі дані по проектах гро­мад, аби приватні інвестори та міжнародні фонди змогли об­рати ті, які захочуть профінан- сувати. Однак коли це станеть­ся, не відомо. Проект може «ви­сіти» в системі не один місяць, а то й рік. Менському й досі не щастить. Міськрада намагаєть­ся знайти інвесторів самотужки. Та поки що це не увінчалося успі­хом — навіть щодо суми, яка бу­ла до посилення вимог до укрит­тів. Нової ж поки що не озву­чують. Скоріш за все, вона бу­де приблизно такою ж, як у Корюківці, де будівництво захис­ної споруди цивільного захис­ту протирадіаційного укриття на 400 місць на території ліцею №2 обійдеться, за словами очільника громади Ратана Ахмедова у понад 65 млн грн.

— В ідеалі треба будувати не тільки шкільні укриття. Бо в нас на 66 сіл 5 бом­босховищ. Минулого року рахували: щоб укрити 90 відсотків населення громади, по­трібно майже мільярд гривень. А за новими стандартами—набагато більше, — говорить Ратан Ахмедов.

«Нові вимоги ДБН до бомбосховищ мо­жуть стати бар'єром для реалізації проектів в Україні», — вважають експерти Європей­ського інвестиційного банку.

Як це вплине на роботу навчальних за­кладів, можна тільки припускати.

Що ж стосується Смичинського ліцею, то можна вважати, що йому дістався щасливий квиток: допомогти закладу з облаштуванням укриття взялася філія фонду “Фінська цер­ковна допомога в Україні”.

— Вони самі провели тендер, визначили підрядника. Зовнішні роботи почалися ще навесні, — каже Григорій Смоляр.

Прогнозоване фінансування ремон­ту на першому етапі домовленостей склало близько 2 млн грн. У процесі виконання ро­біт вартість постійно зростає.

— Підрядники звернули увагу на те, що протікає вода, і внесли в план відповідні змі­ни. Уже встановили витяжки, зробили відмостки з обох боків будівлі, щоб захистити фундамент від вологи. Далі — облаштуван­ня дощової каналізації, опалення, освітлен­ня. Обіцяють впоратися до 1 вересня, — по­відомили в Городнянській міськраді.
Але це одиничний випадок

Джерело: газета "Гарт", Марія Ісаченко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: